• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття і форми реалізації норм права.

Систематизація нормативно-правових актів - це діяльність по впорядкуванню і удосконаленню законодавчих і інших нормативно-правових актів, зведення їх в єдину внутрішньо злагоджену систему.

Систематизація законодавства.

Комплексне (міжгалузеве) законодавство

- містить норми декількох галузей права, які регулюють різні види суспільних відносин, які складають відносно самостійну сферу суспільного життя, що вимагає юридично різнорідних способів дії, що складаються в цілісний комплексний метод.

Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для:

- усунення суперечностей між нормативними актами;

- підвищення якості і ефективності законодавства;

- забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями. Розрізняють три способи (форми) систематизації нормативно-правових актів:

- кодифікація;

- інкорпорація;

- консолідація.

Технічною передумовою трьох способів (форм) систематизації є облік нормативних актів, тобто письмова фіксація виданих нормативно-правових актів (в спеціальних журналах, на картках, в комп'ютері).

Кодифікація- спосіб (форма) систематизації законодавчих актів, який полягає в їх вдосконаленні шляхом зміни змісту (переробки і узгодження) юридичних норм, пов'язаних загальним предметом правового регулювання, і об'єднання в новий єдиний нормативно-правового акт. Іншими словами, кодифікація виражається в підготовці і прийнятті нових актів, в які включаються узгоджені між собою як норми колишніх актів, так і нові нормативні приписи, що виправдали себе.

Кодекс - єдиний, зведений, юридично і логічно завершений нормативний акт. Він має складну структуру і великий об'єм, ділиться на частини: загальну і особливу, розділи і глави (Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс і ін.).

Основи законодавства - кодифікований акт, що містить концептуальні поняття, цілі і завдання правового регулювання, принципи, що встановлюють основні напрями регулювання певної сфери суспільних відносин. Як правило, такий акт складається з нетипових норм - норм-цілей, норм-принципів, норм-дефініцій і забезпечує зв'язок і узгодженість норм тих або інших галузей або інститутів права (в Україні - Основи законодавства прокультуру від 14.02.1992 р., Основизаконодавства про охорону здоров'я від 19.11.1992 р., Основи законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р.).

Статут - акт кодифікації, який регулює діяльність певних відомств, міністерств, організацій, ту або іншу сферу управління (Статут автомобільного транспорту, Статут залізниць, Статут підприємства).

Положення - акт кодифікації, що визначає правовий статус, завдання і компетенцію державних органів і установ (Положення про службу в органах внутрішніх справ).

Правила - акт кодифікації, що визначає не правовий статус, а правовий порядок певного виду діяльності (Правила дорожнього руху).

За об'ємом розрізняють кодифікацію:

- загальну;

- галузеву;

- міжгалузеву (комплексну);

- спеціальну (внутрігалузеву).

Загальна кодифікація передбачає утворення зведених кодифікованих актів по основних галузях законодавства. Загальним єдиним актом кодифікації конституційного права є Конституція.

Галузева кодифікація передбачає об'єднання правових норм певної галузі права в чітко встановленому порядку (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс і ін.). Галузева кодифікація займає провідне місце серед інших видів кодифікації, оскільки розподіляє нормативний матеріал по предмету і методу правового регулювання .

Міжгалузева (комплексна) кодифікація передбачає об'єднання правових норм не по галузях права, а за принципом регулювання значної сфери суспільних відносин у сфері державної діяльності, галузі господарства або соціально-культурного будівництва (Повітряний кодекс, Кодекс торговельного мореплавства і ін.). Спеціальна (внутрігалузева) кодифікація передбачає об'єднання правових норм конкретного інституту або підгалузі права певної галузі (Водний кодекс, Лісовий кодекс і ін.).

Робота по кодифікації законодавства є складною і відповідальною. Тут має місце не тільки зовнішнє впорядкування нормативного матеріалу, його розташування в певному порядку, але і перегляд норм, що містяться в законах і інших нормативних актах, скасування застарілих і неефективних, вироблення нових, заповнення прогалин, усунення дублювання, розбіжностей і суперечностей, їх узгодження. Кодифікації частіше за все піддаються норми, розраховані на тривалий проміжок часу. Більш динамічні сфери регулюються поточним законодавством.

Кодифікація сприяє посиленню стабільності законодавства. Кодекси, які розробляються, є новими законодавчими актами, які замінюють раніше діючі закони і акти, які регулювали те саме коло суспільних відносин. На відміну від інкорпорації кодифікація завжди має офіційний характер.

Інкорпорація - спосіб (форма) систематизації законодавства, який полягає в зовнішньому впорядкуванні (розташовує в тому або іншому порядку) вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права, які містяться в них.

Результатом інкорпорації є зібрання, де нормативні акти розташовуються в хронологічному або алфавітному порядку, з урахуванням юридичної сили актів і т.п.

При інкорпорації нормативний акт обробляється: з нього видаляються положення, що втратили силу; включаються внесені до нього зміни і доповнення. Інкорпорація може бути:

- офіційною - здійснюється від імені компетентних державних органів (наприклад, «Відомості Верховної Ради України»);

-неофіційною - здійснюється видавництвами, науковими і учбовими закладами, практичними органами, окремими фахівцями.

Якщо в першому випадку зібрання є офіційною формою публікації і на них можна посилатися при розгляді юридичних питань, то в другому вони мають тільки довідково-інформаційний характер.

Найпоширеніші види інкорпорації:

Консолідація - спосіб (форма) систематизації, який полягає в об'єднанні декількох нормативно-правових актів, які діють в одній і тій же сфері суспільних відносин, в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни змісту.

Вона використовується там, де відсутня можливість кодифікації; є уніфікацією нормативних актів - усуває їх множинність; позбавляє їх від надмірної роздробленості; сприяє об'єднанню загальних положень поточної правотворчості в споріднені групи; є проміжною ланкою між поточною правотворчістю і кодифікацією.

Результатом консолідації нормативного матеріалу є видання Зводу законів. Історії законодавства відомий Звід законів Юстиніана. Є і вітчизняна практика їх створення: Звід місцевих законів західних губерній - в Україні XIX в., Звід законів Російської Імперії в 16-ти томах, Звід законів СРСР.

Конспект лекції з дисципліни:

„ Теорія держави і права”

Для студентів спеціальності 5.03040101 „Правознавство”

Тема:

„Реалізація норм права”

План:

1. Поняття і форми реалізації норм права.

2. Застосування норм права.

3. Аналогія закону та аналогія права.

Література:

1. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копєйчикова, К.: Юрінком Інтер, 1998.
2. Колодій А.М. Теорія держави і права, К., 1995.
3. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.-2-е вид. – Київ: Тандем, 1996.
4. Котюк В.О. Теорія права, К., 1996.
5. Теорія держави і права: Навчальний посібник; За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
6. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: Новий Світ – 2003.
7. Теорія держави і права: Навч.посіб/ За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. -

К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Теорія держави і права: Навч.посіб./ А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.А.Слюсаренко.-К, 2001.

9. Зайчук О.В.; Оніщенко Н.М. Теорія держави і права: Академічний курс.- К. Юрінком Інтер, 2006.608 с.

10. Шестопалов М.М. Теорія держави і права.-К.: Прецедент, 2006 – 197 с.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
5. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
6. Автоматизовані форми та системи обліку.
7. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
8. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
10. Акредитив та його форми
11. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
12. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.

Переглядів: 847