• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Рівні і види правосвідомості

Правосвідомість є системою взаємопов'язаних компо­нентів, серед яких виділяють:

1) знання про право як регулятор суспільних відно­
син;

2) уявлення про власні права і свободи, обов'язки, від­
повідальність, а також види діяльності, регульовані пра­
вом;

3) ставлення до правових явищ (до права в цілому, до
вимог конкретних норм права, до юридичних установ і їх­
ньої діяльності);

4) установки на здійснення юридично значущих дій.

Співвідношення вказаних компонентів розрізняється у різних соціальних груп і індивідів, що знаходить свій вираз в категорії рівня правосвідомості. Рівні правосві­домості розрізняють за глибиною віддзеркалення правової дійсності:

1) буденна правосвідомість — масові уявлення і настрої
людей з приводу права, що виникають на основі життєвого
досвіду й уривчастих, несистематизованих правових знань.
В її структурі домінує правова психологія. Для людей із
таким рівнем правосвідомості характерні уривчасті, без­
системні знання окремих норм, інститутів, принципів
права, а також поєднання правових поглядів із моральними
установками;

2) професійна правосвідомість — знання, переконан­
ня, традиції, почуття професійних юристів. Вона форму­
ється внаслідок отримання спеціальної професійної (юри­
дичної) підготовки, а також під час роботи в юридичній
сфері (у правоохоронних органах, суді, адвокатурі, нотарі­
аті тощо). Рівень правової підготовки має вирішальне зна­
чення і повинен бути вищим за рівень знань пересічного
законослухняного громадянина. Основним елементом про­
фесійної правосвідомості є правова ідеологія.

Носії професійної правосвідомості не тільки володіють знанням чинного права, а й уміннями та навиками його застосування. Професійній правосвідомості, в результаті певної спеціалізації юристів, властивий диференційований характер. Тому рівень і зміст правосвідомості судді, напри­клад, відрізняється від рівня і змісту правосвідомості юрис­консульта або адвоката;

3) наукова правосвідомість — ідеї, поняття, концепції,
що виражають теоретичне освоєння права. Воно властиве
науковцям, викладачам вищих навчальних закладів юри­
дичного профілю, які займаються теоретичною розробкою
загальних або галузевих правових проблем. У науковій
правосвідомості, як і в професійному, переважає ідеологіч­
ний компонент. Але наукова правосвідомість передбачає
ще й уміння оперувати правовими категоріями і принци­
пами, розробляти теорії, концепції, здійснювати узагаль­
нення правового матеріалу. Інакше кажучи, носій наукової
правосвідомості здатний не тільки засвоювати, а й одержу­
вати і поширювати нове знання про право, розробляти
концепції і проекти нових нормативно-правових актів (ін­
новаційний компонент правосвідомості).

І

ні? Види правосвідомості за суб'єктами: * 1) індивідуальна — сукупність правових поглядів, по­чуттів, настроїв і переконань конкретного індивіда. Вона формується під впливом індивідуальних обставин життя, зовнішнього середовища і залежить від рівня правової осві­ти індивіда;

2) групова — відображає ставлення до права, його оцін­
ку соціальних груп (соціальних спільнот, професійних,
територіальних, неформальних груп). На процес її форму­
вання впливає спільність інтересів, традицій, умов життя,
а також авторитет лідера групи;

3) суспільна — виражає ставлення до права всього су­
спільства. Вона властива великим соціальним спільнотам
(населенню країни, окремого регіону, певному етносу).
Суспільна правосвідомість містить найбільш поширені й
узагальнені оцінки права та правової реальності. Напри­
клад, для суспільної правосвідомості пострадянських кра­
їн до певної міри властивим є зневажливе ставлення до
права і закону, орієнтація швидше на моральні, ніж право­
ві приписи.

Розвиток правосвідомості певною мірою зумовлений чинним правом. А й саме право залежить від правосвідо­мості як на рівні правотворчості (приймаючи нормативні акти, законодавець має враховувати рівень правосвідомос­ті суспільства і окремих груп населення), так і на рівні правореалізації (правосвідомість забезпечує добровільне дотримання норм права і допомагає правозастосуванню).

Читайте також:

1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
2. Аналіз статистичних даних про склад та плинність кадрів, які обіймали керівні
3. Бюджетний контроль на місцевому рівні
4. Бюджетний процес на місцевому рівні
5. Вектори рівні, якщо вони колінеарні, мають однакові напрями і рівні модулі.
6. Вертикальні рівні CLA
7. Вивчення географії на профільному рівні здійснюється за підручником «Географія», 10 клас, авт. Т.Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий.
8. Вивчення географії на рівні стандарту
9. Види правосвідомості
10. Виділяють кілька рівнів подружніх взаємин, на яких можуть відбуватися конфлікти.
11. Визначення ефективності на рівні галузі
12. Визначення процедури державної реєстрації на місцевому рівні

Переглядів: 4912