Групування міжнародних спільних підприємств

Особливості ознаки	Різновиди МСП
1. Організаційні	1.1. Характер	1.1.1. Організаційно-правовий 1.1.2. Контрактний (договірний)
1.2. Шлях створення підприємства	1.2.1. Створення нового підприємства 1.2.2. Викуп частини діючого місцевого підприємства іноземним партнером 1.2.3. Викуп частини діючого іноземного підприємства місцевим партнером
1.3. Кількість партнерів	1.3.1. Два партнери 1.3.2. Більше двох партнерів (консорціуми)
1.4. Місце реєстрації	1.4.1. На території країни одного із партнерів 1.4.2. На території третьої країни

2. Структура учасників	2.1. Безпосередні учасники	2.1.1. Тільки фізичні особи 2.1.2. Тільки юридичні особи 2.1.3. Фізичні та юридичні особи
2.2. Країни-учасники	2.2.1. Захід-Захід 2.2.2. Північ-Північ 2.2.3. Схід-Захід 2.2.4. Південь-Північ 2.2.5. Південь-Південь 2.2.6. Схід-Схід
3. Інвестиції у статутний фонд	3.1. Джерело	3.1.1. Власні 3.1.2. Запозичені
3.2. Вигляд	3.2.1. Грошові 3.2.2. Не грошові
3.3. Якість	3.3.1. Первинні 3.3.2. Реінвестиції
3.4. Спосіб	3.4.1. Разові і остаточні 3.4.2. Такі, що потребують додаткових вкладень
3.5. Мета	3.5.1. Комерційна 3.5.2. У межах технічної допомоги або благодійництва
3.6. Структура	3.6.1. Лише приватний капітал 3.6.2. Приватний і державний капітал 3.6.3. Капітал національних і міжнародних організацій
3.7. Участь партнерів	3.7.1. Паритетні засади 3.7.2. Більша частка іноземного партнера 3.7.3. Менша частка іноземного партнера
4. Сфера діяльності		4.1. НДДКР 4.2. Промислові 4.3. Будівничі 4.4. Сільськогосподарські 4.5. Виробничої інфраструктури 4.6. Соціальної інфраструктури 4.7. Фінансові
5. Вид діяльності	5.1. Інноваційні 5.2. Виробничі 5.3. Закупівельні 5.4. Збутові 5.5. Комплексні
6. Строк діяльності	6.1. З тривалим строком діяльності (більше 20 років) 6.2. З середнім строком діяльності (10-2- років) 6.3. З коротким строком діяльності (менше 10 років)
7. Розмір	7.1. Малі 7.2. Середні 7.3. Великі 7.4. Крупні

Зауважимо, що вказані в таблиці ознаки мають важливе значення для комплексного аналізу МСП. Наприклад, для розуміння мотивації безпосередніх партнерів та їх впливу на подальшу розробку стратегії діяльності МСП принципово важливо знати, на яких засадах партнери беруть участь у спільному підприємстві — паритетних, з пільгою чи меншою участю іноземного інвестора (п. 3.7, табл 2-15). Участь на паритетних засадах поширена в промислово розвинутих країнах, коли підприємство створюється майже виключно з підприємницьких мотивів при участі рівних за значенням партнерів. Рівна частка участі в капіталі підприємства розглядається як доказ рівноправного співробітництва та взаємного визнання партнерів і теоретично є ідеальним вирішенням питання організації підприємства з іноземною участю. Однак таке співробітництво має і негативний бік, який проявляється в тому випадку, коли одному з партнерів необхідно взяти на себе відповідальність за вирішення якого-небудь питання (відсутність «лідера» в конфліктній ситуації).

Створення підприємств на паритетних засадах може зумовлюватися правовим регулюванням, згідно з яким участь іноземного партнера не повинна перевищувати частки місцевого партнера*.

Організація МСП з більшою часткою іноземного капіталу в статутному фонді має місце, тоді, коли іноземний партнер бажає забезпечити максимальний контроль за діяльністю підприємства. Це необхідно також і в тому разі, коли місцевий партнер не має фінансових коштів для того, щоб збільшити свою частку в підприємстві. Для таких підприємств негативним моментом є те, що місцева влада розглядає подібне підприємство не як національне, а як іноземне, і може відмовити йому в наданні додаткових пільг. Іноді для усунення цього недоліку іноземні підприємці намагаються перекласти на плечі місцевого партнера поточне керування підприємством, а свою власну діяльність обмежують контролем. У цьому випадку в оперативні відносини з державними органами вступає тільки місцевий партнер. У деяких країнах, зокрема і в Україні, існує порядок, який передбачає додаткові пільги тим підприємствам, у своєму статутному фонді яких частка іноземного капіталу більша за певний відсоток.

Створення МСП з меншою часткою іноземного партнера у його статутному фонді у більшості випадків неприйнятне для західних фірм, котрі прагнуть здійснювати контроль за діяльністю підприємства. При цьому іноземні інвестори встановлюють сувору взаємозалежність між часткою капіталу і правом контролю. Однак існує практика, коли право на керування може бути встановлене договором про порядок діяльності підприємства без залежності від частки капіталу. Закордонні інвестори погоджуються з меншою часткою своєї участі в капіталі МСП в країнах, де помітні значні зусилля щодо націоналізації економіки, і вони можуть зазнати збитків внаслідок дискримінації, офіційних регламентацій, які обмежують діяльність підприємства. Підприємства, в капіталі яких іноземний інвестор має меншу частку, за своїм характером більш близькі до національних підприємств, і тому вони користуються різними пільгами більш масштабно використовують місцеву робочу силу, сировину, а також можливості збуту продукції на місцевому ринку.

Систематизація МСП за характером організації (п. 1.1, табл. 2-15) важлива тому, що законодавчо встановлюються організаційно-правові форми підприємств, які можуть значно відрізнятись у різних приймаючих країнах. Від того, в якій сфері діє СП (п. 4, табл. 2-15), залежать пільги або обмеження, а від місця реєстрації — превалюючі норми національного регулювання (п. 1.4, табл. 2-15).

Зазначимо, що розмір МСП (малі, середні, великі, крупні — п. 7, табл. 2-15) може визначатися за різними параметрами: 1) величина статутного фонду, що включає розмір внеску іноземного партнера; 2) чисельність персоналу; 3) вартість виробничих фондів; 4) обсяги продукції та її експорту тощо. Зрозуміло, що в аналізі МСП доцільно використовувати всю сукупність показників, однак у період створення МСП важливе значення мають, перш за все, розмір декларованої або реально внесеної іноземної інвестиції, а також її джерело, зміст, якість, мета і структура (п. 3, табл. 2-15).

В цілому систематизація спільних підприємств, з одного боку, відображає мотивацію як країн базування та приймаючих країн, так і безпосередніх партнерів, а з другого — дає змогу поглиблено аналізувати процес створення та функціонування МСП, методи, інструменти і специфіку їх регулювання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Показника діяльності 200 найкрупніших ТНК	\|	Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.