ДЕМОНСТРУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

Під час ознайомлення дошкільників з природою потрібно використовувати технічні засоби навчання.

Проведеними дослідженнями (М. М. Шахмаєв, В. Д. Сич та ін.) доведено, що демонстрування кінофільмів, діафільмів та інших технічних засобів навчання є одним з джерел інформації, яке наділене великою силою емоційного впливу, здатне викликати співпереживання, співучасть, збагачуючи водночас знаннями, здійснюючи великий вплив на моральний та естетичний розвиток особистості.

Ефективність впливу технічних засобів навчання залежить від правильного визначення їхнього місця у навчально-виховному процесі. Слід пам'ятати, що технічні засоби, органічно включені у навчальний процес, допомагають вихователю вирішити цілий ряд пізнавальних і виховних завдань. Проте ні діафільм, ні кінофільм не можуть і не повинні замінити безпосереднього спостереження природних явищ.

Технічні засоби навчання поділяють на три групи: екранні (діафільми, діапозитиви, епіматеріали); екранно-звукові (кінофільми, телепередачі); звукові (радіопередачі, грам- та магнітофонні записи) .

З екранних засобів навчання під час ознайомлення дітей з природою досить широко застосовуються діафільми і діапозитиви.

Діафільм — певним чином змонтована сюжетно завершена система кадрів. Для ознайомлення дошкільників з природою створено значну кількість діафільмів, що мають у своїй основі пізнавальний матеріал.

Діафільми, що знайомлять з сезонними змінами у природі: «Чотири пори року», «Природа в зображенні російських художників», «Пори року» (з чотирьох частин — «Літо», «Осінь», «Зима», «Весна»), «Хто як до зими готується», «Хто як зимує», «Хто як весну зустрічає», «Хто як літо проводить».

Діафільми, що знайомлять з життям тварин: «Тому що вони гарні», «Свійські тварини», «Дикі тварини», «Хто живе у теплому морі», «Хто живе у холодному морі», «Птахи наших лісів», «Звірі наших лісів», «Це все кішки», «Це все собаки», «Про пінгвінів», «Мавпенятко Френд», «Курчатко Ціп» тощо.

Діафільми, що знайомлять з життям рослин: «Незвичайні рослини», «Лікарські рослини».

Діафільми, що знайомлять з працею людей у природі: «Осінь у колгоспі», «Зима в колгоспі», «Весна в колгоспі», «Літо в колгоспі», «Вірші про хліб», «Хліб — всьому голова», «Праця колгоспників у різні пори року».

Демонстрування діафільмів використовується на заняттях і у повсякденному житті, найчастіше під час розваг. Вони дають змогу розширити знання дітей, вивести за межі того, що діти бачать у найближчому оточенні.

До перегляду діафільму проводиться попередня робота: спостереження, читання книжок, пов'язаних із змістом діафільму. Безпосередньо перед показом діафільму з дітьми проводять вступну бесіду, спрямовану на постановку завдання, на що треба звернути увагу під час перегляду.

Робота з дітьми після перегляду діафільму може проводитися у різних формах: бесіда, малювання на тему переглянутого діафільму тощо.

Значне місце під час ознайомлення дошкільників з природою відводиться діапозитивам. Вони мають ряд цінних переваг перед картинами і діафільмами:

1. Діапозитиви на відміну від діафільмів не зв'язані системою кадрів. Це дає змогу вихователю відібрати тільки ту кількість кадрів і розмістити їх у такій послідовності під час показу, які відповідають дидактичним завданням, віку дітей, логіці матеріалу, що вивчається.

2. Діапозитиви, як і картини, є статичним зображенням, але великий розмір екрана, крупне зображення дозволяють сприймати значно більшу кількість інформації, особливо деталей.

3. Діапозитив, особливо кольоровий, порівняно з картиною, діафільмом має кращу якість зображення: воно яскраве, соковите, наповнене світлом.

4. Цінна особливість діапозитивів — це можливість відображення в них природи місцевого краю. Ця властивість діапозитивів особливо цінна для роботи з дітьми дошкільного віку. Сприймання знайомого викликає у дітей зацікавленість, радість, що важливо для виховання любові до рідного краю.

5. Важливе значення має те, що діапозитиви можна зробити аматорським шляхом. Діапозитиви, виготовлені на місцевому матеріалі, мають переваги перед серійними. У дитячому садку слід створити фонд діапозитивів, знятих на місцевому матеріалі. Це можуть бути найбільш поширені рослини лісу, лук і водойм, декоративні квіткові рослини; цвітіння найбільш розповсюджених дерев і кущів; краєвиди рідних місць у різні пори року; найбільш розповсюджені комахи; свійські тварини; дикі тварини зоопарків.

Діапозитиви можна використовувати на заняттях і у повсякденному житті. В дослідженні В. Д. Сич доводиться потреба обмежувати кількість кадрів за умови, що вони несуть смислове навантаження. На одному занятті в старшій групі можна використати 12— 15, у молодших — 8—10 кадрів. Перевищення цих цифр веде до зниження якості запам'ятовування.

Найчастіше діапозитиви використовуються для закріплення вражень дітей. Введення перегляду кількох діапозитивів у бесіду про ту чи іншу пору року вносить пожвавлення, стимулює активність дітей.

