Відкриття в 1944 році філософського факультету в Київському університеті і створення в 1946 році Інституту філософії АН України сприяло активізації філософського життя в Україні.
Значний внесок у розвиток філософії в Україні зробив талановитий філософ, організатор науки Павло Васильович Копнін (1922-1971). Наукові інтереси Копніна були зосереджені навколо дослідження проблем логіки, теорії і методології наукового пізнання. Він акцентував увагу на гуманістичній спрямованості філософії. Це надалі сприяло плідній розробці світоглядно-гуманістичної проблематики, питань філософії культури, над якими активно працювали українські філософи з початку 70-х років ХХ ст.
Плідно в цей час розвивався в Україні також історико-філософські дослідження. Насамперед, освоюється спадщина німецької класичної філософії. Школа, очолювана В.І.Шинкаруком (1928-2001), здійснює глибоку розробку проблем діалектики, логіки і теорії пізнання на основі аналізу філософії Канта, Гегеля, Фейєрбаха й інших представників німецької філософської класики. Осмислюються досягнення зарубіжної філософії XX ст., зокрема, феноменологія Е.Гусерля, філософія життя, екзистенціалізм, неофрейдизм тощо. Відбулися помітні зрушення й у розробці питань з історії філософії України.
На закінчення необхідно відзначити, що виникнення і розвиток філософської думки в Україні являє собою складний, суперечливий процес. Він становить невід'ємну частину української культури й української історії.
***
Для більш поглибленого ознайомлення з темою слід звернутися до літератури: