• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Практики

Юридична практика — це професійна юридична діяль­ність з видання, тлумачення і реалізації правових приписів, здійснювана з урахуванням накопиченого соціально-пра­вового досвіду.

Структура юридичної практики — її будова, розташу­вання основних елементів і зв'язків, які забезпечують її цілісність, збереження об'єктивно необхідних властивостей і функцій. У структурі юридичної практики виділяють динамічний і статичний елементи:

1) юридична діяльність (динамічна сторона) — це юри­
дичні дії та операції, засоби і способи їх здійснення, ухва­
лені рішення і результати дій. Юридичні дії є зовні вира­
женими, соціально-перетворюючими правовими актами,
які тягнуть за собою певні наслідки. Сукупність взаємопо­
в'язаних юридичних дій, що мають єдину мету, складає
операцію (наприклад, огляд місця злочину є операцією,
оскільки включає кілька різних юридичних дій). У загаль­
ному вигляді динамічна сторона юридичної практики пред­
ставлена діями правотворчих і правозастосовчих органів,
виданими ними правовими актами;

2)соціально-правовий досвід (статична сторона), який
включає правоположення, тобто вироблені в ході юридич­
ної практики сталі приписи загального характеру, що
акумулюють соціально цінні та стабільні сторони конкрет­
ної юридичної діяльності. Такими є, наприклад, правові
позиції Конституційного Суду України, узагальнення су­
дової практики із певних категорій справ.

Статичний компонент юридичної практики формується в результаті юридичних дій та операцій, що становлять суть динамічного її компонента.

Об'єктом юридичної практики виступають суспільні відносини, інші форми поведінки людей та їхніх об'єднань, соціальних спільнот, інакше кажучи — суб'єктів права.

Суб'єктами юридичної практики є правотворчі та пра-возастосовчі органи (законодавчі органи, органи виконавчої влади, в т.ч. правоохоронні органи, їхні посадовці, суди, адвокати, органи нотаріату тощо). Суб'єкти юридичної практики безпосередньо видають, тлумачать і застосовують юридичні норми. Учасники юридичної практики — це суб'єкти права, які сприяють суб'єктам юридичної прак­тики в здійсненні правових дій і операцій, але самі при цьому не видають і не застосовують правових норм. Напри­клад, поняті, свідки, потерпілі виступають як учасники слідчої практики.

ваних юридичних справ, можна говорити про судову прак­тику у цивільних, кримінальних справах;

3) залежно від функціональної ролі розрізняють регуля­тивну й охоронну юридичну практику. Наприклад, ді­яльність органів реєстрації актів цивільного стану, органів нотаріату в основному має регулятивний характер. Діяль­ність прокуратури і органів внутрішніх справ переважно має охоронний характер. Судова ж практика поєднує в собі регулятивний (наприклад, визнання в судовому порядку права власності на нерухоме майно, поділ майна) і охорон­ний (наприклад, оголошення вироку у кримінальній спра­ві) моменти.

Кожний із типів, видів і підвидів юридичної практики специфічний за своєю природою, елементами змісту і фор­ми, функціями й іншими важливими аспектами.

• - Л

23.2. Види юридичної практики -

Для правової системи суспільства характерним є одно­часне функціонування різноманітних типів, видів і підвидів юридичної практики:

1) залежно від змісту розрізняють правотворчу, право-застосовчу (правореалізаційну), інтерпретаційну прак­тики.

В процесі правотворчої практики формуються норма­тивно-правові засоби (норми, принципи тощо) впливу на суспільні відносини та інші форми поведінки людей.

Правозастосовча практика є владною діяльністю ком­петентних органів, спрямованою на винесення індивідуаль­но-конкретних приписів, і виробленим в ході такої діяль­ності правовим досвідом.

Суть інтерпретаційної практики зводиться до форму­лювання правових роз'яснень і правоположень;

2) за суб'єктами юридична практика розмежовується на законодавчу, судову, слідчу, нотаріальну тощо. За цим же критерієм можлива і детальніша класифікація. Так, до судової практики належить практика Конституційного Суду України і судів загальної юрисдикції. Прийнявши за підставу класифікації об'єкти практики і категорії вирішу-

Читайте також:

1. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
2. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
3. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
4. Закон обумовленості криміналістичних рекомендацій для потреб практики.
5. Захист фольклорної практики
6. І ми пам’ятаємо правило: Від живого споглядання до абстрактного мислення, і від нього до практики – такий є діалектичний шлях пізнання об’єктивної реальності.
7. Кліматичні умови району проходження практики. Аналіз метеорологічної інформації
8. Концептуальна база професійної практики.
9. Лекція 3. Генезис світової теорії та практики реконструкції історичних міст від стародавніх цивілізацій до Відродження
10. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ
11. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
12. Міжнародний кодекс рекламної практики Міжнародної торговельної палати

Переглядів: 559