• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Показника діяльності 200 найкрупніших ТНК

1999 року 77 ТНК світу мали обсяги збуту вищі за ВВП України, починаючи з ТНК «Дойче Телеком» (обсяги збуту — 37,8 млрд доларів США, 77 місце серед ТНК) і закінчуючи ТНК «Дженерал Моторс» (обсяги збуту — 176 млрд доларів США, 1 місце серед ТНК) [4].

Природньо, що у діяльності ТНК головним є прямі іноземні інвестиції. Загальний обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій становить 3,2 трлн. дол. США (1996 р.), останніми роками вони зростали втричі скоріше, ніж внутрішні інвестиції, і суттєво випереджали темпи зростання світового ВВП та експорту (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) та міжнародне виробництво
1986-1996 рр.

З урахуванням форм міжнародної діяльності ТНК, що не відображаються у статистиці прямих інвестицій (субпідрядні, ліцензійні, франчайзингові угоди, договори про управління) продажі зарубіжних філій оцінюються більш, ніж у 7 трлн. дол. США.

Характерно, що при загальному обсягу ПЗІ в 1999 р. 865 млрд доларів США, левова частка припадає на транснаціональні злиття та поглинання компаній, які дорівнювали 720 млрд доларів США в 1999 р., тобто на злиття та придбання за участю ТНК припадає понад 80% загальносвітових обсягів ПЗІ (табл. 2.__)

Таблиця 2.

Міжнародні злиття та поглинання, по регіонах, 1990-1999 (млрд. $)

Злиття та поглинання дозволяють ТНК: отримати стратегічні активи інших фірм, монополізувати ринки; досягти ефектів синергізму; збільшити розміри ТНК; диверсифікувати ризики; використати нові фінансові можливості; реалізувати особисті інтереси вищого менеджменту тощо. В середині 1980-х років спочатку у декількох найбільш активних ТНК, а потім і у більш широкого їх кола сформувались глобальні стратегії, коли одночасно враховуються наступні правила поведінки на міжнародних ринках: мати загальносвітове бачення ринків і конкуренції; добре знати своїх конкурентів в олігополістичній ринковій структурі; контролювати свої операції якщо не у загальносвітовому масштабі, то принаймні в тріаді «США—ЄС—Японія»; оперувати у високотехнологічних промислових галузях; координувати свою діяльність до допомогою гнучких виробництв та інформаційних технологій; інтегрувати свої заводи і спеціалізовані філії в єдину міжнародну мережу управління; інтегруватися з іншими ТНК тощо. Про зростаюче значення компетентних глобальних лідерів свідчать наступні рейтингові оцінки (табл. 2.8)

Таблиця 2.8

Пріоритетна важливість глобального лідерства
для 500-от найбільших ТНК

1 = не має значення, 7 = виключно важливо

Поширеною формою міжнародної підприємницької інвестиційної діяльності, яка потребує окремого розгляду, є міжнародні спільні підприємства.

Міжнародне спільне підприємство (МСП) — це одна з форм міжнародного бізнесу, коли зарубіжний та місцевий партнери створюють нове підприємство, поєднують свої зусилля в інвестуванні, управлінні, розподілі доходів та ризиків.

Для МСП характерні такі особливості: наявність угоди про довгострокові завдання співробітництва; об’єднання сторонами активів; оцінка об’єднаних активів як капіталовкладень обох сторін; реалізація погоджених завдань через самостійні органи управління, які незалежні від органів управління сторін; участь обох сторін у прибутках та збитках, відповідно до вкладеного капіталу.

Переваги МСП обумовлені тим, що ця форма співробітництва є довготривалою, забезпечує комплексність співпраці, спільну відповідальність партнерів за ефективність діяльності підприємства, зменшується інвестиційний ризик, особливо його залежність від політичних чинників. Дуже часто МСП — це єдина або найбільш заохочувана форма проникнення підприємницького капіталу в іншу країну.

Реалізація міжнародного бізнесу можлива:

1) без створення нового підприємства (юридичної особи), тобто реалізація бізнесу у рамках міжнародної кооперації та міжнародної торгівлі товарами та послугами (експорт, управління за контрактом, ліцензування). У цих випадках відносини між партнерами регулюються відповідними угодами та контрактами;

2) із створенням нового суб’єкта господарювання, а саме спільного підприємства або зарубіжної філії (при 100%-му прямому інвестуванні, крім випадків, коли створюються так звані контрактні (договорні) СП без реєстрації підприємства у спільному володінні).

МСП можна розглядати також як один із різновидів стратегічних альянсів, що реалізується через ефективний розподіл прав власності. Розподіл прав власності у формі МСП має ряд переваг у порівнянні із 100%-ним володінням підприємством за кордоном: прискорення процесу розширення фірми у географічному аспекті, розширення бази досліджень і розробок, передача контролю над підприєством на місця тощо. Крім того, співпраця у формі МСП генерує синергічний ефект від взаємодії двох або декількох фірм, що знаходяться в різних країнах. Партнери по стратегічному альянсу у формі МСП можуть поєднати свої дії так:

· іноземна фірма об’єднує свої зусилля з місцевою;

· фірми двох або декількох держав поєднують свої дії у третій країні або у одній із своїх країн. (Зазначимо, що коли в роботі СП беруть участь більше двох організацій, то таке СП іноді називають консорціумом).

Загалом, стратегічні альянси є продуктом еволюції конкурентних стратегій на певному етапі розвитку того чи іншого ринку (рис. 2.14, 2.15)

Рис. 2.14. Виробництво напівпровідників: кількість нових учасників
і число альянсів, що з’явилися протягом року

Рис. 2.15. Біотехнології: кількість нових учасників і число альянсів,
що з’явилися протягом року

Зауважимо, що у багатьох країнах з перехідними економіками, в тому числі і в Україні, спільні із зарубіжними партнерами підприємства розглядаються як одна із нових форм господарювання.

Визначення МСП одночасно як:

а) форми міжнародного бізнесу; б) специфічного (нового) суб’єкта міжнародного бізнесу; в) стратегії входження у зарубіжний ринок; г) різновиду прямого іноземного інвестування; д) форми господарювання — дозволяє не тільки окреслити його суттєві ознаки, але й позиціонувати МСП у системі макро- та мікроекономічного регулювання, адже створення та діяльність МСП регулюються багатьма різними нормативно-правовими актами (про іноземну інвестиційну діяльність, про національне підприємництво, у межах антимонопольних заходів тощо).

Особливості феномену МСП, які фіксуються через кілька ключових суттєвих ознак, з одного боку, та специфіка регулювання процесів створення і діяльності МСП, з другого боку, обумовлюють доцільність багатокритеріаль­них підходів до їх визначення та аналізу. При цьому важливо досягти певної однозначності у тлумаченні низки відповідних понять, що сприятиме міжнародному порівняльному аналізу. Певне значення має групування МСП за особливостями організації; структури учасників; вкладень у статутний фонд; а також сфер, видів та строків діяльності (табл. 2-15).

Таблиця 2-15

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
7. Автоматизація метрологічної діяльності
8. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
9. Ад’юнкт (аспірант) як суб’єкт наукової діяльності
10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
11. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
12. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.

Переглядів: 443