Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Літописи зберегли легенду про перших князів, основоположників Києва: Кия, Щека і Хорива.

Протягом VII-VIII ст. племена слов’ян широко розселилися на території Східної Європи: землі східних слов’ян простяглися від далекого озера Ільмень на півночі і майже до Чорного моря на півдні. Літописець нараховує близько п’ятнадцяти східнослов’янських племінних об’єднань. Найбільшими з них були: поляни,сіверяни,в’ятичі, дереговичі і деревляни. На кінець XII ст. нові політичні центри посилились і відокремились,в яких існували особливо тісні економічні й політичні взаємини: 1. Київська, Чернігівська і Сіверська; 2. Галицька і Волинська; 3. Новгородська, Псковська, Смоленська, Полоцька і Вітебська; 4. Ростово-Суздальська, Рязанська, Устюзька, Муромська. Вони були своєрідними зародками держав, в них лише складався примітивний апарат влади.Верховним органом племінного самоуправління княжінь слугувало віче. Для зростання суспільно-політичного знячення князівської влади навколо князя збиралася й гартувалася дружина. Це була постійна організація професійних воїнів. Починається формування великих землевласників – бояр, які отримували землю (вотчину) за службу у князя. Тепер земля могла передаватись у спадок. Основна ж частина селянства – смерди - платили князеві данину і виконували різні повинності.

Утворення Київської Русі: соц.-економ., політ.,культ. розвиток.

Таким чином, y VIII-IX столітті склалися передумови для формування державності.

За літописами влада в Києві належала династії Києвичів, останніми з яких були Аскольд і Дір. Саме за них (особливо за Аскольда) Київське князівство досягло розквіту й міжнародного визнання. Найбільш значними зовнішньополітичними подіями часів Діра і Аскольда були неодноразові походи Русі проти Візантії й договори, що укладалися з нею. Вирішальний крок на шляху до східнослов’янської державності було зроблено наприкінці ІХ ст. Близько 882р. новгородський князь Олег з дружиною спустився Дніпром, взяв Смоленськ, Любеч, потім хитрістю захопив Київ, убив київських князів Аскольда і Діра й проголосив Київ столицею своєї держави.

Князювання Олега в Києві (882-912) почалося зі:

- створення опорних пунктів центральної влади у племінних княжіннях міст,

- встановлення приблизного порядку стягання данини на підвладних князеві землях,

-поступове поширення влади Києва на землі незалежних раніше племінних княжінь,

-владі князя підкорялися поляни, ільменські словени, сіверяни, кривичі, радимичі, древляни, уличі.

В часи князювання Олега пожвавився економічний розвиток суспільства:

- розбудовувався стольний град Київ.

-можливість здійснення переможного воєнного походу Русі на Візантію у 907р.

-письмові угоди Києва з Константинополем 907 та 911 років стали першими політичними актами держави.

912р. продовжив його наступник Ігор.

-приєднання до держави княжіння уличів і древлян, що відпали було після звістки про кончину Олега.

-князь поширив свою владу на східний Крим і Тамань. Ольга жорстоко придушила повстання древлян навесні 945р.

-встановлення розміру данини, насамперед полюддя, із залежного населення, що вона й зробила.

-влаштовані опорні пункти центральної влади на місцях, адміністративна ж і судова системи поширені на всі підвладні Києву землі племінних княжінь.

-розбудовування, прикрашання і зміцнювання стольного граду Русі.

- настання другого етапу в розвиткові давньоруської державності. Він ознаменувався візитом Ольги до Константинополя близько 946р. Уперше в історії глава Давньоруської держави ішов до Візантії на чолі мирного посольства. Результатом цього візиту було охрещення Ольги та укладення союзної русько-візантійської угоди.

Князювання Святослава (964-972) сповнене майже безперервними походами і битвами.

-Давньоруська держава була розширена й зміцнена.

-повернув до складу Київської Русі племінне княжіння в’ятичів, що потрапило під владу хозарів. Для цього йому довелося здійснити похід у межиріччя Оки і Волги.

-968р., Святослав задав поразки Хозарському каганатові.

-втрутився у війну між Візантією й Болгарією.

-968 р. печеніги раптово напали на Київ. Вчасно попереджений гінцем Святослав спішно повернувся до стольного града й відігнав печенігів.

Зійшовши на київський престол у 980 р. і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир започаткував нову добу в історії Київської Русі.

-впровадження найого неозорих землях християнства У 988 р. Смерть Володимира спричинилася до нової братовбивчої війни між Рюриковичами. У 1036 р. на київський престол сів Ярослав, що став єдиним правителем Русі.

Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі.

-розвинув і вдосконалив багато з того, що започаткував Володимир.

-продовжував розширювати кордони своїх володінь: він відвоював на заході землі, захоплені поляками в період внутріш. смути, підкорив нові прибалтійські племена й нарешті розгромив печенігів.

-у результаті цих завоювань володіння Ярослава простягнулися від Балтійського доЧорного моря та від р. Оки до Карпатських гір.

