• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

К.Р. у період феодал. Роздробленості.

Соціальний устрій.

За часів Київської Русі сформувалося феодальне суспільство в східних слов'ян. У цілому становлення феодальних відносин у Давньоруській державі відбувалося в загальноєвропейському руслі: від державних форм до сеньйоріальних (вотчинних). Цей процес був складним, тривалим і розгортався поетапн: формується система експлуатації всього вільного населення військовою знаттю (князем та дружиною). Основним елементом цієї системи була данина, «полюддя».

У X—XII ст. у давньоруському суспільстві активно формувалися васальні відносини: за вірну службу князь дарував своїм боярам та дружинникам міста і села. Дарувалася не територія, а право стягувати податки. Так поступово склалася помісна форма феодального землеволодіння, яка не передбачала передачі землі в спадок та її відчуження без згоди князя.

Хоча процес утвердження феодальних відносин у Київській Русі в цілому збігався із загальноєвропейськими тенденціями, він мав і свої особливості.

-у Давньоруській державі феодалізм зароджувався на основі первіснообщинного ладу, східнослов'янське суспільство перескочило через рабовласницький етап розвитку.

- на Русі темпи феодалізації були уповільненими порівняно з Європою, де ще з античних часів прижилися традиції приватної власності;

-виникнення та становлення великого землеволодіння не призвело до масового обезземелення селян, оскільки в межах державної території існувала значна кількість незаселеної, господарськи неосвоєної землі.

Після смерті Ярослава Мудрого його старші сни Ізяслав(Київ), Святослав(Чегрігов), і Всеволод(Переяслів) домовились про координацію своєї політики і таким чином фактично зберіглась політична єдність КР. Старші Яросавовичі продовжували політику свого батька: сприяли розвитку освіти і культури, продовжували християнізацію русі,вели активну зовнішню політику .Проте між ними поступово наростали протиріччя, які були зумовлені зовнішнім фактором – на русь вдерлася нова кочова орда – половці. Їх війська були розбиті половцями на р.Альта. Це викликало перше повстання в Київі та й міжусобну боротьбу. Останнім отримав владу Києвом отримав Володимир Мономах.

-він провів 25 походів проти половців і змусив їх припинити напади на Русь.

-відновлення єдності руси. Коли на престол зайшов син монамаха Ярополк – КР остаточно розпалась на 12 князівств. Більшість правителей присвоїли собі титул великий князь і цим підкреслювали свою незалежність. І ці міжусобні війни робили її легкою здобиччю для сусідів.Зі сходу та півдня посилились напади половців ,із заходу почалися нашестя литовських племен. На початку 13 ст. утворився тевтонський ордін, проте головного удару русі завдало вторгнення нових кочовиків = монголів.Поряд з політичними проблема існували і економічні.Розташування Києва на великому торговому шляху із варяг у греки відігравало важливу роль у його піднесенні. З кінця 11ст. значення цього шляху почало зменшувати. Це мало згубні наслідки для економіки Києва. У 1024р . торгівельні зв’язки Києва зазнали нового удару , коли під час христового походу було пограбовано Константинополь.Водночас вступив у період занепаду Аббасідський халіфат.Внаслідок цього Київ утратив двох найзначніших партнерів у торговлі.

XII—XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Поза сумнівом, основною причиною розколу великої централізованої держави булла відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя. У процесі децентралізації виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства.

Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили - дружини. Князівства тепер діляться на волості, куди князем призначалися посадники. Київське князівство залишалося загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів . У 60— 70 роки XII ст. виділяються два центри, які намагаються об'єднати навколо себе руські землі, — Київ і Володимир-на-Клязьмі. Але посилення впливу боярства, яке ставило власні місцеві інтереси вище загальнодержавних, знову викликає загострення міжкнязівських стосунків і прискорення процесів роздроблення. Тим і скористалися зовнішні вороги — лицарі-хрестоносці, половці. Але найжахливішої руйнації завдали Русі татаро-монголи.

Читайте також:

1. I період – адаптаційний.
2. I. Грецький період (друга половина VII — середина
3. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
4. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
6. Антропологічна періодизація первісної історії
7. Багатофазний однопівперіодний випрямляч
8. Байки першого періоду творчості (1850-1870 pp.).
9. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни
10. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.
11. Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.
12. Бюджетний контроль - це порівняння показників бюджету зі звітом за від­повідний період часу.

Переглядів: 653