У XIII- XV ст. Передвідродження охоплює Західну Європу, Італію передусім. Центрами італійського Проторенесансу стають великі торгові міста, насамперед Флоренція, яка наприкінці XIII ст. прийняла першу демократичну конституцію і стала містом-комуною. У політичному житті рідного міста і в італійській літературі чільнемісце займає поет-гуманіст Дайте Аліґ'єрі. Земляками він обраний членом флорентійського муніципалітету, запровадив школу, де викладання велось не офіційною латиною, а народною італійською мовою, якою він писав і свої безсмертні твори: «Нове життя» - книга сонетів, автобіографічний твір, де він розповів про своє кохання до прекрасної Беатріче, і «Божественна комедія», де зображена подорож автора по потойбічному світу разом з улюбленим ним давньогрецьким поетом - Вергілієм. Твори Данте перекладали М.Рильський, Л.Українка.
Франческо Петрарка - італійський поет, філософ. Весь світ знає про кохання священика Ф.Петрарки до Лаури, пам'яті про яку присвячені збірки його сонетів «Книга пісень». Писав філософські сонети і наукові трактати («Про презирство до світу»). Автор гімну «Раtria mіа».
Письменник-гуманіст Джованні Боккаччо - автор збірки сатиричних новел «Декамерон».
Джотто ді Бондоне - сучасник і друг Данте, талановитий художник, який застосував вперше закон перспективи і об'ємного зображення пластичної фігури («Оплакування Христа»).
Талановитий художник Мазаччо, що прожив лише 27 років,але проявив себе знавцем анатомії людського тіла.
Скульптор Донателло, автор бронзової статуї апостола Марка, архітектори Філіппо Бруналескі та Браманте.
Філіпо Бруналескі був флорентійцем і, в основному, спеціалізувався на проектуванні і спорудженні громадських будівель. Приклад - Виховний будинок у Флоренції, вся будова якого пронизана ідеєю демократизму і виховання нової людини. АБраманте жив у Римі, проектував культові споруди, створив проект собору Св. Петра і під його керівництвом був закладений фундамент цієї величної будівлі.