Яке співвідношення права і економіки?

Право, економіка, політика.

Право «живе» в оточенні різноманітних соціальних явищ, які впливають на нього, але і вони зазнають його впливу. До таких явищ належать економіка і політика.

Економіка - одна із сторін матеріального виробництва в широкому значенні цього поняття, друга сторона - соціальна сфера суспільства, що забезпечує існування і відтворення фізичного життя людини. Взаємодія цих сторін матеріальних відносин є об'єктивною основою формування права. Наприклад, власність є соціально-економічним явищем дійсності. І лише в поєднанні з юридичним елементом виникає право власності. Сама по собі приналежність комусь майна означає лише «прив'язку» суб'єкта власності до об'єкту, особи до речі. І лише юридичний зв'язок між ними переводить це соціально-економічне явище в правову площину. При її наявності і можна говорити про право власності. Звідси випливає, що певним економічним відносинам відповідає правова форма, що їх закріплює.

Економіка впливає на право або безпосередньо, або опосередкованим шляхом - через державу, політику, правосвідомість і ін. Безпосередній вплив економіки на право виявиться в праві держави розпоряджатися засобами виробництва, що знаходяться в її власності. Найтиповішим є опосередкований вплив економіки на право. Це виявляється у визначенні державою розміру податків, мінімуму заробітної плати, терміну відпустки, встановлення правил екологічної і технічної безпеки і ін.

Зворотня дія права на економіку відбувається трьома основними способами:

- право закріплює економічні відносини, що склалися, гарантує їх стабільність ;

- право стимулює створення і розвиток нових економічних відносин, якщо для цього є відповідні умови (право як стимулятор);

- право підтримує і охороняє існуючі економічні відносини, особливо нові (право як охоронець).

Розглянемо кожний з вказаних способів.

1. Необхідність правової форми регулювання певних економічних відносин об'єктивно визначається економічними потребами суспільства. Виступаючи як закріплювач реальних відносин в економіці (напр., визначення учасників ринкових відносин за допомогою реєстраційної діяльності компетентних органів держави), що склалися, право забезпечує їх стабільність. Право відповідає матеріальним умовам життя, обумовлено ними, фіксує їх. Воно не може бути вище за рівень економічного розвитку суспільства. Наприклад, не можна вимагати, щоб в Україні були встановлені такі ж норми права, як в США, про забезпечення пенсіонерів, про допомогу з безробіття і т.п., оскільки, не маючи під собою реального економічного грунту, вони не будуть виконані.

2. В умовах трансформації економічної системи суспільства право може виступати як певний стимулятор розвитку цих відносин. Право не може насаджувати ринкові відносини, але може сприяти їх розвитку. Воно здатне зняти перешкоди на шляху до ринку, створити додаткові економічні стимули, закріпити економічні основи ринкової економіки, визначити коло суб'єктів ринкових відносин і ін. В Україні право стимулювало забезпечення економічної свободи, розвиток права приватної власності, затвердження рівноправності форм власності, захист бізнесу від надмірної регулюючої дії держави, попередження забруднення навколишнього середовища і ін. Проте нові, більш розвинені за своїм змістом виробничі відносини, не можуть з'явитися раніше, ніж будуть підготовлені необхідні матеріальні передумови.

3. Право впливає на економіку, виступаючи як охоронець існуючих економічних відносин. Це виражається в забороні законом шкідливих засобів ведення господарства і комерції; вживання санкцій при зловживанні рекламою, товарними знаками і т.п. (антимонопольне законодавство).

Таким чином, визначаючись економікою, право здійснює зворотну дію на економіку - або сприяє розвитку економіки, прискорює її, або гальмує поступальний рух вперед. Гальмування відбувається у тому випадку, коли економічні вимоги в праві відображаються в спотвореному вигляді.

Яке співвідношення права і політики?

Політика - це система відносин між людьми і їх об'єднаннями з приводу влади, держави, демократії. Боротьба за владу і її утримання, участь в справах держави, формування і функціонування інститутів демократії - це сфера політики.

