• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тенденції до зростання ролі ідей у політичному процесі

Місце й роль партій і виборів у прийнятті політичних рішень

Інституційними засобами виявлення економічної ефектив­ності державної політики є політичні партії і вибори. У демокра­тичних державах вибір більшістю голосів є панівним. Звісно, що існує кілька шляхів прийняття державних рішень. Суттєве значен­ня має та чи інша форма виборчої рівноваги, що досягається під час прийняття рішень із кількох питань. Прикладом може бути обмін голосами між партіями, які нададуть перевагу менш цікавим альтернативам і тим самим отримають підтримку під час голосу­вання з більш важливих для них питань. Обмін голосами в реаль­них умовах є важливою основою політики, яка дає змогу прийня­ти державні рішення, утворюючи можливість справляння впливу на результати голосування. Цей метод широко застосовується де­путатами в парламенті, делегатами від партій, членами уряду і коа­ліціями партій.

У разі прийняття колективного рішення виникають певні витрати, які зумовлюють певні наслідки для тих. хто програв у голосуванні. Виграти виникають і в разі необхідності розробки альтернатив і голосуванні за них. Ідеться про витрати на отриман­ня інформації щодо альтернатив і її ретрансляції виборцям, а та­кож витрати на самі переговори і голосування. Звісно, що фінансово-політичні інститути й організації працюють не безплатно.

У сучасних політичних і економічних системах прямі вибори можна використати лише для розв'язання поодиноких питань. Розмір витрат під час прийняття рішення залежить від розміру гру­пи, яка бере участь у голосуванні, що передбачає й відповідне деле­гування повноважень інститутам, партіям і депутатам. Цей аспект особливо важливий для представницької демократії, яка грунтується на системі загальних виборів, де боротьбу за голоси виборців полі­тичні партії ведуть за принципами взаємної конкуренції.

Провідною є та партія, яка висуває основну програмну полі­тику. Саме їй належить провина роль у формуванні коаліційного чи однопартійного уряду. Політика такого уряду буде відображати визначальну позицію провідної партії. При цьому знижується підтримка виборців партій залежно ви того, наскільки далеко вони відійшли від своїх передвиборчих обіцянок заради оформлення коаліції. У цілому в державі здійснюється більш-менш збалансована колективна політика, яка формується на основі досягнення певної рівноваги і розподілу впливу партій у парламенті.

Посилення ролі ідей і їх інституціональних втілень під час вибору політичного курсу пояснюється не тільки зміною самої суті процесу прийняття політичних рішень, які зумовлені суттєвими ідео­логічними, політичними й економічними перетвореннями, що роз­почались наприкінці 70-х рр. XX ст. На думку політолога Ж.Маджо - не, зростання ролі ідей і інституцій щодо розробки політичного курсу можна пояснили трьома відносно новими характеристиками сучас­ного процесу визначення політики. До них належать:

1) повернення до переконання про те, що головною метою політичної діяльності є ефективність;

2) нове усвідомлення того, що довіра до політики, що про­водиться, має стратегічний характер;

3) посилення устремлінь до делегування важливих повнова­жень щодо напрацювання політичних рішень професіоналам, які володіють значною політичною незалежністю.

Починаючи з 70-х рр. XX ст. поряд із проблемою ефективності важливою темою дискусій у суспільстві індустріально розвинутих країн стало питання щодо довіри до політичного курсу держави.

Якщо органи влади не будуть зв'язані жорсткими обов'язками, які змушували б їх притримуватись передбаченого плану, то вони на власний розсуд проводитимуть ту політичну лінію, яка буде здаватись їм найкращою, а це, у свою чергу; може підсилити праг­нення людей перешкодити владі в досягненні поставлених цілей.

На характер публічного управління суттєвий вплив справ­ляє політична ситуація як у середині країни, так і на міжнародній арені. З цього приводу не можна не згадати інтернаціоналізацію світової економіки, послаблення влади національних держав, полі­тичну глобалізацію тощо. Відповідні зрушення більш яскраво окрес­лили проблему тісного зв'язку між теорією і практикою в галузі управління. Новизна полягає в тому, що тепер теорія переважно опирається на практику, ніж навпаки. Звичайно, що теорії вини­кають тоді, коли з'являється необхідність у виправданні тих змін, які вже довели свою правомірність на практиці.

Читайте також:

1. X Впровадження Зростання Зрілість Спад Час
2. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
3. Автоматизація виробничих процесів
4. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
5. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
6. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
7. АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.
8. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
9. Аудиторські докази щодо тверджень керівництва у фінансових звітах отримуються безпосередньо в процесі проведення тестів контролю та процедур по суті.
10. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
11. Безпечність виробничих процесів
12. В процесі аудиту

Переглядів: 674