Приклади назв та значень реквізитів

В літературі можуть зустрічатися синоніми реквізиту: елемент, атрибут та ін.

Окремо взяті реквізит-ознаки і реквізит-основи не мають змісту, тому застосовуються тільки в поєднанні один з одним.

Розрізняють форму та значенняреквізиту. Форма реквізиту відображається в його назві. Реквізит із конкретною назвою може мати декілька значень, як це зображено в таблиці 1.

Таблиця. 1.

Назви реквізитів:	Назва продукції	Одиниця вимірювання	Ціна	Кількість
Значення реквізитів:	Принтер	штук	850 грн.
Монітор	штук	300 грн.
Сканер	штук	450 грн.
Модем	штук	350 грн.

Показник - цесукупність реквізитів з мінімальним складом реквізит-ознак та реквізит-основ. Показник характеризує систему управління з якісного і кількісного боку.

Реквізити, які утворюють показник, - це сукупність логічно пов’язаних між собою реквізит-ознак і реквізит-основ, які мають зміст у відображенні процесів управління. Показник має назву, яка розкриває його форму і його значення.

Наприклад, назва показника – «Продаж продукції». Цей показник утворений наступною сукупністю реквізит-ознак та реквізит-величин:

«Продаж продукції» = «Назва продукції» & «Одиниці вимірювання» & «Вартість»

«Вартість» = «Ціна» *«Кількість»

Традиційно управління бізнесом орієнтується, в основному, на значення фінансових показників: прибуток, грошовий потік, рентабельність капіталу і т.п.

Від вдалого вибору системи показників залежить ефективність діяльності організації та ефективність процесів управління.

Останнім часом у науковій літературі досліджуються переваги збалансованої системи показників, запропонованої Девідом Нортоном та Робертом Капланом . Основна ідея цієї концепції полягає в тому, щоб у стиснутій, структурованій формі, у вигляді чіткої системи показників, надавати менеджменту організації найважливішу інформацію для здійснення ефективних процесів управління. У класичному варіанті цієї концепції вся інформація, необхідна керівнику для прийняття рішень, розбивається на чотири взаємозалежних блоки показників, які зображено на рис. 2

Рис. 2 Збалансована система показників в системі управління організацією

Система балансованих показників в системі управління організацією надає можливість керівнику, подібно пілоту літака, бачити перед своїми очима «систему приладів» і здійснювати управління, орієнтуючись на значення індикаторів, згрупованих за чотирма взаємозалежними блоками.

Показники є основною одиницею інформації більшості документів. На підставі показників заповнюються документи. Документи, що використовують в процесі управління, планування і обліку, можуть включати один або декілька показників з обов’язковим зазначенням особи, яка відповідає за інформацію, що в ній розміщується.

Інформаційний масив – це група однорідних документів, об’єднаних за певною ознакою.

Кожний блок у системі збалансованих показників, яка зображена на рис. 2, характеризується відповідними інформаційними масивами. До інформаційного масиву, наприклад, входить інформація звітів за певний проміжок часу або сукупність інформації про рух грошових коштів на підприємстві.

Інформаційний масив є основною структурною одиницею, якою оперують в інформаційних процедурах і при автоматизованій обробці інформації.

Інформаційним поток - сукупність масивів даних, які стосуються однієї і тієї ж ділянки управлінської роботи.

У кожному блоці системи збалансованих показників існують відповідні інформаційні потоки. Так, у блоці “Ринок/Клієнти” – інформаційний потік маркетингової інформації; у блоці “Фінанси/Економіка” – інформаційний потік фінансової інформації.

Інформаційа база управлінської інформації - сукупність усіх інформаційних потоків

При створенні ІСМ для обробки управлінської інформації виникає фізична структура даних, пов’язана з особливостями устрою ЕОМ. Програмне забезпечення обчислювальної техніки орієнтоване на архітектуру обчислювальної техніки, тому нав’язує свою логіку роботи з інформацією – логіку, зручну для комп’ютерної обробки.

Фізична структура даних, орієнтована на автоматизовану обробку за допомогою ЕОМ, подана в порядку агрегування, представлена на рис. 3:

Рис. 3 Порядок агрегування (укрупнення) даних у фізичних структурах

Розглянемо елементи поділу даних, що наведені на рис.

Символ – елемент даних, який не має змісту і використовується для утворення інших елементів даних.

Поле – поєднання символів, що приводить до створення мінімального змістовного елемента даних.

Приклади полів – “Дата”; “Прізвище”; “Посада”.

Агрегат даних – пойменована сукупність елементів даних, яка має самостійне значення. Приклади агрегатів даних – “Адреса”; “Дата народження”, рис.4.

Рис. 4 Приклад агрегату даних як пойменованої сукупності елементів

Запис – пойменована сукупність полів, які об’єднані за змістом і є об’єктом та результатом одного кроку обробки даних. Прикладом запису є рядки таблиці 2 “Відомості про керівника”.

Таблиця 2

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Формалізація системи елементів управлінської інформації	\|	Відомості про керівника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.