• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Переваги дерев рішень

Рис.3. Динаміка в’їзду ділових туристів за країнами походження

В’їзд ділових туристів в Україну за країнами, з яких вони прибули

Таблиця 2.

Взагалі, на наведені вище 12 країн (з яких 6 є країнами-сусідами України) припадає понад 77% потоку ділових туристів (рис.3).

В українські компанії інкамінга стали більше звертатися не тільки люди, що їдуть у справі, а й організатори MICE-проектів. У свою чергу багато великих компаній відкривають департаменти в'їзного туризму. Основна частина ділових подорожей (більше 85%) – поїздки по Україні. Саме на грудень припадає найбільше кількість ділових в'їзних заходів, що пояснюється тим, що кінець року, підведення підсумків і бажання заохотити кращих співробітників.

Зі сторони мультинаціональних корпорацій інтересу до України як місця проведення ділових заходів поки не спостерігається. Досить рідко корпорації організовують зліт зарубіжних співробітників в Україну. Частіше для цих цілей вибирають Москву, незважаючи на високу ціну розміщення. Це відбувається через своєрідну «субординації» – як правило, московським офісам підпорядкований регіон СНД / Східна Європи. Найчастіше топ-менеджмент міжнародних компаній приїжджає в Україну із звичайним візитом. Найчастіше європейські ділові туристи прибувають з Німеччини, Чехії, Франції, Польщі. Основна мета таких візитів – відвідання дочірніх підприємств та компаній-партнерів, що перебувають в Україні. У зв'язку з розвитком економічних зв'язків зі Сходом в Україну з діловими візитами приїжджають фахівці з Гонконгу, Китаю, Сінгапуру.

За словами учасників ринку, які обслуговують в'їзні MICE-заходи, бюджет проведених ділових заходів становив у середньому близько $50 тис. Спостерігається зменшення кількості людей в групах у порівнянні з докризовим періодом – з 50-300 до 20-50 чоловік. На сьогоднішній день, у складі MICE-груп переважає топ-менеджмент: замовників більше цікавить ефективність, ніж масовість виїзду. Travel-бюджети в більшості компаній за останні два роки не збільшувалися, або ж, навпаки, переглядалися в меншу сторону. У ряді компаній зменшилася кількість ділових поїздок, оскільки вони все частіше використовують формат онлайн-конференцій.

Пріоритетним місцями для розвитку ділового сегменту туристського ринку України на сьогодні залишаються АР Крим (на розвиток ділового туризму в регіоні влада автономії виділила 5 млн. грн., що вдвічі більше ніж 2010 р; за останній час значно поліпшилась матеріальна база для проведення бізнес-заходів; з’явилися нові великі гравці на цьому ринку, наприклад курортно-розважальний комплекс «Аквамарин» в м. Севастополь та інші, тоді як раніше 80% заходів проводилися в Великій Ялті); Трускавець (готель «Ріксос Прикарпаття»), найбільші міста України, та м. Київ.

Сьогодні існує нагальна необхідність модернізації засобів розміщення для ділових відвідувачів України. Майже всі готелі, що мають в своєму розпорядженні сучасний рівень комфорту – найвищого бізнес-класу. За висновками дослідження міжнародних ділових організацій столиця і інші міста України виявляються далеко не на висоті за якістю ділової інфраструктури. Ще одна відмінна риса українських готелів – висока вартість номерів, часто не відповідає якості надаваних послуг. На сьогодні зірковість готелів не цілком відображає якість надаваних послуг. Так, ряд тризіркових готелів за ціною і якістю цілком відповідають деяким чотиризірковим. Переважна кількість туристів зупиняється в бізнес-готелях 3-5 * Києва, Львова, Одеси та Ялти.

В нашій державі лише 18% готелів відповідають вимогам міжнародним стандартам якості за рівнем комфорту бізнес-класу. Геопросторово майже всі висококатегорійні готелі розташовані в Києві та найбільших регіональних центрах (Донецьку, Одесі, Львові, Харкові, Дніпропетровську). Згідно моніторингу інсентів-інфраструктури міжнародними спеціалізованими організаціями, висококотегорійні готелі України суттєво поступаються за рівнем сервісу, посідають останню позицію серед готелів Східної Європи.

Абсолютно очевидно, що роль бізнес-центрів і бізнес-готелів в діловій інфраструктурі України, попит на офісні приміщення і ділові послуги високої категорії постійно збільшуватимуться. Тому вкрай важливо в перспективах розвитку враховувати принципи створення сучасної туристської інфраструктури, важливі і актуальні концепції для формування єдиного інформаційного простору. Для побудови комплексних систем управління бізнес-центрами і бізнес-готелями необхідно обговорити шляхи, засоби і методи підвищення інвестиційної привабливості проектів будівництва бізнес-комплексів і бізнес-готелів.

Політика розвитку готельного господарства в Україні повинна мати масштабний характер, маючи на меті, створення сучасного конкурентноздатного готельного комплексу, що забезпечував би надання широкого спектру готельних послуг, збільшення обсягів в’їзного і внутрішнього туризму, зростання надходжень до державного та регіональних бюджетів, і в реальних умовах має будуватися з урахуванням стану української економіки і інших чинників, що впливають на готельний бізнес.

