При вивченні першого питання“Поняття культури і цивілізації” варто звернути увагу на те, що поняття “культура” має багатовікову історію. Це поняття походить від латинського слова “сultuга” - догляд, обробка, оброблення, виховання, розвиток.
Уперше поняття культура ми зустрічаємо у давньоримського оратора Цицерона (106-43 р. до н.е.). Під культурою він розумів доброчинний вплив, що має філософія на розум людини.
У середні віки культура асоціювалася з особистою досконалістю людини. Ренесанс культурною істотою вважав універсально розвинену, діяльну людину. В епоху Просвітництва (ХVІІІ ст.) культуру розуміли як утілення розумного, того, що можна виміряти досягненнями наук і ремесел.
Починаючи з епохи Відродження поняття культури стає широко уживаним. При цьому, культура осмислювалася як щось протилежне “натурі”, тобто природі. Гердеру, який розглядав культуру як розвиток здібностей розуму людини, належить визначення культури як другої природи. Культура - це сукупність цінностей, створених людиною.Культура, як помітив О.Флоренський, являє собою мову, що поєднує людство, середовище, у якому виростає особистість.
Коли говорять про культуру, мають на увазі щось цінне для людини не як фізичної, а як духовної істоти. У силу цього під культурою мають на увазі цінності етичні, естетичні, релігійні. Їх називають духовними цінностями, а сфери їхнього функціонування - духовною культурою. Вони проникають також до сфери виробництва і побуту (наприклад, дизайн), тому існує також поняття “матеріальна культура”. Матеріальну і духовну культуру поєднує те, що вони не тільки створені людиною, але й існують для людини, тобто культура втілює в собі не тільки працю, але і людську духовність.
Людина, як суб'єкт і як результат культурного процесу, живе і розвивається в суспільстві, тому культура - це специфічно суспільний спосіб життєдіяльності і саморозвитку людини. Це не тільки сукупність результатів людської діяльності, але і сам її процес, а також істинні людські відносини між людьми.