Визначення та оцінки діалектики в історії філософії

Нарешті, на завершення теми наведемо основні тлумачення та оцінки діалектики в історії філософії, що є доволі цікавими та повчальними.

Автор	Зміст поняття та його оцінка
Геракліт Ефесъкий	• Все тече, все змінюється. Живе вмирає, мертве народжується. • Світ - це не стан чи сукупність речей і станів, а невпинний рух, потік, в якому ніщо не лишається раз та назавжди наданим. • Цей потік не є безладним, оскільки будь-які зміни можуть відбуватись лише від певного стану до протилежного і навпаки, значить війна, зіткнення протилежностей і є його рушійною силою.
Платон	• Того, хто вміє ставити питання та давати відповіді, ми називаємо діалектиком. • Діалектика - це мистецтво здійснювати сходження від окремих визначень до загальної ідеї і навпаки. • Хто здатний оглянути все - той діалектик, той же, кому це не під силу, той ні.

Автор	Зміст поняття та його оцінка
Аристотель	• Якщо ми мислимо про якийсь конкретний предмет, то повинні виключити втягування в таке мислення інші предмети. Ми не повинні плутати різні предмети.
Плотин	• Діалектика є здатністю давати у розумі мислене та словесне визначення кожної речі, що саме вона є, чим відрізняється від інших речей, що має спільного із іншими речами і, окрім того, де є місце кожної із них, і де є сутність, і скільки мається сущих, а також не сущих, відмінних від сущих. Вона каже про благо і про не благо, і про те, що відноситься до блага, і про протилежне йому, і про те, що є вічним, і, звичайно, про те, що таким не є; каже ж вона про все на засадах знання, а не гадки.
(І. Абеляр	• Софістика вчить хибним доведенням, діалектика ж викриває їх хибність і шляхом розрізняння істинних доведень вчить відкидати хибні. • Поза проникненням в мистецтво діалектики не можна уникнути заблуджень у мистецьки збудованих суджень.
М. Миьеску-Спафарій	• Діалектика є художество любопренія: через неї або глоголемо благо, або ж хулу, і через преніє є усяка річ. Діалектика є художеством, що вчить способу змагатися відносно істини, або ж - вчення про істинні та хибні міркування; діалектика є мірилом того, як благо від зла та істину від хиби розрізняти.
І. Кант	• Діалектика повинна служити викриттю претензій розуму на те, щоби отримувати достовірні знання поза досвідом.
Г.Гегель	• Діалектика, звичайно, розглядається як зовнішнє мистецтво, що довільно вносить плутанину у визначення поняття та створює в них лише видимість суперечностей... Часто діалектика і справді являє собою ніщо інше, як суб'єктивну гру... Проте, в своїй істинній сутності, діалектика навпаки постає істинною природою власних визначень розсудку та речей взагалі. Діалектика є іманентний (внутрішньо органічний) перехід одного визначення в інше, перехід, в якому виявляється, що ці визначення розсудку є обмеженими, тобто такими, що самі себе знімають. В цьому полягає сутність всього кінцевого: воно само себе знімає. Діалектика, значить, є рушійна душа усякого наукового розгортання думки.... • Діалектика приводить до позитивного результату, оскільки її результат є не порожнє, абстрактне ніщо, а заперечення окремих визначень... Це розумове, хоча воно також є мисленим та абстрактним, є разом з тим цілком конкретне, оскільки воно не є простою єдністю, але єдністю розрізнених (відмінних) визначень.
Л.Фейербах	• Істинна діалектика не є монологом самотнього мислителя із самим собою; це є діалог між "Я" і "Ти".
К. Маркс Ф. Енгельс	• Діалектика мислення повинна бути лише більш-менш повним та виправданим відображенням процесів матеріальної дійсності. • Діалектика - вчення про неминучість певних змін як в природі, так і в суспільстві.
B.J. Ленін	• Діалектика - революційна душа марксизму, вчення про всезагальний рух та розвиток.
А.Шопен-гауер	• Діалектика за значенням слова - це мистецтво вести бесіду. Але оскільки ніяка тривала бесіда не може обійтися без суперечки, то діалектика за самою своєю природою переходить в еристику (софістичне мистецтво суперечки заради перемоги).

Автор	Зміст поняття та його оцінка
С. Кіркегор	• Діалектика виключно є сферою людини та людської свободи. • Взаємне відношення протилежностей передбачає момент повного, абсолютного розриву.
ЦжДжен-тіле	• Думка постає діалектичною в силу свого становлення, яке не є ні помислена єдність буття та небуття, ні поняття,... але реалізована єдність самого буття думки із її реальним небуттям. Поки думка перебуває в дії, в активності, вона існує, а також щось існує для неї. Зупиніть її - і все зникне!
Ч. Тейлор	• Те, що наше мислення буде діалектичним, - це суттєво; тоді воно буде глибоко критичним. »
А. Ліберт	• Стара класична форма діалектики стояла на службі перебільшеної ідеї гармонії; вона була знаряддям та формою залагодження усякої подвійності... Навпаки, змінений тип діалектики повинен відмовитись від будь-якого гармонізуючого прагнення... Іншими словами, він повинен мати трагічний характер. Відповідно, ми можемо вести мову про трагічний тип діалектики.
Ю.Бохенсь-кий	• Більшість положень діалектики являють собою забобони... Діалектика - це один із найшкідливіших із усіх можливих забобонів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом та еклектикою	\|	Висновки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.