Цивільний процес в іноземних державах

У країнах СНД правове регулювання цивільного судочинства мало загальну основу, на якій побудовано і цивільне судочинство України, за незначними відмінностями, зумовленими особливостями державного будівництва.

В інших іноземних державах цивільний процес є однією з форм реалізації в установленому порядку судової влади як важливої функції управління державою, спрямованої на охорону прав та інтересів суб'єктів матеріально-правових відносин шляхом розгляду судами справ із спірних правовідносин, постановлення ними рішень та їх виконання іншими органами влади, підконтрольними суду. Така діяльність провадиться в процесуальних формах, додержання яких є обов'язковим для суду і учасників процесу. В окремих державах процесуальна форма характеризується певними особливостями, але має спільну мету — забезпечення примусового здійснення цивільного матеріального права і захист — у випадках його порушення чи оспорювання.

Цивільний процес як термінологічна юридична категорія включає до свого змісту і цивільне процесуальне право як самостійну галузь системи внутрішнього права, що складається із сукупності правових норм та інститутів, які визначають діяльність судових органів по розгляду і вирішенню цивільних справ, підпорядковану судові діяльність учасників процесу і органів держави, котрі примусово виконують рішення суду.

У більшості іноземних держав джерелами цивільного процесуального права виступають ЦПК або відповідні їм за змістом закони. У Франції — ЦПК 1806 р. (нова редакція 1976 p.), який був прийнятий повністю чи зі змінами Бельгією, Голландією, Італією, Іспанією, Португалією та ін. В Англії діють: Закон про цивільне судочинство 1997 p., Правила цивільного судочинства 1998 р. У США — Федеральні Правила цивільного процесу, Правила провадження справ у Верховному суді США (1990), в штатах — кодекси.

Норми цивільного процесу Франції, Англії, США поширюють свою дію й на іноземців (фізичних і юридичних осіб), які за загальними правилами мають право вільного доступу до судів, у країні їх перебування як сторони — позивач і відповідач. В Англії І США суди можуть розглядати також справи тільки між Іноземцями.

У Франції при відсутності відповідних міжнародних угод іноземці можуть пред'являти тільки позови до відповідачів-французів, а не до іноземців Виняток становлять справи по спорах між іноземцями з приводу нерухомого майна, що знаходиться у Франції; виконання у Франції іноземного судового рішення, торгових угод, спадкоємства, яке відкрилося у Франції, допущених у Франції правопорушень та ін. Отже, Цивільний процесуальний кодекс Франції діє лише в окремих випадках при розгляді справ між Іноземцями. Від іноземців вимагається надання забезпечення на сплату відповідачеві зазнаних ним судових витрат і відшкодування шкоди в разі, коли позивачеві-іноземцю буде відмовлено в позові.

За правилами цивільного процесу Англії надання забезпечення не вимагається, але якщо позивач проживає за кордоном, суд може вимагати від нього надання забезпечення для оплати судових витрат відповідачеві, який проживає в Англії.

В суді Франції позов може бути пред'явлений кожним французом і французькою юридичною особою в національному суді до відповідача-іноземця, в тому числі й до іноземної юридичної особи, які не перебувають у Франції.

В США позов до іноземця може бути пред'явлений у будь-якому районному суді, на території діяльності якого можна розшукати Іноземця і вручити йому судову повістку про виклик до суду.

Глава 2. Принципи цивільного процесуального права § 1. Поняття принципів та їх значення

Цивільне процесуальне право України і врегульоване ним цивільне судочинство побудовано на демократичних принципах (від лат. principium — основа, начало, засади). У принципах відображені політико-правові ідеї, погляди народу на право як соціальну цінність. У них в концентрованому вигляді виявлена заінтересована воля народу наділити право такими якостями, які найбільш повно мали б можливість задовольняти його ідеї і погляди у визначенні основ організаційної побудови правосуддя в цивільних справах, процесуальної діяльності суду і правового становища учасників процесу. Зміст принципів має демократичний характер і полягає в тому, що закріплені в нормах права, вони характеризують здійснення правосудця тільки судом і на засадах рівності громадян перед законом і судом, одноособовість і колегіальність розгляду цивільних справ, незалежність суддів і підкорення їх тільки законові, гласність, здійснення судочинства державною мовою. Широкі і реальні процесуальні права учасників процесу і надійні гарантії їх реалізації, доступність і простота судочинства, які дають можливість кожній заінтересованій особі реалізувати право на звернення до суду за захистом і на судовий захист, надане Конституцією України.