Враховуючи урбанізацію нашого життя і часто неможливість за умов міста показати, наприклад, луки, що цвітуть, красу квіткових рослин на дзеркальній гладіні озера тощо, можна зробити це з допомогою діапозитивів і розповіді вихователя. Перед показом діапозитивів слід запитати у дітей, чи були вони на лузі, які красиві рослини там бачили, чи літали метелики, бджоли, джмелі.

Показ діапозитивів доцільно почати з загального вигляду лук, що цвітуть. Яскраве зображення треба доповнити емоційною розповіддю вихователя, наприклад: «Коли на луці розцвітають рослини, він стає дуже красивим. Його можна порівняти з чарівним килимом або з дуже гарною тканиною, йовітря на лузі духмяне, чисте і дуже корисне для людей». А далі демонструються окремі рослини, тварини у сполученні з розповіддю вихователя про них. Цінність таких занять — у формуванні інтересу до природи і дбайливого ставлення до неї.

З використанням діапозитивів можна проводити дидактичні ігри. Наприклад, у грі «Відгадай, яка це квітка» вихователь демонструє діапозитиви і пропонує дітям відгадувати назви рослин (декоративних квіткових, дикорослих). Засвоєння назв, в основі якого лежить процес диференціювання образів, має важливе значення для пізнання дітьми природи, адже ще К. Лінней стверджував, що без назви немає знання.

Для систематизації знань дітей про об'єкти і явища природи доцільно проводити демонстрування діапозитивів і гру «Де що росте», «Коли це буває», де знайомі дітям рослини, картини природи, завдяки діапозитивам, повертають дітей до спогадів про пережиті ними враження і одночасно ставлять перед ними розумові завдання.

Враховуючи важливу роль естетичних вражень у формуванні ставлення дошкільників до природи, доцільно ширше використовувати діапозитиви для збагачення дитячих вражень про природу. Дітям подобаються вечори розваг «Спогади про літо», «Кришталева зимонька» та інші, під час яких демонструються рідні краєвиди, пейзажні картини, читаються вірші про природу.

Рідше в дитячих садках використовується епіпроектор. Якість зображення його, порівняно з діапозитивами, дещо гірша. Методика використання епіпроектора під час ознайомлення дошкільників з природою аналогічна методиці використання діапозитивів.

З екранно-звукових засобів навчання важлива роль належить кінофільмам. Дидактична цінність їх полягає у тому, що вони дають змогу сформувати у дітей більш повні уявлення про явища природи. Переміщення тварини в кадрі допомагає створенню уявлень про її рухи, поведінку, зв'язок з навколишнім середовищем, про її відносні розміри, звуки. Це робить демонстрування кінофільму незамінним у тому випадку, коли не можна провести ознайомлення дітей з природними об'єктами за природних умов. Широкому застосуванню кінофільмів під час ознайомлення дошкільників з природою в дитячих садках перешкоджає недостатня кількість кінофільмів про природу для дітей і відсутність у багатьох дошкільних закладах умов для демонстрування кінофільмів.

Дошкільникам демонструють такі кінострічки: «По гриби», «Зима прийшла», «Весна прийшла», «Діти — друзі птахів», «Русачок», «Звідки стіл прийшов» (перша частина), «Кухоль молока», «Розповідь колоска». Два останніх кінофільми особливо важливо демонструвати міським дітям, оскільки вони переносять дітей в атмосферу праці, зв'язаної з виробництвом найважливіших сільськогосподарських продуктів, показують піклування людей про тварин, рослини.

Телебачення, яке так міцно ввійшло у наше життя, є також цінним засобом ознайомлення дошкільників з природою. Для них організовано серію телепередач: «Дітям про звірят», яка виходить в ефір у другій половині дня. До передачі треба готувати дітей бесідою про те, що їм відомо про звірят. У процесі сприймання телепередачі керівництво вихователя має непрямий характер: посмішка, поворот голови та ін. Усе повинно націлювати на сприйняття дітьми головних моментів. Після передачі слід закріпити, осмислити знання, що отримали діти, включити їх у діяльність — малювання, гру, працю.

Із звукових засобів навчання найчастіше використовуються слухання грам- та магнітофонних записів. Найчастіше вони використовуються для посилення емоційної насиченості занять. Наприклад, бесіду про весну пожвавить включення грамзапису голосів птахів, яких діти слухали навесні. Ефективне поєднання перегляду діапозитивів із слуханням грам- або магнітофонних записів. Так, поетичному сприйманню картин кожної пори року допоможе прослухування чудових п'єс П. І. Чайковського з альбому «Пори року» — «Підсніжник», «Осіння пісня» та ін.

Рідше використовуються під час ознайомлення дошкільників з природою радіопередачі, оскільки спеціальних передач про природу для дітей виходить досить мало. Під час слухання радіо важливо уникнути моментів, що відвертають увагу дітей. Діти повинні включитися у відгадування загадок, виконання домашніх завдань. Після передачі вихователь дає змогу дітям обмінятися думками, відповідає на їхні запитання, уточнює, як вони зрозуміли зміст передачі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДЕМОНСТРУВАННЯ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ	\|	ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛЕЙ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.