БІОФАРМАЦЕВТИЧНА ОЦІНКА СУПОЗИТОРІЇВ.

ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ, УПАКОВКА ТА ВІДПУСК.

ОЦІНКА ЯКОСТІ СУПОЗИТОРІЇВ.

Проводиться згідно статті 647 Державної Фармакопеї Х видання. Супозиторії повинні мати правильну і, відповідно, одинакову форму, однорідну консистенцію і достатню твердість, що забезпечує зручність при застосуванні. Інші показники та їх визначення, описані вище, у розділі “Вимоги Державної Фармакопеї до супозиторіїв”.

Ректальні супозиторії запаковуютьу целофан або фольгу, або обгортають парафіновим папером, вагінальні супозиторії – пакують у целофан, фольгу або у паперові гофровані ковпачки, або обгортають тонким парафіновим папером. Всі супозиторіївідпускають у коробках. Зберігають в сухому, прохолодному місці. Якщо в склад супозиторіїв входять отруйні або сильнодіючі речовини, то на них поширюються правила про вищі дози, що передбачені Державною Фармакопеєю для лікарських форм для внутрішнього застосування.

У більшості випадків в медичній практиці застосовують вагінальні та ректальні супозиторії. Особливо широко застосовують свічки, які вводять в організм людини ректальним шляхом, тобто через пряму кишку. Саме такий шлях введення лікарських препаратів часто використовують у педіатричній та геріатричній практиках, а також в тих випадках, коли хворий знаходиться у непритомному стані. При цьому спостерігається широкий терапевтичний ефект, який настає через 5-15 хв. Лікарська речовина всмоктується в кров через систему гемороїдальних вен, що дає можливість лікарській речовині оминути шлунок і печінку. В цьому випадку вона не взаємодіє з ферментами шлунково-кишкового тракту і не зазнає швидкої інактивації. Перевагою даного шляху введення є і те, що не грає ролі неприємний запах чи смак препарату, що важливо у педіатрії.
При введені великої концентрації лікарської речовини можливе накопичення її в крові, що може зумовити токсичний ефект. Тому при лікуванні хворих, особливо людей похилого віку, необхідний індивідуальний підхід через зміну з віком функцій гемороїдальних судин.
Таким чином, супозиторії використовують при захворюваннях органів травлення, у проктології (при лікуванні геморою, тріщин заднього проходупроктидах). Наприклад, для лікування геморою прописують супозиторії з беладоною, новокаїном, анестезином, іхтіолом та кровоспинними засобами. В основному використовують по 1 супозиторію 3 рази на день.
Крім того, супозиторії застосовують в урології для лікування простатитів, циститів та уретритів (застосовують палички); в гінекології (для лікування ерозій шийки матки, вульвовагінітів), а також в онкології (для лікування доброякісних та злоякісних пухлин). Біофармацевтична оцінка супозиторіїв включає в себе наступні фактори, які впливають на ефективність даних лікарських засобів:
1) швидкість терапевтичного ефекту (ефект повинен наставати через 5-15 хв після введення);
2) дія повинна бути досить тривалою;
3) помірна концентрація основної діючої речовини (зоб запобігти і уникнути токсичного ефекту);
4) зручність введення супозиторіїв, що включає в себе правильність форми, відповідні розміри, швидке розсмоктування в організмі, відсутність подразнення порожнини, в які вводиться засіб та ін.

Якщо удосконалити і чітко дотримуватися певних правил при виробництві супозиторіїв, що приведе до підвищення перелічених вище факторів, це може призвести до ефективності використання та наданню переваги саме цим лікарським формам.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОСОБЛИВОСТІ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН В СУПОЗИТОРІЇ.	\|	Технологія приготування супозиторіїв.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.