• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особа потерпілого в сімейно-побутовій злочинності

Для значної частини осіб, які стали жертвами сімейно-побуто­вих відносин, притаманні стійкі відхилення в емоційно-вольовій, ціннісно-нормативній і психологічній сферах. Опитування злочин­ців і вивчення матеріалів кримінальних справ показали, що для потерпілих властиві такі негативні риси характеру: запальність, неврівноваженість (36,2%), нестриманість (35,6%), підвищена дра­тівливість (34,9%), високий рівень агресивності (33,6%), бруталь­ність (31,5%), байдужість (29,5%), егоїзм (20,6%), облудність (13,7%), загострене почуття власної переваги над оточуючими, зарозумілість (12,3%), черствість (11,4%), злопам'ятність (11,0%), хитрість (11,0%), жорстокість (10,1%,), цинічність (8,7%), мсти­вість (6,9%), сповідування подвійної моралі (6,9%)².

Як справедливо зазначає В. І. Полубинський, негативні власти­вості особи сприяють розвитку негативних поглядів і звичок, що,

¹ Див.: Алексеев А. И. Криминология.- М., 1998.- С. 306.

² Див.: Кримінологія: Навч. посіб. / У поряд: О. М. Джужа, В. В. Василе-вич, Ю. Ф. Іванов та ін.; За заг. ред. О. М Джужі- К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2004-200 с.

у свою чергу, збільшує чи знижує ЇЇ самокритичність і притупляє самоконтроль. Носій негативних особистісних якостей може при­пустити необережні, а часом і явно провокаційні дії, що здатні у сприятливих умовах викликати далеко не бездоганну реакцію ото­чуючих¹.

Нерідко сімейно-побутові злочини вчинюються відносно осіб із психічними розладами. Відбувається це не тільки тому, що вони надмірно довірливі і сприйнятливі, не в змозі адекватно оцінити си­туації, що складаються. Підвищена віктимність людей з відхилен­нями в психіці породжується і тим, що багато хто з них своєю агре­сивністю, затіваючи сімейні бійки і сварки, ображаючи інших чле­нів сім'ї, провокують їх на насильство відносно себе. Важливим є те, що сам факт наявності психічної аномалії істотно перешкоджає належній соціалізації особи, її моральному вихованню, формуванню в людини необхідної стриманості й обдуманості вчинків.

Положення психології, психофізіології, психіатрії, деякі кримі­нологічні дані свідчать, що ослаблення або порушення психічної діяльності будь-якого походження сприяє виникненню і розвитко­ві таких рис характеру, як дратівливість, агресивність, жорсто­кість, та водночас призводить до зниження вольових процесів, під­вищення сугестивності, ослаблення стримуючих контрольних ме­ханізмів. Ці риси перешкоджають нормальній соціалізації особи, призводять до інвалідності, заважають займатися певними видами діяльності і взагалі працювати, що підвищує імовірність ведення антигромадського способу життя². Значимість зазначених фактів зростає в сучасних умовах, що характеризуються загальною психіч­ною напруженістю, збільшенням кількості емоційно-стресових розладів, станів психічної дезадаптації.

Дослідження показали, що в механізмі вчинення злочинів на сі­мейно-побутовому ґрунті в багатьох випадках важливе, а інколи -й визначальне місце належить поведінці жертви, що у ситуації, яка передувала злочинові, і безпосередньо в ситуації злочину може бути позитивною, негативною і нейтральною.

Але оскільки безпосереднім приводом значного числа розгля­нутих злочинних актів виступала неналежна, негативна поведінка потерпілого, можна говорити про вину жертви в зародженні й роз­витку таких злочинів.

¹ Див.: Полубинскіш В. И. Криминальная виктимология.- М., 1999.- С. 98. " Див.: Кримінологія і профілактика злочинів.- М., 1989.- С. 103.