З розвитком суспільства принципи цивільного процесуального права розвиваються і вдосконалюються з урахуванням потреб політичних і соціально-економічних перетворень, подальшого забезпечення гарантій захисту суб'єктивних прав громадян, їх об'єднань і державних інтересів, а також підвищення ефективності судової діяльності в забезпеченні законності і справедливості. На сучасному етапі розвитку України суворе додержання і законодавче вдосконалення повноти вираження і дії демократичних принципів цивільного процесуального права виступає важливою гарантією зміцнення законності як невід'ємної частини функціонування правової держави і демократичного правопорядку

Отже, значення принципів цивільного процесуального права в тому, що в них відображені найбільш характерні демократичні риси і загальна спрямованість права та його найважливіших Інститутів, у зв'язку з чим вони дають можливість пізнати суть цієї галузі права, її суспільний характер у цілому, а також окремих інститутів.

Виконання завдань цивільного судочинства і його ефективність перебуває в прямій залежності від правильного застосування судами в справі норм матеріального і процесуального права, для чого необхідне пізнання їх змісту, регламентованих ними правил, їх спрямованості, місця в системі права, їх зв'язку з іншими нормами і юридичних принципів, які в них відтворюються. Принципи сприяють правильному пізнанню і застосуванню норм цивільного процесуального права, виступають основою для законодавчої практики, для підготовки, розроблення і прийняття відповідних їм за змістом правових норм та їх удосконалення.

Визначення в законодавстві принципів як загальних засад права (ст. 11 ЦПК) вплинуло на формування їх поняття в науці цивільного процесу. Вони розглядаються як основні (або правові) засади організації і діяльності суду, основні положення даної галузі права, які відображають її специфіку і зміст, або засади побудови процесу в цілому і всієї системи цивільних процесуальних дій і відносин відповідно до завдань правосуддя; як основні ідеї, положення, керівні засади з питань здійснення правосуддя в цивільних справах, закріплені в нормах права; як правові погляди народу на завдання і засоби діяльності суду по розгляду і вирішенню цивільних справ; як обумовлені базисом суспільства і виражені в змісті цивільного процесуального права суспільно-політичні, нормативно-керівні основи (засади) даної галузі права, які становлять її якісні особливості і виявляють демократизм, специфічні властивості процесуального права і відображають перспективи його розвитку.

В наведених й інших визначеннях принципів процесуального права відображаються їх характерні риси, але вони повністю не розкривають суті й змісту їх та потребують додаткових пояснень. Визначення принципів як основних засад, керівних положень, суспільно-політичних основ залишає поза увагою, що являють собою такі засади, положення, основи. Чиї вони і що відображають? Помилковим є визнання функціонування принципів цивільного процесуального права за межами законодавчого закріплення їх змісту, а тільки як теоретичних положень, які виражають необхідність певних способів і форм правового регулювання суспільних відносин.

Принципи закріплюються в нормах права, їх положення, правила відображають суспільно-правові погляди народу як безпосередньо, так і через політичні партії, громадські і державні об'єднання, які беруть участь у соціально-політичному житті держави. Змістом таких суспільно-політичних поглядів будуть відносини, які входять до предмета регулювання даної галузі права. Таким чином, принципами цивільного процесуального права будуть закріплені в його нормах правові погляди українського народу на завдання і мету правосуддя в цивільних справах (цивільного судочинства), організаційної його побудови і процесуальної діяльності, процесуально-правових повноважень суду та процесуально-правового становища учасників процесу — громадян, підприємств, установ, організацій".

Принципи характеризуються такими ознаками: 1) принцип включає (виражає) в собі певну ідею (погляд), яка складає його зміст; 2) така ідея має бути закріплена в нормі(ах) цивільного процесуального права; 3) принцип повинен бути безпосередньо пов'язаним з цивільним процесом, визначаючи його основні властивості; 4) принцип повинен мати загальне значення для всього цивільного процесу; 5) принцип визначає типові риси цивільного судочинства і може мати винятки, які не є принципом; 6) принципами не можуть бути звичайні вимоги (правила), які не складають одну з відомих альтернативних вимог; 7) принципами не можуть бути положення, які дублюють інші принципи або які з них виходять.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наука цивільного процесуального права	\|	Система принципів та їх класифікація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.