Функціональні компоненти мережевої ОС

Мережеві операційні системи (Network Operating System – NOS) – це комплекс програм, що забезпечують обробку, зберігання і передачу даних в мережі. Мережева операційна система виконує функції прикладної платформи, надає різноманітні види мережевих служб і підтримує роботу прикладних процесів, що виконуються в абонентських системах. Вони використовують клієнт серверну або однорангову архітектуру. Компоненти NOS розташовуються на всіх робочих станціях, включених в мережу.

NOS визначає взаємозв'язану групу протоколів верхніх рівнів, що забезпечують виконання основних функцій мережі. До них, в першу чергу, відносяться:

– адресація об'єктів мережі;

– функціонування мережевих служб;

– забезпечення безпеки даних;

– управління мережею.

При виборі NOS необхідно розглядати безліч чинників. Серед них: – набір мережевих служб, які надає мережа;

– можливість нарощування імен, що визначають дані, які зберігаються, і прикладні програми;

– механізм розосередження ресурсів по мережі;

– спосіб модифікації мережі і мережевих служб;

– надійність функціонування і швидкодія мережі;

– фізичні засоби з'єднання, що використовуються або вибираються;

– типи комп'ютерів, що об'єднуються в мережу, їх операційні системи;

– пропоновані системи, що забезпечують управління мережею;

– засоби захисту даних, що використовуються;

– сумісність з вже створеними прикладними процесами;

– число серверів, яке може працювати в мережі;

– перелік ретрансляційних систем, що забезпечують сполучення локальних мереж з різними територіальними мережами;

– спосіб документування роботи мережі, організація підказок і підтримки.

Мережева операційна система складає основу будь-якої обчислювальної мережі. Кожен комп'ютер в мережі автономний, тому під мережевою операційною системою в широкому сенсі розуміється сукупність операційних систем окремих комп'ютерів, що взаємодіють з метою обміну повідомленнями і розділення ресурсів за єдиними правилами – протоколами. У вузькому сенсі мережева ОС – це операційна система окремого комп'ютера, що забезпечує йому можливість працювати в мережі.

Відповідно до структури, приведеної на рис. 1.1, в мережевій операційній системі окремої машини можна виділити декілька частин.

Засоби керування локальними ресурсами комп'ютера: функції розподілу оперативної пам'яті між процесами, планування і диспетчеризації процесів, керування процесорами, керування периферійними пристроями і інші функції керування ресурсами локальних ОС. Засоби надання власних ресурсів і послуг в загальне користування – серверна частина ОС (сервер). Ці засоби забезпечують, наприклад, блокування файлів і записів, ведення довідників імен мережевих ресурсів; обробку запитів віддаленого доступу до власної файлової системи і бази даних; керування чергами запитів віддалених користувачів до своїх периферійних пристроїв.

Рисунок 1.1 - Структура мережевої ОС

Засоби запиту доступу до віддалених ресурсів і послуг – клієнтська частина ОС (редиректор). Ця частина виконує розпізнавання і перенаправлення в мережу запитів до віддалених ресурсів від додатків і користувачів. Клієнтська частина також здійснює прийом відповідей від серверів і перетворення їх в локальний формат, так що для додатку виконання локальних і віддалених запитів невиразне. Комунікаційні засоби ОС, за допомогою яких відбувається обмін повідомленнями в мережі. Ця частина забезпечує адресацію і буферизацію повідомлень, вибір маршруту передачі повідомлення по мережі, надійність передачі і т.п., тобто є засобом транспортування повідомлень.

При виборі мережевої операційної системи необхідно враховувати:

– сумісність устаткування;

– тип мережевого носія;

– розмір мережі;

– мережеву топологію;

– вимоги до сервера;

– операційні системи на клієнтах і серверах;

– мережеву файлову система;

– угоди про імена в мережі;

– організація мережевих пристроїв зберігання.

*BSD вітка *nix

Berkeley Software Distribution (BSD) – назва кількох POSIX-сумісних операційних систем сімейства UNIX, створених на основі розробок Каліфорнійського університету в Берклі на початку 1970-х років. Безкоштовні, мають відкритий вихідний код. Сьогодні найпопулярнішою є FreeBSD. Назва *BSD також є збірною для сучасних наступників тих збірок. До сімейства BSD відносяться: NetBSD, FreeBSD, OpenBSD, ClosedBSD, MirBSD, DragonFly BSD, PC-BSD, DesktopBSD, SunOS, TrueBSD, Frenzy, Ultrix і частково Darwin (ядро Mac OS X). Хронологію розвитку можна побачити на генеалогічному дереві BSD. Відмінності від «класичної» системи UNIX полягають у відсутності перемикання рівнів виконання, системі друку, файлової системи і командного процесора. Користувача команди практично ідентичні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мережеві ОС	\|	FreeBSD

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.