Політика з'явилася разом з державою. Інші суб’єкти політичної системи (партії, громадські об'єднання і т.п.) формувалися поступово, набуваючи навиків дії на розробку і здійснення політики. Політика може проводитися в різних територіальних рамках - держави, регіону, області, міста, району і т.п. Ми ведемо мову про політику держави, яка може бути визначена як стратегічний курс держави (має три види діяльності: вироблення курсу політики, вибір цього курсу, реалізація вибраного курсу). Вироблення курсу політики, як правило, - прерогатива політичних партій. Виборці, які голосують на виборах за програму тієї або іншої партії, вибирають курс політики держави. Реалізація вибраного курсу політики здійснюється через механізм держави урядом, сформованим партією (або блоком партій), що перемогла на виборах. Держава відповідальна за реалізацію політичного курсу, який повинен відповідати інтересам суспільства.

Політика і право тісно взаємозв'язані. Процес ухвалення закону (законодавчий процес) також є політичним за своїм характером. Принципи справедливості і свободи, закладені в праві, здійснюються соціальними групами, класами, народами (націями), а процес їх реалізації у будь-якому випадку набуває політичного характеру. Наприклад, політичний характер має рішення населення Криму про самовизначення у формі Автономної Республіки у складі України або ухвалення нової Конституції Автономної Республіки Крим в 1998 році. Якщо принципи справедливості і свободи вірно відображаються в політиці і потім одержують законодавче закріплення, можна сказати, що політика відповідає праву.

Право залежить від політики:

• будь-які інтереси людей, перш ніж стати правом, повинні бути визначені державною політикою (діяльністю законодавчих і інших правотворчих органів держави);

• політика в праві формується у вигляді формально закріплених прав і обов'язків. Політичні вимоги стають правом тільки в тій мірі, в якій вони закріплені в системі загальнообов'язкових норм, що охороняються державою.

Політика залежить від права, яке є засобом виразу політики, її реалізації, гарантом пропаганди на користь певної політики.

Право впливає на політику:

- конституційно закріплює політичний устрій суспільства, механізм дії політичної системи (поділ влади, політичний плюралізм, статус партій, виборче право і ін.), політичні права і свободи громадян;

- робить легітимним політичні рішення і органи державної влади, що забезпечує їм підтримку населення (у тому числі не допускає протидію владі у разі ухвалення непопулярних рішень), визначає межі і можливості діяльності як опозиції, так і правлячих структур;

- гарантує (охороняє і захищає) політичні права і свободи громадян, забезпечує механізм їх реалізації.

Право виступає як своєрідний індикатор зрілості політики того або іншого класу, народу (нації), держави.

Конспект лекції з дисципліни:

„ Теорія держави і права”

Для студентів спеціальності 5.03040101 „Правознавство”

Тема:

„Форми (джерела) права”

План:

1. Поняття і класифікація форм (джерел) права.

2. Поняття, ознаки і переваги нормативного акту, як джерела права.

3. Правотворчість: стадії і види.

4. Особливості джерел права в Україні.

5. Поняття, ознаки і види закону.

6. Дія нормативних актів в часі, просторі і за колом осіб.

Література:

Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копєйчикова, К.: Юрінком Інтер, 1998.
Колодій А.М. Теорія держави і права, К., 1995.
Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.-2-е вид. – Київ: Тандем, 1996.
Котюк В.О. Теорія права, К., 1996.
Теорія держави і права: Навчальний посібник; За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: Новий Світ – 2003.
Теорія держави і права: Навч.посіб/ За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. -

К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Теорія держави і права: Навч.посіб./ А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.А.Слюсаренко.-К, 2001.

9. Зайчук О.В.; Оніщенко Н.М. Теорія держави і права: Академічний курс.- К. Юрінком Інтер, 2006.608 с.

10. Шестопалов М.М. Теорія держави і права.-К.: Прецедент, 2006 – 197 с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Право і закон.	\|	Правоутворення - всі форми і засоби виникнення, розвитку і зміни права, у тому числі і правотворчість.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.