Така широкомасштабна і науково обґрунтована політика в основній її частині має розповсюджуватися на всі вітчизняні готельні підприємства, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності і відомчої підлеглості. Оскільки якість послуг, що надаються готелями, залежить від рівня кваліфікації кадрів, що працюють в готелях, та в політиці розвитку готельної сфери необхідно приділяти особливу увагу питанню підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки кадрів.

З урахуванням тенденцій змінюються вимоги до сучасного готелю. Відбувається сучасна стандартизація і уніфікація послуг за рахунок об’єднання готелів в національні і міжнародні мережі, які приносять високий рівень комфорту і безпеки зі всім спектром сучасних інформаційних технологій і телекомунікацій, що забезпечують клієнтам високий рівень інформаційних послуг, а мережам готелів нові можливості з централізованого управління територіально-розподіленою інфраструктурою, створення розвиненої інфраструктури ділового туризму, розваг і нові можливості в наданні послуг клієнтам за рахунок нових можливостей інфраструктури.

Що ж потрібно для розвитку ділового туризму в Україні:

1. Професійні організатори ділового туризму

2. Спеціалізовані друковані видання

3. Галузеві конференції, ярмарки і виставки

4. Регулярна і об'єктивна статистика

5. Цілеспрямована підготовка кадрів

6. Науково-практичні дослідження

7. Професійний понятійний апарат

Тобто, гостро постає питання наявності серйозного державного підходу, стабільного чинного законодавства, відсутності міжвідомчої роз'єднаності, скоординованості політики з просування ділового туризму, що призведе до функціонування галузі відповідно до міжнародних стандартів і критеріями.

+ Александрова

Інтуїтивність дерев рішень. Класифікаційна модель, представлена у вигляді дерева рішень, є інтуїтивною та спрощує розуміння розв'язуваної задачі. Результат роботи алгоритмів конструювання дерев рішень, на відміну, наприклад, від нейронних мереж, що представляють собою "чорні ящики", легко інтерпретується користувачем. Ця властивість дерев рішень не тільки важлива при віднесенні до певного класу нового об'єкта, але і корисна при інтерпретації моделі класифікації в цілому. Дерево рішень дозволяє зрозуміти і пояснити, чому конкретний об'єкт відноситься до того або іншого класу.

Дерева рішень дають можливість витягати правила з бази даних природною мовою. Приклад правила: Якщо Вік > 35 і Доход > 200, то видати кредит.

Дерева рішень дозволяють створювати класифікаційні моделі в тих областях, де аналітикові досить складно формалізувати знання.

Алгоритм конструювання дерева рішень не потребує від користувача вибору вхідних атрибутів(незалежних змінних). На вхід алгоритму можна подавати всі існуючі атрибути, алгоритм сам вибере найбільш значимі серед них, і тільки вони будуть використані для побудови дерева. У порівнянні, наприклад, з нейронними мережами, це значно полегшує користувачеві роботу, оскільки в нейронних мережах вибір кількості вхідних атрибутів істотно впливає на час навчання.

Точність моделей, створених за допомогою дерев рішень, відповідна іншим методам побудови класифікаційних моделей (статистичні методи, нейронні мережі).

Розроблено ряд масштабованих алгоритмів, які можуть бути використані для побудови дерев рішення на надвеликих базах даних; масштабованість тут означає, що з ростом числа прикладів або записів бази даних час, затрачуваний на навчання, тобто побудова дерев рішень, росте лінійно. Приклади таких алгоритмів: SLIQ, SPRINT.

Швидкий процес навчання. На побудову класифікаційних моделей за допомогою алгоритмів конструювання дерев рішень потрібно значно менше часу, чим, наприклад, на навчання нейронних мереж.

Більшість алгоритмів конструювання дерев рішень мають можливість спеціальної обробки пропущених значень.

Багато класичних статистичних методів, за допомогою яких вирішуються задачі класифікації, можуть працювати тільки з числовими даними, у той час як дерева рішень працюють і з числовими, і з категоріальними типами даних.

Багато статистичних методів є параметричними, і користувач повинен наперед володіти певною інформацією, наприклад, знати вид моделі, мати гіпотезу про вид залежності між змінними, припускати, який вид розподілу мають дані. Дерева рішень, на відміну від таких методів, будують непараметричні моделі. Таким чином, дерева рішень здатні вирішувати такі задачі Data Mining, у яких відсутня апріорна інформація про вид залежності між досліджуваними даними.

Читайте також:

1. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
3. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
4. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
5. Алгоритми побудови дерев екстремальної ваги
6. Аналіз альтернативних рішень
7. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
8. Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.
9. АРХІТЕКТУРНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДЕРЕВ‘ЯНИХ ЦЕРКОВ
10. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінськихрішень
11. Багатоцільова багатокритеріальна модель обґрунтування рішень в полі кількох інформаційних ситуацій
12. База управлінських рішень і закони організації.

Переглядів: 2255