Одна з найбільш ранніх стародавніх цивілізацій-Стародавня Індія була започаткована у ІІІ тис. до н.е. на території,яку зараз займає держава Пакистан,у долині річок Інд і Ганг. Давні індуси вели жваву торгівлю з Месопотамією,іншими,азійськими державами,досягли високої майстерності в образотворчому мистецтві,малих форм(статуетки,гравюри).Вони першими побудували водопровід і каналізацію,мали оригінальну,досі повністю не розшифровану писемність(санскрит).
Найяскравішою особливістю культури Ст. Індії є її консерватизм:незмінність плану забудови міст,постійність форм правління,існування різних,взаємодіючих між собою релігій.
У ІІ тисячолітті до н.е.,після «великого переселення народів» у Ст. Індії з’явились племена аріїв-войовничих скотарів,з розвинутою військовою технікою,і досить високим рівнем культури. Вони були дуже емоційні,схильні до хмільних напоїв і азартних ігор,полюбляли співи,танці,музику,поезію.
Злившись з місцевими жителями,вони заснували «Рігведу» - зібрання релігійних гімнів, молитв , ритуалів ,в яких виразились основні положення брахманізму-найдавнішої релігії індоаріїв. «Рігведа» - ідейна основа брахманізму і пізнішого індуїзму,згідно якої індуське суспільство поділяється на 4 касти (варни): священики (брахмани),воїни,простолюдини, шудри. Між цими кастами очевидна нерівність. Одружуватись, вибирати професію, оселятись на одній території дозволялось в межах своєї касти. Своєрідною реакцією нижчих каст ставбуддизм. Справжньою метою життя для буддиста є досягнення нірвани (заспокоєння, згасання всіх земних бажань і досягнення абсолютного блаженства). Своєрідною є і релігія джайнізму (ахімсе), що забороняє завдавати шкоду живим створінням і стверджує культ священних тварин (корів,мавп).
З усіх дозволених релігією насолод в Ст. Індії визнавалася статева насолода («Камасутра»).