МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Система гарантій прав людини і громадянина в сучасній державіГарантії прав і свобод людини і громадянина— це система умов, засобів і способів, що забезпечують усім і кожному рівні можливості для надбання, реалізації та захисту своїх прав і свобод. За сферою дії розрізняють міжнародно-правові (планетарні) гарантії, гарантії врамках регіональних міжнародних співтовариств, внутрішньодержавні гарантії. До Другої світової війни переважала думка, що відносини між державою і людиною — внутрішня справа держави і ці взаємини мають регулюватися внутрішньодержавним правом, хоча вже у XIX ст. приймалися міждержавні акти, спрямовані на захист прав людини (заборона работоргівлі, захист жертв воєнних конфліктів). Проте гуманітарна катастрофа часів Другої світової війни остаточно переконала світову громадську думку в необхідності широкого міжнародного захисту прав людини. Міжнародно-правові гарантії закріплюються в Загальній декларації прав людини, міжнародних пактах про права людини та інших документах. їх здійсненням займа- ються ООН, її органи, а також організації, що діють під її егідою (ЮНЕСКО, МОП), через різного роду міжнародні програми і проекти. Гарантії регіональних міжнародних співтовариств здійснюються також через різні установи (Європейський Союз, Рада Європи, Організація Африканської Єдності, Організація американських держав, Асоціація держав Південно-Східної Азії, Співдружність Незалежних Держав) на основі відповідних міжнародно-правових актів. Так', держави — члени Ради Європи — керуються у своїй діяльності Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод 1950 р. та додатковими протоколами до неї. Контроль за їх реалізацією здійснює Європейський суд з прав людини. Внутрішньодержавні гарантії закріплюються в конституціях та інших законодавчих актах держав, забезпечуються відповідними матеріальними та організаційними засобами. У більшості сучасних демократичних держав конституції визнають і гарантують права і свободи людини і громадянина згідно з загальноприйнятими принципами і нормами міжнародного права. Залежно від змісту та механізму дії розрізняють економічні, соціальні, політичні, ідеологічні та юридичні гарантії. Економічні гарантії — це наявність розвиненої економіки, здатної задовольнити основні матеріальні потреби конкретної людини та суспільства в цілому. Соціальні гарантії — соціальна захищеність людини, досягнення певного рівня добробуту, гарантований рівень заробітної платні. Політичні гарантії — народовладдя, багатопартійність, гласність політичного життя, підконтрольність державних органів громадянам та їх об'єднанням. Ідеологічні гаранти — загальна, політична і правова культура суспільства, і, особливо, посадовців держави. Юридичні гарантії — це сукупність правових засобів (органи державної влади, державні та недержавні правоохоронні органи, система права і законодавства), які забезпечують реалізацію суб'єктивних прав і свобод індивіда, а також захищають і охороняють їх від незаконних обмежень і порушень. Юридичні гарантії можна класифікувати за різними підставами:
— залежно від суб'єктів, що забезпечують права і свободи — за ієрархією та сферою дії можна виділити: консти До конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні належать: 1) право на судовий захист. Кожна людина має право 2) право на відшкодування за рахунок держави або ор 3) право знати свої права і обов'язки. Нормативно-пра 4) право на правову допомогу. Правова допомога нада 5) право не виконувати явно злочинні розпорядження 6) презумпція невинуватості. Особа вважається неви ватість — навпаки, тягар доказу вини лежить на державі. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого. Гуманізм цього конституційного положення можна висловити: «нехай краще буде виправданий винний, ніж засуджений невинний»; 7) право не свідчити проти себе та своїх близьких. Ця конституційна норма є своєрідним продовженням презумпції невинуватості. Вона покликана усунути моральний конфлікт між обов'язком особи говорити правду і обов'язком перед членами своєї сім'ї, рідними та близькими. Важливе гарантуюче значення має положення Конституції України про неприпустимість обмеження прав і свобод людини і громадянина. Окремі обмеження допускаються тільки у разі воєнного або надзвичайного стану. Причому такі фундаментальні права як рівність перед законом, право на життя, на повагу людської гідності та інші не можуть бути обмежені у жодному випадку. Особливим гарантом прав людини і громадянина виступає такий інститут парламентського контролю, як омбудс-ман. Омбудсман контролює дотримання прав і свобод людини державними органами, доводить до законодавця інформацію про стан прав людини в країні, звертається з ініціативою про перевірку конституційності законів, інших нормативно-правових актів. Як правову гарантію розглядають також юридичну відповідальність. Вона полягає в обов'язку особи, що порушила права і свободи іншої людини, відшкодувати заподіяну потерпілому шкоду і зазнати обмеження власних прав і свобод. Читайте також:
|
||||||||
|