Винною можна вважати таку поведінку жертви, в якій виявля­ється свідома або несвідома причетність до результату злочинного діяння й присутні будь-які причинові фактори, що вплинули на асоціальну поведінку правопорушника. Вину у віктимології можна розглядати в тому випадку, коли поведінка жертви злочину харак­теризувалася такими елементами, що сприяли виникненню зло­чинного наміру і призвели до вчинення злочину¹.

Найбільш поширеним видом винної поведінки жертв внутріш-ньосімейних насильницьких злочинів є їх провокаційні дії віднос­но особи, яка вчинила злочин, або інших.

У віктимології поняття провокації трактується ширше, ніж у судово-слідчій практиці. З віктимологічних позицій провокацією визнається така неналежна поведінка жертви, яка викликає відпо­відну реакцію суб'єкта, що виражається в протиправних діях. Про­вокаційна поведінка потерпілого завжди перебуває у причиновому зв'язку з протиправним діянням злочинця. Для віктимології немає значення, передбачав потерпілий результати своєї дії чи ні, чи усвідомлював, до чого призведуть його дії, чи очікував відповідної реакції або ні. Головне в даному випадку для віктимологічних до­сліджень - виявлення всіх причиново-наслідкових зв'язків між не­гативною поведінкою потерпілого, що має елементи провокації в широкому розумінні цього поняття, і протиправними діяннями особи, яка спричинила шкоду, і розробка на цій основі профілак­тичних заходів з позицій захисту потенційної жертви від злочинної агресії².

У сфері сімейних відносин провокації найчастіше мають трива­лий характер і протікають у рамках конфліктних ситуацій. А дов­гостроковий неприємний вплив на психіку члена сім'ї «акумулює» у ньому ненависть і, врешті-решт, може привести до того, що будь-який незначний інцидент викличе бурхливу агресивно-насиль­ницьку реакцію.

Водночас найбільш небезпечною у плані віктимізації члена сім'ї є його агресивно-провокуюча поведінка, оскільки вона особливо тісно пов'язана з причиновим комплексом розглянутих злочинів.

Агресивно-провокуюча поведінка потерпілих відіграє істотну роль у генезисі сімейно-побутової насильницької злочинності.

¹Див.: Полубинскіш В. И. Вказ. праця.- М„ 1999.- С. 76-77^{. 2} Див.: Там само- С. 80.

Характерними причинами та умовами, що детермінують зазначену злочинність, є такі: агресивний характер потерпілого, його праг­нення вирішувати проблеми із застосуванням насильства (31,6%), агресивно-насильницька поведінка потерпілого в сім'ї, що виявля­ється в образах, приниженнях, погрозах, нанесенні побоїв або за­подіянні тілесних ушкоджень (25,0%); насильство, знущання, образи, приниження з боку потерпілого безпосередньо перед зло­чином (38,2%), жорстоке поводження потерпілого зі злочинцем або іншим членом сім'ї в період їх дитинства (10,3%)-

Таким чином, жертва сімейного насильства характеризується поєднанням соціально-правових, морально-психологічних і біофі­зичних якостей, прояв яких в умовах або ситуаціях, характерних для сімейно-побутових насильницьких злочинів, зумовлює їх ти­пову поведінку і пов'язані з цим явища більш, ніж для загальної маси людей.

Читайте також:

1. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
2. Адвокат як представник по потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
3. Аудит розрахунків із підзвітними особами.
4. Аудиторська фірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.
5. Безпека в умовах кримінальної злочинності
6. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.
7. Біохімічна ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ занять фізичною культурою і спортом з особами різного віку та статі
8. Ведення потерпілого у відділенні невідкладної допомоги.
9. Взаємозв’язок корупції та організованій злочинності.
10. Види конституцій. Класифікація конституцій за соціальними та за юридичними ознаками, за формою вираження, порядком прийняття, за способами внесення змін, часу дії.
11. Визначити ООП можна і багатьма іншими способами.
12. Вирішити дану проблему у бюджетуванні можна двома основними способами.

Переглядів: 519