• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Читання твору.

Читання твору з коментарем.

Словникова робота.

Читання твору з коментарем.

Словникова робота.

Класи 7-8 класи 9-11 класи

Читання твору.

Словникова робота.

Класи 7-8 класи 9-11 класи

Навчальна пауза.

Читання твору.

Словникова робота.

Повторне читання твору.

Навчальна пауза.

Читання твору.

Повторне читання.

Словникова робота.

Повторне читання.

Навчальна пауза.

Читання твору.

Класи 7-8 класи 9-11 класи

Підготовка до сприймання твору.

Бесіда за змістом прочитаного.

Використання окремих елементів аналізу.

Вивчення напам’ять (за програмою).

Підсумкові заняття.

Творчі усні та письмові роботи. Підготовка до сприймання твору.

Бесіда за змістом прочитаного.

Використання елементів аналізу.

Вивчення напам’ять.

Підсумкові заняття.

Творчі усні та письмові роботи. Підготовка до сприймання твору.

Підготовка до аналізу.

Аналіз твору.

Підсумкові заняття.

Творчі усні та письмові роботи.

Епічні твори

Підготовка до сприймання твору. Читання твору з коментарем. Словникова робота. Бесіда за змістом прочитаного. Близький до тексту переказ. Використання окремих елементів аналізу.

Підсумкові заняття. Творчі усні та письмові роботи.

Підготовка до сприймання твору. Читання твору.

Бесіда за змістом прочитаного.

Використання елементів аналізу.

Підсумкові заняття.

Творчі усні та письмові роботи.

Підготовка до сприймання твору.

Підготовка до аналізу.

Аналіз твору.

Підсумкові заняття.

Творчі усні та письмові роботи.

Драматичні твори

Підготовка до сприймання твору.

Бесіда з а змістом прочитаного.

Використання окремих елементів аналізу.

Підсумкові заняття.

Творчі усні та письмові роботи.

Підготовка до сприймання твору.

Бесіда за змістом твору.

Використання елементів аналізу.

Підсумкові заняття.

Підготовка до сприймання твору.

Підготовка до аналізу.

Аналіз твору.

Підсумкові заняття.

Творчі усні та письмові роботи.

Розглянемо кожний із цих етапів.

Вступні заняття (підготовка до сприймання твору)

Роботі над художнім твором, що вивчається текс¬туально, передують вступні заняття, завдання яких активізувати й збагатити знання учнів певного змісту, відновити відповідні життєві враження, викликати потрібний настрій, пробудити інтерес до твору, бажання його прочитати, розібратись у ньому, а також привернути увагу школярів до таких важли¬вих моментів тексту, які під час читання можуть бути не помічені ними. Тільки внаслідок такої підготовки твір буде сприйнятий у процесі першого читання зі жвавою цікавістю, його зміст засвоюватиметься свідомо, збудить відповідні переживання, дасть нові знання, виховуватиме морально й естетично.

Завданнями вступних занять визначаються їх ос¬новні компоненти: висвітлення особливостей соціально-економічного та побутового життя сус-пільства відображеної письменником епохи; розгляд найважливіших подій і фактів, що характеризують рівень розвитку літератури й суміжних мистецтв; повідомлення про історію написання виучуваного твору та його літературну долю; встановлення внутрішньо-предметних та міжпредметних зв'язків; пояснення незнайомих або малознайомих учням слів і висловів. Звичайно, в залежності від класу та конкретних умов деякі з цих компонентів можуть бути відсутні.

На вступних заняттях застосовуються різні методи, прийоми, форми, засоби роботи: розповідь, пояснення або лекція, зроблені вчителем; класні бесіди; доповіді, виступи, повідомлення, реферати школярів; читання уривків з наукових, науково-популярних, художніх чи художньо-публіцистичних творів (монографій, статей, спогадів, автобіографій, підручників із суміжних предметів тощо); демонстрування різних зразків наочності (творів живопису, графіки, скульптури, перегляд фільмів чи окремих кадрів з фільмів, слухання записів, робота з літературною картою тощо); запис учнями в зошити окремих важливих положень, яких немає в підручнику; проведення екскурсій на природу, на підприємство, місцями бойової слави, місцями перебування письменників та ін. Добір прийомів визначається характером твору, який буде читатися, та педагогічними умовами (підготовленістю класу, матеріалом, який перед тим вивчався на уроках літератури й суміжних предметів або вивчатиметься незабаром, досвідченістю та індивідуальними особливостями вчителя тощо).

