Організаційні принципи менеджменту

Кожна організація має свій структурний підрозділ, в основі якого – групування видів виробничої та управлінської діяльності. Воно здійснюється з дотриманням певних організаційних принципів:

Принцип функціональної дефініції. Передбачає необхідність формулювання очікуваних від керуючого чи виробничого підрозділу результатів, напрямів їх діяльності і делегованих організаційних повноважень, усвідомлення посадових і організаційних зв’язків з іншими підрозділами.

Принцип безумовної відповідальності. Відповідальність є обов’язком і не може бути делегованою, тобто жодний керівник не може шляхом делегування звільнитись від відповідальності за діяльність підлеглих. Підлеглі, отримавши доручення несуть повну відповідальність за його виконання перед керівником, керівники несуть відповідальність за організаційну діяльність підлеглих.

Принцип єдиноначальності. Передбачає концентрування в руках однієї особи – керівника головних функцій і повноважень керівництва організацією з метою досягнення її цілей.

Принцип ієрархічності. Обумовлює розташування управлінських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого.

Принцип розподілу праці (спеціалізації). Спрямований на чіткий розподіл праці між співробітниками для ефективного використання робочої сили (за рахунок скорочення кількості завдань, на які спрямовуються зусилля працівника) з метою уникнення дублювання.

Принцип склярного ланцюга (безумовної відповідальності). Його мета полягає у запровадженні ланцюжка прямих посадових відносин керівників і підлеглих у масштабах організації. Чіткий ланцюг команд та посадового зв’язку вищого керівництва з кожним із підлеглих зумовлює високу ефективність процесу прийняття управлінських рішень і комунікацію.

Принцип рівня повноважень. Означає, що кожному працівнику має бути делеговано повноваження, достатні для того, щоб нести відповідальність за виконання роботи, не переадресовувати його на вищі організаційні рівні. На розгляд вищого керівництва повинні передаватися лише ті питання, які не належать до компетенції співробітників нижчих рівнів.

Принцип діапазону управління. Обумовлює необхідну кількість безпосередніх підлеглих одному керівнику. Одна людина може ефективно керувати лише граничною кількістю співробітників (7+/- 2, тобто коливатись в межах від 5 до 9 підлеглих)

Принцип делегування повноважень. Передбачає передання керівником частини покладених на нього службових повноважень, апв і відповідальності своїм компетентним співробітникам. Це дає змогу йому вивільнити свій час від менш складних щоденних справ та зосередити власні зусилля на вирішенні завдань складнішого управлінського рівня, зберігаючи при цьому норму керованості.

Принципи особистісні, дія яких локалізована за зонами і напрямами управлінської діяльності. Покладені в основу управління діяльністю організацій, що функціонують у різних виробничо-господарських сферах, та конкретизуються відповідно до існуючих систем менеджменту, специфіки функціонування господарського суб'єкта, рівнів культури обраної загальної філософії організації. Наприклад, американська фірма ІМБ в управлінні дотримується трьох принципів: повага до особи; по життєва зайнятість; однакові можливості для усіх. Японська компанія «Міцусіта елекронік» керується принципами об'єктивності, справедливості, згуртованості, вдячності, скромності, гармонії, оцінки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принцип гнучкості організаційних структур	\|	Основні методи менеджменту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.