Прогноз (від грецьк. prognosis — передбачення, завбачення) — передбачення перебігу і закінчення хвороби, обгрунтоване діагнозом хвороби та знаннями закономірностей перебігу патологічного процесу. Якщо діагноз є висновок про теперішнє, то прогноз — це обгрунтоване на діагнозі припущення про майбутнє (Захар'-їн Г. А.). Чим повніший і індивідуальніший діагноз, тим точнішим може бути прогноз.
При визначенні прогнозу враховують: суть хвороби, тобто діагноз, індивідуальні особливості організму, наявність радикальних методів лікування та можливості їх застосування у даних умовах і створення для хворої тварини необхідних умов утримання та годівлі.
У висловлюваннях стосовно прогнозу, в їх формулюванні лікар повинен бути стриманим, оскільки прогноз це завжди лише припущення. Постійна можливість перевірки прогнозу в ході захворювання дає змогу лікареві все більше й більше уточнювати своє передбачення. Підтвердження прогнозу робить лікаря більш впевненим у собі, рішучішим у своїх висновках і діях, що є дуже важливим у практичній діяльності лікаря.
Прогноз може бути: сприятливим, коли очікується видужання і збереження продуктивності тварини; несприятливим, коли лікар має справу з невиліковуваним на даний час захворюванням (сказ, туберкульоз, сап, травматичний перикардит, цукровий діабет, гнійний гепатит та інші хвороби); сумнівним або обережним, якщо клінічна картина хвороби складна, неможливо точно визначити стан окремих органів.
Прийнято також розрізняти прогноз щодо життя (prognosis quoad vitam) і прогноз щодо збереження роб ото -здатності або продуктивності тварини (prognosis quoad la-borem). Наприклад, при хронічному маститі у корів прогноз щодо життя буде сприятливим, а щодо відновлення продуктивності несприятливим.
Помилки прогнозу можуть бути зумовлені неправильно поставленим діагнозом, неточним визначенням глибини змін в органах і захисних сил організму тварин, а також труднощами передбачення особливостей перебігу хвороби.