• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття і форми реалізації норм права.

Систематизація нормативно-правових актів - це діяльність по впорядкуванню і удосконаленню законодавчих і інших нормативно-правових актів, зведення їх в єдину внутрішньо злагоджену систему.

Систематизація законодавства.

Комплексне (міжгалузеве) законодавство

- містить норми декількох галузей права, які регулюють різні види суспільних відносин, які складають відносно самостійну сферу суспільного життя, що вимагає юридично різнорідних способів дії, що складаються в цілісний комплексний метод.

Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для:

- усунення суперечностей між нормативними актами;

- підвищення якості і ефективності законодавства;

- забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями. Розрізняють три способи (форми) систематизації нормативно-правових актів:

- кодифікація;

- інкорпорація;

- консолідація.

Технічною передумовою трьох способів (форм) систематизації є облік нормативних актів, тобто письмова фіксація виданих нормативно-правових актів (в спеціальних журналах, на картках, в комп'ютері).

Кодифікація- спосіб (форма) систематизації законодавчих актів, який полягає в їх вдосконаленні шляхом зміни змісту (переробки і узгодження) юридичних норм, пов'язаних загальним предметом правового регулювання, і об'єднання в новий єдиний нормативно-правового акт. Іншими словами, кодифікація виражається в підготовці і прийнятті нових актів, в які включаються узгоджені між собою як норми колишніх актів, так і нові нормативні приписи, що виправдали себе.

Кодекс - єдиний, зведений, юридично і логічно завершений нормативний акт. Він має складну структуру і великий об'єм, ділиться на частини: загальну і особливу, розділи і глави (Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс і ін.).

Основи законодавства - кодифікований акт, що містить концептуальні поняття, цілі і завдання правового регулювання, принципи, що встановлюють основні напрями регулювання певної сфери суспільних відносин. Як правило, такий акт складається з нетипових норм - норм-цілей, норм-принципів, норм-дефініцій і забезпечує зв'язок і узгодженість норм тих або інших галузей або інститутів права (в Україні - Основи законодавства прокультуру від 14.02.1992 р., Основизаконодавства про охорону здоров'я від 19.11.1992 р., Основи законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р.).

Статут - акт кодифікації, який регулює діяльність певних відомств, міністерств, організацій, ту або іншу сферу управління (Статут автомобільного транспорту, Статут залізниць, Статут підприємства).

Положення - акт кодифікації, що визначає правовий статус, завдання і компетенцію державних органів і установ (Положення про службу в органах внутрішніх справ).

Правила - акт кодифікації, що визначає не правовий статус, а правовий порядок певного виду діяльності (Правила дорожнього руху).

За об'ємом розрізняють кодифікацію:

- загальну;

- галузеву;

- міжгалузеву (комплексну);

- спеціальну (внутрігалузеву).

Загальна кодифікація передбачає утворення зведених кодифікованих актів по основних галузях законодавства. Загальним єдиним актом кодифікації конституційного права є Конституція.

Галузева кодифікація передбачає об'єднання правових норм певної галузі права в чітко встановленому порядку (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс і ін.). Галузева кодифікація займає провідне місце серед інших видів кодифікації, оскільки розподіляє нормативний матеріал по предмету і методу правового регулювання .

Міжгалузева (комплексна) кодифікація передбачає об'єднання правових норм не по галузях права, а за принципом регулювання значної сфери суспільних відносин у сфері державної діяльності, галузі господарства або соціально-культурного будівництва (Повітряний кодекс, Кодекс торговельного мореплавства і ін.). Спеціальна (внутрігалузева) кодифікація передбачає об'єднання правових норм конкретного інституту або підгалузі права певної галузі (Водний кодекс, Лісовий кодекс і ін.).

Робота по кодифікації законодавства є складною і відповідальною. Тут має місце не тільки зовнішнє впорядкування нормативного матеріалу, його розташування в певному порядку, але і перегляд норм, що містяться в законах і інших нормативних актах, скасування застарілих і неефективних, вироблення нових, заповнення прогалин, усунення дублювання, розбіжностей і суперечностей, їх узгодження. Кодифікації частіше за все піддаються норми, розраховані на тривалий проміжок часу. Більш динамічні сфери регулюються поточним законодавством.

Кодифікація сприяє посиленню стабільності законодавства. Кодекси, які розробляються, є новими законодавчими актами, які замінюють раніше діючі закони і акти, які регулювали те саме коло суспільних відносин. На відміну від інкорпорації кодифікація завжди має офіційний характер.

Інкорпорація - спосіб (форма) систематизації законодавства, який полягає в зовнішньому впорядкуванні (розташовує в тому або іншому порядку) вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права, які містяться в них.

Результатом інкорпорації є зібрання, де нормативні акти розташовуються в хронологічному або алфавітному порядку, з урахуванням юридичної сили актів і т.п.

При інкорпорації нормативний акт обробляється: з нього видаляються положення, що втратили силу; включаються внесені до нього зміни і доповнення. Інкорпорація може бути:

- офіційною - здійснюється від імені компетентних державних органів (наприклад, «Відомості Верховної Ради України»);

-неофіційною - здійснюється видавництвами, науковими і учбовими закладами, практичними органами, окремими фахівцями.

Якщо в першому випадку зібрання є офіційною формою публікації і на них можна посилатися при розгляді юридичних питань, то в другому вони мають тільки довідково-інформаційний характер.

Найпоширеніші види інкорпорації:

Консолідація - спосіб (форма) систематизації, який полягає в об'єднанні декількох нормативно-правових актів, які діють в одній і тій же сфері суспільних відносин, в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни змісту.

Вона використовується там, де відсутня можливість кодифікації; є уніфікацією нормативних актів - усуває їх множинність; позбавляє їх від надмірної роздробленості; сприяє об'єднанню загальних положень поточної правотворчості в споріднені групи; є проміжною ланкою між поточною правотворчістю і кодифікацією.

Результатом консолідації нормативного матеріалу є видання Зводу законів. Історії законодавства відомий Звід законів Юстиніана. Є і вітчизняна практика їх створення: Звід місцевих законів західних губерній - в Україні XIX в., Звід законів Російської Імперії в 16-ти томах, Звід законів СРСР.

Конспект лекції з дисципліни:

„ Теорія держави і права”

Для студентів спеціальності 5.03040101 „Правознавство”

Тема:

„Реалізація норм права”

План:

1. Поняття і форми реалізації норм права.

2. Застосування норм права.

3. Аналогія закону та аналогія права.

Література:

1. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копєйчикова, К.: Юрінком Інтер, 1998.
2. Колодій А.М. Теорія держави і права, К., 1995.
3. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.-2-е вид. – Київ: Тандем, 1996.
4. Котюк В.О. Теорія права, К., 1996.
5. Теорія держави і права: Навчальний посібник; За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
6. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: Новий Світ – 2003.
7. Теорія держави і права: Навч.посіб/ За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. -

К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Теорія держави і права: Навч.посіб./ А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.А.Слюсаренко.-К, 2001.

9. Зайчук О.В.; Оніщенко Н.М. Теорія держави і права: Академічний курс.- К. Юрінком Інтер, 2006.608 с.

10. Шестопалов М.М. Теорія держави і права.-К.: Прецедент, 2006 – 197 с.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
5. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
6. Автоматизовані форми та системи обліку.
7. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
8. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
10. Акредитив та його форми
11. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
12. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.

Переглядів: 794