Застосування права є єдиним і разом з тим складним процесом, що має початок і закінчення. Воно складається з кількох логічно пов'язаних між собою стадій, у рамках кожної з яких вирішуються конкретні організаційні та дослідні завдання. Прийнято виділяти три основні стадії застосування права:
1) встановлення фактичної основи справи. В ході цієї стадії встановлюються і досліджуються тільки факти і об-
ставини, передбачені нормами права, тобто такі, що є юридично значущими. Збір інформації відбувається за допомогою документів, свідчень свідків, речових доказів, висновків експертиз тощо. З'ясування об'єктивної істини у справі можливе тільки тоді, коли фактичні обставини зібрані та проаналізовані з достатньою повнотою і достовірністю. Не менш важливою вимогою є законність методів збору інформації;
2) встановлення юридичної основи справи. На другій стадії правозастосовувач вибирає галузь, інститут і норму права, які регулюють ці суспільні відносини, перевіряє достовірність тексту норм права, їхні межі дії в часі, в просторі і за колом осіб, з'ясовує сенс і зміст юридичних приписів, кваліфікує ситуацію, що вимагає вирішення, тобто дає їй юридичну оцінку;
3)рішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення. На третій стадії ухвалюється рішення і створюється правозастосовчий акт. Саме в рамках цього етапу правозастосовчого процесу вирішується доля цієї справи і від того, які висновки будуть сформульовані в ході рішення, залежить подальший розвиток правовідносин.
Встановлення фактичної і юридичної основи справи виступає немовби підготовчою стадією застосування норм права. Ухвалення рішення є завершальною і разом з тим основною стадією. Після цього рішення має бути виконане і конкретні суспільні відносини реально врегульовані.
Поняття «стадії застосування права» є логічною конструкцією. У реальній практичній діяльності стадії право-застосування можуть збігатися. Наприклад, інспектор дорожньо-патрульної служби встановлює факт перевищення швидкості водієм автомобіля, дає йому юридичну оцінку, кваліфікуючи його як правопорушення, і виносить рішення про зупинку автомобіля і попередження водія про неприпустимість правопорушень. Усі ці стадії застосування права в часі відбуваються практично вмить.