Ліцензування як елемент легітимації

У деяких законодавчо передбачених випадках факт державної реєстрації недостатній для заняття певними видами діяльності, для їх здійснення також додатково вимагається отримання ліцензії.

Процедура ліцензування регламентується ст. 14 ГК, Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі Закон), постановами КМУ «Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу», «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності», «Про затвердження переліку органів ліцензування» та відповідними ліцензійними умовами.

У ч. 1 ст. 14 ГК говориться про те, що ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

А в ч. 3 ст. 14 ГК наведено визначення поняття ліцензії як документа державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання – ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Всі інші відносини, пов’язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються Законом.

У ст. 1 Закону зафіксовані основні поняття, що розкривають процедуру ліцензування, зокрема:

· ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення КМУ за умови виконання ліцензійних умов. Зразок ліцензії затверджено постановою КМУ «Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності»;

· ліцензування – видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

· ліцензійні умови– установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Проте вже в ст. 8 Закону наведене уточнення поняття ліцензійних умов. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону ліцензійні умови – це нормативно-правовий акт, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Це означає, що Закон розкриває загальні положення щодо ліцензування, а в ліцензійних умовах передбачені конкретні умови щодо отримання ліцензії на той чи інший вид діяльності.

Тобто суб’єкт господарювання зобов’язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Ліцензійні умови та зміни до ліцензійних умов підлягають оприлюдненню у порядку, встановленому законодавством, і набирають чинності через десять днів з дати державної реєстрації нормативно-правового акта, якщо в ньому не передбачений пізніший строк набрання чинності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Анулювання торгового патенту	\|	Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.