• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПРАЦІВНИКИ КОЛЕЗЬКОГО ДІЛОВОДСТВА

Перехід від самодержавства XVII ст. до самодержавства XVIII ст. “…з його бюрократією, служилими станами”, призвів до створення у XVIII ст. абсолютної монархії, чиновницько-дворянської імперії. Перетворення уряду Петра Першого, спрямовані на зміцнення держави поміщиків і торговців, зачепили найрізноманітніші сторони державної діяльності. Усі крупні зміні у діловодстві також пов‘язані з реформами Петра Першого. Реформа державного апарату привела до створення системи нових установ: Сенат; Синод, колегії; місцеві канцелярії.

Реформи управління значно збільшили кадри бюрократії, роль якої в роботі державного апарату безперервно зротає. Бюрократія стає однією з основних опор самодержавства.

Створені колегії для управління різними галузями дежравного життя: колегія иноземних справ; військова колегія, ревізії, юстиц-колегія, вотчинна колегія, берг-мануфактур, коммерц-колегія.

У колегіях було однотиповий внутрішній устрій; чіткий розподіл функцій; колегіальний порядок вирішення справ; сувора законодавча регламентація прав і обов‘язків.

Основою організації діловодства XVIII ст. в державних установах був Генеральний Регламент, тобто спеціальний статут.

Єдиною організаційною формою, спеціальним апаратом виступала канцелярія колегії.

Генеральний Регламент детально визначив склад канцелярії, в штаті якої були:

· Секретар

· Нотаріус

· Реєстратор

· Актуаріус

· Канцеляристи

· Копіїсти

· Перекладачі (для письмових перекладів)

· Толмачі (для усних перекладів)

· Вахмістр.

Центральною фігурою в колезькій канцелярії був секретар. На нього покладалася відповідальність за постановку діловодства, підготовку справ до засідань, доповідь справ на колегії, зберігання печатки. Добре знав закони, був зобов‘язаний у доповідях по справах робити посилання на відповідне законодавство.

На вхідних документах, що поступали в колегію, секретар мав помічати у верхньому правому кутку номер і дату його отримання.

Обов‘язки нотаріуса (або протоколіста) полягали в документуванні засідань колегії, складанні протоколів відповідно до стандартної форми.

Колезький реєстратор вів реєстраційні журнали усіх справ, що розглядалися в колегії.

Усі завершені у діловодстві документи (“письма”) потрапляли до актуаріуса, який вів по них особливий реєстр. Актуаріус був “хранителем бумаг”. Також при видачі справи з архіву у тимчасове користування актуаріус мав брати обов‘язкову розписку.

Робота для всього штату колегії була присяжною, “присяжна посада” за Генеральним Регламентом означала беззаперечне дотримання законів, а також передбачалася ціла система покарань за посадові злочини, за порушення державних інтересів.

Читайте також:

1. Ведення діловодства за зверненнями громадян
2. Весь електротехнічний персонал, усі працівники, робота яких повяза1
3. Вибір підходу до процесу соціальної роботи зале­жить від теоретичної моделі, якої дотримуються соці­альні працівники, обраної стратегії втручання і методу соціальної роботи.
4. Вимоги до організації діловодства зі зверненнями громадян
5. З історії розвитку систем електронного документообігу. Особливості впровадження електронного діловодства в Україні.
6. Завдання кадрового діловодства та функції кадрової служби.
7. Завдання служби діловодства
8. Загальні поняття про законодавчу та нормативно-методичну базу діловодства
9. Інструкція з діловодства
10. КАНЦЕЛЯРСЬКІ ПРАЦІВНИКИ “ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ДЕЛОПРОИЗВОДСТВА” ХІХ – початку ХХ ст.
11. Наймані працівники в системі соціально-трудових відносин
12. Нормативно-методична база діловодства.

Переглядів: 491