Порядок здійснення експортно-імпортних операцій.

Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

До основних завдань фінансиста в процесі здійснення підприємством зовнішньоекономічних операцій належать:

1) вибір найприйнятнішої форми розрахунків, їх організація;

2) здійснення операцій з придбання та продажу валюти;

3) оптимізація фінансових відносин з посередниками, страховиками та транспортно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

4) фінансове забезпечення імпортних та експортних операцій;

5) визначення умов здійснення товарообмінних операцій, іншої діяльності, побудованої на формах зустрічної торгівлі між підприємством та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

6) податкове планування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

7) оптимізація фінансових відносин з державними органами, відповідальними за регулювання та контроль зовнішньоекономічних операцій;

8) управління ризиками в сфері ЗЕД.

Особлива увага фінансових служб повинна концентруватися на оцінці та нейтралізації зовнішньоекономічних ризиків. Ці ризики класифікують т.ч.:

- транспортні та складські ризики;

- ризик зміни курсів валют, в яких здійснюються розрахунки;

- платіжні ризики;

- політичні ризики (ризик ембарго, антидемпінгу).

Інструменти нейтралізації зазнаених ризиків: страхування, хеджування валютних ризиків; валютні кредити; використання спеціальних форм розрахунків; валютно-цінові застереження.

Рівень ризиків суттєво знижується за правильно складеного зовнішньоекономічного контракту.

До експортних операцій підприємств належать продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Реекспорт товарів означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Імпорт товарів – це купівля (у т. ч. з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Етапи підготовки і проведення експортно-імпортних операції:

1) пошук закордонного партнера і встановлення контактів з іноземною фірмою;

2) складання проекту контракту;

3) проведення переговорів та узгодження проекту контракту;

4) здійснення міжнародних розрахунків, операцій з придбання та продажу валюти;

5) оптимізація фінансових відносин з посередниками, страховиками та транспортно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

6) виконання контрактних зобов'язань: постачання товарів, розрахунково-платіжні операції;

7) митне оформлення і оподаткування експортно-імпортних операцій;

8) розгляд можливих претензій.

Всі міжнародні розрахунки, пов’язані з експортом чи імпортом товарів, з наданням послуг чи іншими комерційними угодами здійснюється резидентами України через уповноважені банки, що мають ліцензію НБУ для здійснення валютних операцій. Міжнародні розрахунки за комерційними угодами здійснюється у вільно конвертованій валюті та розрахунковій валюті клірингових рахунків згідно з умовами міждержавних і міжбанківських угод.

Вибір конкретної іноземної валюти та форми розрахунків за зовнішньо торгівельним контрактом визначається за угодою сторін та фіксується в умовах контракту.

НБУ встановлено, що попередня (авансова) оплата по імпортних договорах резидентів не повинна перевищувати 20% вартоісті договору при умові, що сума договору не перевищує 100 тис. дол США.

Виручка від реалізації товарів за кордон підлягає зарахуванню на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках і терміни виплати заборгованостей наступні: 180 днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт чи послуг – з моменту підписання акту, що засвідчує їх виконання.

При укладанні контрактів на імпорт продукції в Україну підприємство повинно використовувати форми розрахунків з нерезидентами, які прередбачені валютним законодавством з урахуваннням обмежень НБУ. Перерахування платежів за кордон проводиться уповноваженими банками через систему відкритих ними кореспондентських рахунків в закордонних банках.

Моментом здійснення платежу або виставлення векселя на користь іноземного партнера вважається дата списання коштів з валютного рахунку резидента або дата виписки векселя.

Терміни розрахунків по експортно-імпортних операціях можуть бути продовжені на основі спеціальних дозволів. Для одержання індивідуального дозволу на продовження термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях резидент повинен подати Комісії при регіональному управлінні НБУ матеріали з обгрунтуванням продовження термінів розрахунків:

а) при експорті продукції:

- заяву довільної форми з обгрунтуванням необхідності продовження термінів розрахунків;

- нотаріально засвідчену копію Статуту;

- копії контрактів з нерезидентами;

- копію вантажно-митної декларації (ВМД).

б) при імпорті продукції:

- заяву з обгрунтуванням;

- згоду Управління зовнішньо-економічних зв’язків ОДА на продовження термінів на поставку продукції;

- нотаріально засвідчені копії засновницьких документів;

- копії контрактів з обов’язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів.

Індивідуальний дозвіл може бути наданий лише з дня надання резидентом на розгляд повного пакету документів.

Уповноважені банки встановлюють контроль за своєчасним надходженням резидентам виручки в іноземній валюті за продукцію, роботи, послуги; або при імпорті продукції з-за кордону з моменту здійснення авансового платежу чи відкриття акредитиву. Для встановлення контролю за здійсненням розрахунків уповноважені банки при списанні коштів з валютного рахунку резидента зобов’язані вимагати від останнього документи, які б підтверджували мету операції.

Експортні операції резидентів фіксуються банками після одержання реєстрів вантажно-митних декларацій в спеціальному Журналі з одночасною вимогою від резидентів копій контрактів чи товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетину митного кордону України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 10. Фінансова діяльність підприємства у сфері зовнішньоекономічних відносин	\|	Порядок укладання зовнішньоторговельних контрактів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.