Певний вплив на зміст і характер вступних занять має також і те, до якого роду й жанру належить твір, що читатиметься. Так, перед читанням драматичного твору учнів слід підготувати не тільки до сприйняття ідейно-тематичного змісту, а й провести бесіду про особливості викладу художнього матеріалу в ньому, композиції, прийомів творення характерів; визначити, чим п'єса подібна до епічного твору й чим відрізняється від нього. Належні умови для повноцінного сприймання учнями творів громадянської лірики забезпечать бесіди й демонстрування наочності відповідного змісту. Ефективною формою вступних занять перед читанням пейзажних поезій є екскурсія в природу. Якщо немає можливості її провести, то шляхом бесіди в пам'яті й відчуттях учнів слід відновити спогади про раніше спостережувані й пережиті явища і картини природи, підсилити ці спогади демонструванням звукової та зорової наочності.

Від змісту вступного заняття та застосовуваних прийомів залежить його тривалість. Треба враховувати, що надто коротке вступне заняття не може забезпечити належної підготовки класу до сприймання твору; при затяжному — виникає небезпека, ще воно стане самодостатнім і відволікатиме увагу) школярів від твору.

Досі йшлося про вступні заняття, які проводяться безпосередньо перед читанням твору в класі Підготовка учнів до самостійного читання обсягових творів має свою специфіку. Щоб ідейно-естетичний зміст був сприйнятий на достатньому рівні і належно засвоєний, учні повинні активізувати й по повнити свої знання про зображену епоху і творчість письменника, набуті раніше на уроках літератури та суміжних предметів, із самостійно прочитаних книг, переглянутих кінофільмів і театральних вистав тощо. Доцільно порадити учням перечитати відповідні сторінки підручників з інших: предметів гуманітарного циклу, прочитати якісь художньо-публіцистичні чи науково-популярні творі про автора.

Одні методисти (В.В. Голубков, Т.Ф. Бугайко та ін.)1 радять наприкінці навчального року давати учням старших класів не тільки списки тих творів, які належить прочитати влітку, а й кілька запитань та завдань, що мають «...мобілізувати увагу учнів, викликати читацьку зацікавленість». Інші (Л.А. Рибак, В.Я. Неділько) вважають, що такі запитання й завдання сковуватимуть учнів, знижуватимуть їхній інтерес до твору.

Ми дотримуємося такої думки, що запитання й завдання давати потрібно. Великі обсягом твори, передбачені програмою, учні читають самостійно не тільки для того, щоб засвоїти їх зміст, одержати естетичну насолоду, а й підготуватися до аналізу його на уроці. Молодий, ще малодосвідчений читач у процесі сприймання твору може не помітити або не приділити належної уваги найважливішому, - запитання й завдання змусять його зосередитись на таких місцях тексту. Формулювати їх слід, виходячи з ідейно-художньої своєрідності твору та особливостей сприймання його учнями, що дасть можливість певною мірою керувати цим процесом, сприяти його продуктивності.

Нерідко обсягові твори учні читають і під час навчання, коли, як справедливо зауважує В.Я. Неділько, на уроках вивчається інший твір, іншого автора. Така обставина викликає необхідність використовувати всі можливості для встановлення зв'язків між прочитуваним і виучуваним творами, на вступному уроці скажемо про творчі або особисті контакти обох авторів, назвемо їхні однотемні твори. Під час аналізу зауважимо, що у виучуваному творі є події, обставини, ситуації, образи-персонажі або описи, чимось подібні до тих, які зображені в прочитуваному творі; часом за його текстом доцільно поставити якесь побіжне запитання.

Читайте також:

1. N Уроки класного читання
2. Аналіз паралельного інтерфейсу з DSP-процесорами: читання даних з АЦП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
3. Види читання
4. Вироблення навичок швидкого читання
5. Вироблення системи читання.
6. Дидактичні стратегії читання
7. З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
8. Інноваційні технології вдосконалення техніки читання
9. Мал. Техніка читання «по діагоналі».
10. Мова художнього твору.
11. Набуття умінь правильного читання
12. Навички читання і конспектування

Переглядів: 1039