-зведення загальноприйнятих у ті часи законів у єдину «Руську правду», яка стала правовим кодексом усієї країни.

- намагався запобігти міжусобній боротьбі за київський престол (розподілі земель і політичної влади він застосував принцип старшинства в межах родини).

-розквіт давньоруської культури, насамперед книжності. Навколо Ярослава склався гурток з представників давньоруської інтелектуальної еліти.

За Ярослава Володимировича Київська Русь сягнула зеніту свого розквіту й могутності, ставши в ряд з головними країнами середньовічного світу: Візантією та Германською імперією. Та його сини не змогли підтримати державу на тому рівні, на який вона піднеслася за їхніх діда й батька.

Київська Русь була могутньою державою середньовічної Європи, яка відігравала велику роль як в історії східнослов’янських народів так і в світовій історії. Утворення великої і сильної Давньоруської держави сприяло суспільно-економічному, політичному і культурному розвитку східних слов’ян, значно посилювало їх у боротьбі з зовнішніми ворогами.

Економічна та військова могутність, активні виступи на міжнародній арені висунули її в число провідних країн середньовічного світу. Успішно відбиваючи напади степових кочівників, Русь відіграла роль щита, який прикрив західно-європейську цивілізацію зі сходу. Стародавня Русь мала великий авторитет і вплив на міжнародній арені і її втручання в той чи інший конфлікт бувало досить, щоб стримати його.

Київська Русь мала високий рівень економічного розвитку. Високопродуктивними були землеробство і скотарство, ремесла і промисли, а енергійні й багаті руські купці були відомі мало не в усьому тогочасному світі. Руські люди створили багато духовну і матеріальну культуру.

Традиції Київської Русі виявилися настільки живучими й міцними, що дійшли до наших днів, здобувши нове життя в матеріальній і духовній культурі українців, росіян і білорусів

Отже, визначальними рисами цього етапу історії Київської Русі були:

Політика:

-завершення формування території держави,

-перенесення уваги князівської влади з проблеми завоювання земель на проблему їх освоєння та втримання під контролем;

-злам сепаратизму місцевої племінної верхівки та посилення централізованої влади;

-заміна родоплемінного поділу давньоруського суспільства територіальним; активна реформаторська діяльність великих князів;

-запровадження та поширення державної консолідуючої ідеології — християнства;

-поява писаного кодифікованого права; ширше використання дипломатичних методів розв'язання міжнародних проблем; зростання цивілізованості держави, розквіт давньоруської культури.

Економіка Київської Русі:

За доби Київської Русі в соціально-економічній сфері розпочався процес становлення феодальних відносин — формується система приватного землеволодіння, ускладнюється ієрархія панівного класу, інтенсивно відбувається диференціація феодально залежного населення.

- на ранньому етапі феодалізму була натуральна рента (продуктами), формою якого було «полюддя».

- захоплення елітою общинних земель та формування вотчини призвели до появи відробіткової ренти.

- розвиток товарно-грошових відносин зумовив зародження в X ст. ще однієї форми ренти — грошової, яка згодом стала найпоширенішою Зі зростанням обсягу торгівлі з'являється нова лічильна одиниця — гривня. Згодом м'які хутряні гроші поступаються місцем твердій валюті — гривням, що являли собою зливки срібла вагою 160—196 г. Лише наприкінці XIII ст. з'являється карбованець — срібний зливок, вагою 1/2 гривні. За часів Володимира Великого почали карбувати золотники і срібляники — перші вітчизняні монети.

Провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство: землеробство,зернового господарства, бджільництво, мисливство, рибальство.

Важливе місце в господарському житті давньоруського суспільства належало ремеслу: залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке виробництво, всього ж існувало понад 60 видів ремесел.

Розквіту Київської Русі сприяло й те, що її територія була вкрита мережею важливих міжнародних торговельних шляхів. Одним із найдавніших і освоєних був «грецький» шлях («із варяг у греки»), що через Дніпро зв'язував Прибалтику та Причорномор'я. «Шовковий» шлях, який пролягав через Наддніпрянщину, з'єднував Центральну Європу з Середньою Азією та Китаєм. «Соляний» та «залізний» були сполучною ланкою між Кавказом та Прикарпаттям.


Читайте також:

  1. Від часу виникнення перших держав до падіння Римської імперії (476 р.).
  2. Давньоруські літописи.
  3. Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу
  4. Електронні конфігурації атомів перших двадцяти елементів періодичної системи Д. І. Менделeєва
  5. Значення перших шести років життя дитини для подальшого розвитку особистості. Загальна характеристика перших шести років життя дитини.
  6. Козацькі літописи
  7. Козацькі літописи, їх культурне значення.
  8. Маса перших страв – 300 г.
  9. Національне віддродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політичних організацій. Кирило-Мефодіївське братство.
  10. Одним з найперших виявів модернізму, точніше його провісником в Україні був декаданс.
  11. Поява перших людей на території сучасної України.




Переглядів: 983

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Перші слов’янські державні утворення. Антське царство. | К.Р. у період феодал. Роздробленості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.