Бібліографічний список повинен відображати необхідний ступінь вивченості класичних праць учених з досліджуваної проблеми. Посилання на учбову літературу рекомендується використовувати лише у випадках недоступності відповідного наукового першоджерела.
Рекомендується використовувати як джерела дисертації та їх автореферати.
Бібліографічний список повинен містити не менше 15 джерел (не враховуючи посилань на курсові і дипломні роботи або проекти), зокрема:
- не менше трьох наукових статей, опублікованих в наукових журналах і інших наукових виданнях протягом останніх десяти років;
- не менше двох монографій, виданих за останні десять років.
Бібліографічні описи ресурсів з мережі Internet не повинні складати більш за третину від загального числа джерел. Мережева адреса документа (URL) повинна точно указувати на використаний документ або на сторінку, що містить саме ту частину документа, яка використовується в курсовій роботі. Посилання на цілі сайти не зараховуються в загальну кількість посилань і розглядаються як помилки при оформленні бібліографічного списку.
Не дозволяється вказувати в бібліографічному списку:
- лекції (окрім опублікованих, зокрема в мережі Internet);
- комп'ютерні презентації;
- програмні засоби;
- бази даних.
Кожен використаний словник або енциклопедія (зокрема електронні словники і енциклопедії) оформляється одним записом бібліографічного списку незалежно від того, скільки статей з нього використано.
Кожна стаття з журналів і збірок наукових праць оформляється окремим записом незалежно від того, чи опубліковані використані статті в одному і тому ж виданні або в різних.
У тексті курсової роботи обов'язковоповинні бути присутніми посилання на кожне видання, включене в бібліографічний список.