Тема 10. Фінансова діяльність підприємства у сфері зовнішньоекономічних відносин

Лекція 19 (2 год)

Мета заняття.Поглибити знання щодо сутності зовнішньоекономічної діяльності підприємств, різновидів зовнішньоекономічних операцій. Охарактеризувати порядок здійснення розрахунків по експортно-імпортних операціях. Узагальнити порядок укладення зовнішньоторговельних контрактів. Формувати економічне мислення студентів, виховувати у них свідоме ставлення до майбутніх професійних обов’язків.

ПЛАН

1. Зовнішньоекономічна діяльність: зміст та різновиди зовнішньоекономічних операцій.

2. Порядок здійснення експортно-імпортних операцій. Розрахунки по експортно-імпортним операціям.

3. Порядок укладання зовнішньоторговельних контрактів.

Відповідно до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” під зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) розуміють діяльність суб’єктів господарювання України та іноземних суб’єктів, яка заснована на взаємних відносинах між ними і здійснюється на території України чи за її межами. Чинним законодавством закріплено основні причини зовнішньоекономічної діяльності, її види, визначено її суб’єктів, основи правового та економічного регулювання зовнішьоекономічних зв’язків, спеціальні правові режими, юридична відповідальність, принципи оподаткування, митне регулювання, страхування зовнішьоекономічних операцій, методи захисту прав і законних інтересів держави та інших суб’єктів ЗЕД в Україні.

Принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

- виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;

- обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

- обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;

- виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

Принципом юридичної рівності і недискримінації,що полягає у:

- рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;

Принципом верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;

- здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;

Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгупри ввезенні та вивезенні товарів.

Види зовнішньоекономічних операцій:

1) експорт-імпорт товарів, капіталів, робочої сили;

2) надання послуг: виробничих, транспортних, страхових, консультаційних, посередницьких, юридичних та інших, що не заборонені законом;

3) науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами;

4) міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;

5) кредитні і рохрахункові операції;

6) створення суб’єктами ЗЕД банківських, кредитних, страхових інститутів на території України та за її межами;

7) спільна підприємницька діяльність, тобто створення спільних підприємств різних видів і форм;

8) підприємницька діяльність, пов’язана з наданням ліцензій, патентів, торгових марок та ін нематеріальних активів;

9) організація аукціонів, торгів, виставок, конференцій, семінарів на комерційній основі;

10) бартерні, орендні операції;

11) операції з валютою;

12) робота фізичних осіб на контрактній основі;

13) інші операції, не заборонені законом.

Міжнародна торгівля з менш розвинутими країнами часто піддає продавців підвищеному кредитному ризику. Це пояснюється тим, що курси валют даних країн часто не відповідають їх реальному значенню і грошові перекази з цих країн не рідко обмежуються чи призупиняютьься. Крім того, може вводитись контроль за цінами. Саме зустрічні операції відносять до способів, які допомогають зменшити дані види ризиків.

Найбільш простою формою зустрічних угод являється бартер.

Другою формою зустрічних угод являються компенсаційні угоди (угоди про викуп) – в цьому випадку експортер засобів виробництва погоджується на те, що компенсація за поставлені засоби буде забезпечена товарами, які будуть вироблені на цих засобах (або за їх допомогою). Існують випадки, коли компенсаційні угоди передбачають погашення продукцією, не пов’язаною з поставленими засобами виробництва. Дана угода називається „угодою про зустрічні покупки”.

Найбільш гнучкою формою зустрічної торгівлі являється т.зв. операція „заміщення” – в цьому варіанті угоди передбачається, що продукція повинна містити деякі компоненти, що виробляються в країні покупця.

В сфері інвестування використовуються також зустрічні угоди, які відомі як „паралельні” чи „компенсаційні позики”. Дані угоди укладаються з метою зменшення ризику, що пов’язаний з коливанням курсів валют. Інвестор однієї країни, що немє сумнівів щодо норми прибутку на підприємстві, що інвестується в іншій країні, шукає яку-небудь фірму даної країни-контрагента, яка була б готова здійснювати інвестиції на таку ж суму в першій країні. Це дозволило б домовитися про взаємно компенсаційні позики. Наприклад, українська компанія надає американській компанії (яка знаходится на території України) кредит у грн, а американська – нам надає в дол. Дані кредити використовуються для інвестування кожної компанії. Після закінчення строку інвестування американська компанія розраховується за отриманий кредит заробленими на Україні гривнями, а українська – долларами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні методи менеджменту	\|	Порядок здійснення експортно-імпортних операцій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.