• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Законність і правопорядок

Оскільки правовими нормами визначається певний порядок у суспільстві, то у свою чергу дотриманням правових норм і створюються передумови для утвердження законності і правопорядку.

Законність є необхідною умовою гармонійного функціонування громадянського суспільства.

Законність –це правовий режим у державі, за якого діяльність державних органів, юридичних і фізичних осіб здійснюється відповідно до вимог закону[15].

Головними засадами законності є:

1) верховенство правового закону. Усі закони країни повинні відповідати Конституції, а підзаконні акти – законам. Рішення, ухвалені державними органами і посадовими особами у конкретних справах, мають строго відповідати законам і підзаконним актам;

2) загальність законності. Закони повинні бути єдиними для всієї держави і доступними для всіх громадян і посадових осіб. Усі суб’єкти права підпадають під дію закону. Виключення будь-кого з-під дії закону є неприпустимим, якою б доброю метою це не виправдовувалося;

3) рівність усіх суб’єктів права перед законом. Вимоги закону і відповідальність за його порушення однакові для всіх громадян і посадових осіб. Пільги і привілеї, що надані окремим категоріям громадян, повинні носити законний характер;

4) єдність законності та доцільності. Неприпустиме порушення закону під приводом доцільності (життєвої, місцевої, корпоративної). Вважається, що закон втілює в собі вищу суспільну доцільність, тобто відповідає цілям і завданням суспільства. У межах закону варто обирати найбільш оптимальне (що не завдає шкоди іншим) рішення;

5) невідворотність відповідальності за правопорушення. З одного боку, усвідомлення неминучості покарання є головним стримуючим фактором для потенційних правопорушників, з іншого – неухильне притягнення до відповідальності правопорушників підвищує роль закону в очах суспільства, відіграє величезну виховну роль.

Із законністю нерозривно пов’язане поняття правопорядку. Якщо законність становить процес здійснення законів, то правопорядок – наслідок здійснення законності.

Правопорядок –це стан упорядкованості суспільних відносин, що складається в умовах законності.

Зміст правопорядку складає правомірна поведінка суб’єктів права. Як певний стан правопорядок характеризується реальним рівнем дотримання законності, забезпечення та реалізації суб’єктивних прав, виконання юридичних обов’язків та дотримання юридичних заборон всіма фізичними, юридичними особами, державою та іншими суб’єктами права.

Важливе значення в здійсненні законності та формуванні правопорядку мають їх гарантії.

Гарантії законності й правопорядку – це засоби, за допомогою яких забезпечується законність і правопорядок у суспільстві.

Гарантії поділяються на загальні та спеціальні. До загальних належать:

1) економічні гарантії – це насамперед такий стан економіки, що дозволяє більшості громадян задовольняти свої потреби, не перетинаючи меж закону;

2) політичні гарантії законності включають реальність прав і свобод громадян, можливість участі в політичному житті та управлінні суспільними справами;

3) соціальні гарантії означають наявність середньо­го класу, забезпечення соціального захисту населення;

4) духовні гарантії включають правову інформованість населення, високий рівень правової культури суспільства.

Спеціальні – це юридичнігарантії. До них належать:

1) система чинного законодавства. Аби вимагати від громадян виконання законів, держава зобов’язана забезпечити якість законодавства. Закони повинні бути ясними, несуперечливими, відповідати загальноприйнятим міжнародним стандартам у галузі прав людини і чинній Конституції;

2) діяльність конституційної юстиції, що забезпечує неухильне дотримання Конституції при прийнятті законів, виданні нормативно-правових актів;

3) діяльність судових органів. Суди зобов’язані визначити справедливу міру покарання правопорушнику, забезпечити ефективне відновлення порушених прав, відшкодування шкоди, завданої внаслідок цивільно-правових проступків;

4) діяльність правоохоронних і контрольно-наглядових органів. Прокуратура, міліція та інші правоохоронні органи мають забезпечити профілактику, припинення і викриття правопорушень. Державні інспекції зобов’язані попереджати, виявляти і припиняти порушення законності в різних сферах суспільного життя.

Читайте також:

1. Виконавча владабазується на певних принципах: пріоритет прав людини, демократизм, законність, рівноправність громадян у державному управлінні, гласність.
2. Гарантії законності — це система засобів, за допомогою яких у суспільному житті впроваджується, охороняється, і в разі порушення, відновлюється законність.
3. Глава 24 ЗАКОННІСТЬ. ПРАВОПОРЯДОК
4. Громадський порядок і правопорядок
5. Законність
6. Законність
7. Законність - комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.
8. Законність і демократія, їх взаємовплив. Роль конституційної законності у зміцненні демократії
9. Законність та відповідальність у державному управлінні
10. Законність та її принципи
11. Законність тримання осіб, взятих під варту у порядку запобіжного заходу.

Переглядів: 667