• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Функції

Правосвідомість— це сукупність ідей, поглядів, уяв­лень, почуттів, оцінок і установок, що виражають ставлен­ня людей і соціальних спільнот до чинного, минулого і ба­жаного права.

Правосвідомість є одним з різновидів суспільної свідо­мості; вона відображає правову дійсність. Об'єктом пізнан­ня правосвідомості, як правило, є чинне право у всьому різноманітті його проявів. Разом з тим вона може включа­ти оцінку минулого права або формувати уявлення про право бажане, майбутнє.

Носіями правосвідомості є різні суб'єкти права: особа, громадські об'єднання, політичні партії, державні органи та їхні посадовці, юристи-учені, юристи-практики, суспіль­ство в цілому.

Правосвідомість служить саморегулятором поведінки людей і надає їй цілеспрямований характер. Вона орієнтує суб'єктів права в різних правових ситуаціях, дозволяє зро­бити правильний вибір, ухвалити юридично значуще рі­шення.

Правосвідомість виявляється на всіх стадіях механізму правового регулювання, впливає на функціонування прак­тично кожного елемента правової системи.

Правосвідомість є одним із найважливіших чинників розвитку права і праворозуміння. Право, яке формується як суспільний компроміс, не може бути досконалим. У ньо­му неминуче виникають певні прогалини, внутрішні роз-

біжності. Аналіз, оцінка права і практики його застосуван­ня дозволяє виявити існуючі недоліки.

Будучи однією з форм суспільної свідомості разом з мо­раллю, релігією, мистецтвом, наукою, правосвідомість виступає як спосіб духовного пізнання дійсності.

Структура правосвідомості:

1) правова психологія — переживання, почуття, на­
строї, звички, стереотипи, які виникають у людей у зв'язку
з правовими нормами і практикою їх реалізації. Вона є
стихійним пластом правової свідомості. Так, проявами
правової психології є почуття справедливості, повага до
прав і свобод людини, нетерпимість або, навпаки, байду­
жість до беззаконня, страх перед відповідальністю, емоцій­
на реакція на правові явища. Правова психологія, разом із
раціональними елементами, містить елементи несвідомого
і підсвідомого (інтуїція, афект, звичка, паніка тощо). Ірра­
ціональний компонент правової психології може активно
впливати на формування як правомірної, так і протиправ­
ної поведінки.

Помилково було б оцінювати цю складову правової сві­домості як щось другорядне. Ігнорування правової психо­логії може призвести до гальмування або навіть провалу правової політики в певній галузі. Прикладом такої зне­ваги з'явилася антиалкогольна кампанія в останні роки існування СРСР;

2) правова ідеологія — ідеї, теорії, погляди, які відобра­
жають та оцінюють правову реальність. Це більш глибоке
осмислення суб'єктами правових явищ, що характеризує
раціональний рівень правових оцінок.

Для правової ідеології характерним є цілеспрямоване наукове, зокрема філософське, осмислення права не на рівні його окремих проявів, а як цілісного явища, яке має свою власну цінність. Прикладом правової ідеології є учен­ня природно-правових, позитивістських, історичних та інших шкіл права. Частину цієї ідеології складають сучас­ні наукові погляди на право.

У правовій ідеології можуть відображатися інтереси великих соціальних спільнот (класів, професійних, релі­гійних, етнічних груп), хоча конкретна правова теорія або концепція завжди формулюється безпосередньо тим або іншим мислителем.

Правова ідеологія — головний елемент у структурі пра­восвідомості. Відмінність правової ідеології від правової

психології полягає в наступному. Правова психологія но­сить емоційний характер, складається стихійно, переваж­но на основі повсякденного досвіду людей. Правова ідеоло­гія є перш за все знанням про право, складається на основі досліджень нормативно-правового матеріалу, наукової та навчальної літератури. Правова ідеологія прагне, виявивши суть і закономірності в бутті права, представити ці знання у вигляді певної догми. Разом із тим правова психологія і правова ідеологія тісно взаємопов'язані. Правова психоло­гія є необхідним фоном, на якому складаються правові погляди, ідеї, теорії.

Правова свідомість виконує ряд основних функцій, а саме:

1) гносеологічна (пізнавальна) функція, яка передбачає
накопичення знань про право і осмислення правових
явищ;

2) регулятивна функція, яка реалізується через систе­
му мотивів, ціннісних орієнтацій, правових установок,
котрі виступають специфічним регулятором (внутрішнім
регулятором) поведінки людей;

3) оцінна функція, яка передбачає оцінку правових
явищ: правової поведінки людей (зокрема власної поведін­
ки), правових норм, правозастосовчих органів та їхньої
діяльності. Оцінки можуть бути позитивними і негативни­
ми. Негативна оцінка права може носити конструктивний
характер, коли пропонуються заходи з удосконалення пра­
ва і юридичної практики, і деструктивний характер, коли
право відкидається як таке.

Читайте також:

1. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
2. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
3. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
4. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
6. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
7. Асимптоти графіка функції
8. Асимптоти графіка функції
9. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
10. Базові функції, логічні функції
11. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
12. Банківська система та її основні функції

Переглядів: 496