МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
І педагогічній літературі епохи феодалізмуПанівних класів
У містах північного Причорномор'я (в V - VI ст. До н.е.) існували палестри і гімнасії, в яких молоді рабовласники отримували військово-фізичне виховання. У Київському феодальній державі починаючи з X в. в князівських і боярських будинках з'являються спеціальні особи для виховання і навчання дітей. Це були вихідці з народу, які володіли мистецтвом виховання. Виховуючи і навчаючи дітей феодальної знаті, вони використовували народні форми фізичного виховання. У юному і зрілому віці феодали вдосконалювали свою військово-фізичну підготовку, перебуваючи на службі в старшій боярської дружині, а також і в побуті, на полюванні, кінних ристаниях (турнір, змагання), військових іграх і потехах. Про наявність стрункої системи виховання феодальної знаті Грузії можна судити по чудовому літературному пам'ятнику Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі" (X в.). Поет оспівав образ грузинського витязя, відданого своєму цареві й досконало володіє зброєю. Герой володіє мужністю і сміливістю, любить свою батьківщину, наділений винятковою фізичною і духовною силою. У пошуках слави він бере участь у боях, полюванні, в іграх і розвагах, проявляючи доблесть, винахідливість і справедливість.
Багато уваги у праці "Канон лікарської науки" приділив питанням фізичного виховання вчений медик Середньої Азії Абу Алі Ібн-Сіна (980 - 1037) (Авіценна). Він писав у своїй праці про роль і місце фізичних вправ в оздоровчій і лікувальній практиці. Дав визначення фізичним вправам - довільні рухи призводять до безперервного, глибокому диханню. Він стверджував, якщо людина помірно і своєчасно займається фізичними вправами і дотримується режиму, то він не потребує ні лікуванні, ні в ліках. Припинивши ці заняття він занепадає. Фізичні вправи зміцнюють м'язи, зв'язки, нерви. Він радив при заняттях враховувати вік і здоров'я. Висловлювався про масаж, загартовування холодною і гарячою водою. Рекомендаціями Авіценни могли скористатися тільки феодали. Чудовим пам'ятником педагогічної літератури середини XVII ст. є твір Єпіфанія Славинецького "Громадянство звичаїв дитячих". У ньому була зроблена спроба показати місце фізичного виховання в системі освіти дітей, підкреслювалася його зв'язок з розумовим і моральним вихованням підростаючого покоління. Ось що писав Славинецький у своїй книзі про ігри дітей: "Що прикрашає играние: сталість, чесне веселість, борзость, фортеця сенсу, чінелюбовь загальна іграти і праведно ти, яко глаголют вірно добротою і не підступи чи хитрощами під грі тобе чекати".
Читайте також:
|
||||||||
|