• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Знання і навчання в народній дидактиці

Народна дидактика високо оцінює знання людини як результат навчання, сам процес навчання: «Вік живи - вік учись», «Пташ­ка красна своїм пір'ям, а людина - знаннями», «Хто знання має, той мур ламає».

Традиційними в народній педагогіці є народні знання з аст­рономії, метеорології, математики, ботаніки, зоології, медицини, кулінарії, агрономії, ветеринарії, квітникарства, садівництва, бджі­льництва, з різноманітних, традиційних в Україні ремесел і про­мислів, фізики, географії, геології, історії, філософії, педагогіки, психології, етики, естетики, різних видів народного мистецтва.

Знання народ здобував у праці шляхом багаторічних спосте­режень. Народні знання мали прикладний характер. Центральне місце серед усіх наук посідало вивчення рідної мови. Чудові на­родні уроки рідної мови - це слухання, переказування, створення казок, легенд, оповідань, прислів'їв, приказок, афоризмів, декламу­вання, виконання пісень, відгадування загадок, дитячі ігри тощо.

Особливе місце народна дидактика відводить прислів'ям і приказкам. У них закладено програму народного навчання, різ­номанітну наукову інформацію: «Славний козак Максим Заліз­няк - славнішеє Запорожжя», «Вибрати найкращих у раду, вони не підведуть громаду», «Хто землю удобряє, тому вона й повер­тає», «Як мілко орати, то краще випрягати», «Кинь ячмінь у бо­лото, вбере тебе у золото», «Сій овес у кожусі, жито - у брилі», «Ранній пар родить пшеничку, а пізній - метличку», «Сип овес коню мішком - не ходитимеш пішком», «Ластівки низько літа­ють - дощ обіцяють», «Обізвався Яготин: Ніжин мені побратим».

Народна педагогіка відображає і закономірності навчання. Увага дітей звертається на оточення, властивості предметів, ко­ментування роботи, спільну діяльність дітей з дорослими, подо­рожі дітей і батьків у природу, мудрі відповіді батьків і дорос­лих на запитання дітей.

Мета навчання, його завдання:

а) набуття дітьми знань;

б) розвиток їхніх інтелектуальних сил і розуму;

в) формування світоглядних позицій особистості;

г) засвоєння традицій і соціально-культурних цінностей народу;

д) виховання всебічно розвиненої особистості;

е) формування життєво необхідних практичних умінь і нави­чок прикласти знання і науку до потреб життя і виробничо-господарської діяльності.

Читайте також:

1. V Засоби навчання
2. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
3. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
4. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
5. Адаптації та навчання
6. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
7. Активний метод навчання
8. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
9. Аналіз особистих досягнень студентів, перспектив навчання на подальшому етапі
10. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
11. Антропологія права в структурі філософсько-правового знання.
12. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.

Переглядів: 1137