Народна дидактика, її мета і зміст

Народна педагогіка поставила поряд два гіганти людського розуму — пізнання і навчання.

Усе здобуте народом в результаті пізнання, шляхом навчання передавалося підростаючому поколінню.

Народна дидактика - це складова народної педагогіки, здобутки народу в галузі освіти і навчання, його погляди на знання і їх роль у житті людини, джерела, шляхи набуття знань (природа, життя, книга, школа, суспільство, спілкування, навколишнє середовище), принципи, методи, прийоми народного навчання, його засоби; на зміст народного навчання, умови трансформування різноманітних знань у якості особистості.

Народна дидактика, даючи життєві орієнтації в навчанні дітей, його організації, формах, шляхах реалізації, не залишає поза увагою виховних дій. У полі її зору завжди були: формування світогляду та світоглядної позиції особистості, формування загальної культури людини, її ідейності, життєвих орієнтацій та ідеалів, виховання бережного, розумного ставлення до навколишнього світу, підготовка підростаючого покоління до життя та праці, до виконання різноманітних життєвих суспільних та громадських функцій.

Мета народної дидактики:

1)дати розумову освіту людині, яка є важелем піднесення загальної культури, засобом формування світогляду, забезпечення загального розвитку молоді, підготовки її до життя і праці;

2)формувати справжню людину, освічену, культурну, духовно багату, доброзичливу, працьовиту, підготовлену до певного виду трудової діяльності. Народна дидактика прагне навчити кожного жити і працювати.

Зміст освіти в народній дидактиці:

1. Засвоєння знань про живу і неживу природу, суспільство, виробництво і саму людину.

2. Засвоєння рідної мови, через яку дитина входить у сферу людського спілкування, пізнає навколишній світ та інші мови («Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина»).

3. Вивчення фольклору - активного поширювача знань.

4. Засвоєння знань, пов'язаних з різними видами праці: домоведення, кулінарія, медицина, гігієна, зоологія, ботаніка, метеорологія, рукоділля, будівельна справа, ремесла і промисли, праця майстрів-умільців.

5. Засвоєння знань, пов'язаних з найвизначнішими подіями в історії народу, героями, іменами борців за світлу долю людей.

6.Засвоєння знань, пов'язаних з окремими моментами суспільствознавства (держустрій, законодавство, суспільні процеси, національна самобутність народу).

7. Засвоєння географічних знань (сторона, частина світу, назви населених пунктів, річок, гір, океанів, походження назв міст і сіл).

8. Засвоєння фізико-математичних знань.

9. Часткою змісту дидактики було прилучення дітей до фізкультури та народного мистецтва.

Народна дидактика своїм змістом спрямована на те, щоб дати кожному індивіду систему знань, умінь та навичок, які охоплювали б основні види діяльності людини - навчальну, виробничо-трудову, сімейно-побутову, суспільно-громадську. Зміст освіти в народній дидактиці обумовлений життєвими потребами трудової діяльності людини. При цьому велика увага звертається на тренування розуму, вироблення творчих нахилів, розвиток природних здібностей, розв'язання виховних завдань у процесі навчання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література для самостійного опрацювання	\|	Знання і навчання в народній дидактиці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.