Побудова ПС засобами UML

Побудова ПС методом UML здійснюється у наступні етапи ЖЦ..

У UML передбачено загальний механізм організації деяких елементів системи (об'єктів, класів, підсистем і т.п.) у групи. Групування можливе починаючи від системи, далі до підсистем різного рівня деталізації і аж до класів. Результат групування називається пакетом.

Пакет містить у собі назву простору імен, що займають елементи, які є його складовими, і спосіб посилання на цей простір.

Це важливе для великих систем, що нараховують сотні, а іноді і тисячі елементів, і тому вимагають ієрархічного структурування.

При цьому підсистема розглядається як випадок пакета, що має самостійну функцію. Пакет може складатися з інших пакетів, класів, підсистем і т.п.

Об'єднання елементів у пакети може відбуватися за різними принципами, наприклад, якщо вони використовуються спільно або створені одним автором, або стосуються визначеного аспекту розгляду (наприклад, інтерфейс із користувачем, пристрій вводу/виводу і т.п.). На стадії реалізації до одного пакета можуть бути віднесені всі підсистеми, що у діаграмі розміщення зв'язані з одним вузлом.

Парадигма компонентного програмування

За оцінками експертів в інформаційному світі 75 % напрацювань із програмування дублюються (наприклад, програми складського обліку, нарахування зарплати, розрахунку витрат на виробництво продукції і т.п.). Більшість з цих програм типові, але кожного разу знаходяться особливості ПрО, що призводять до їх повторної розробки.

Компонентне програмування дозволяє уникнути цих проблем. Воно є подальшим розвитком ООП, заснованим на повторному використанні, специфікації компонентів і їхніх інтерфейсів, композиції та конфігурації компонентів. Зв’язки між компонентами містять у собі підтипи й еквівалентність, а об'єктні зв’язки — класи і суперкласи. Сформульовано багато визначень поняття «компонент». Наведемо одне з них.

Під компонентом розуміють самостійний продукт, що підтримує об'єктну парадигму, реалізує окрему предметну область і може взаємодіяти з іншими компонентами через інтерфейси.

Об'єкти розглядаються на логічному рівні проектування ПС, а компоненти – це безпосередня фізична, тобто програмна реалізація об'єктів. Співвідношення між об'єктами і компонентами неоднозначне. Один компонент може бути реалізацією декількох об'єктів або навіть деякої частини системи, отриманої при проектуванні. Зворотне співвідношення, тобто компонент – об’єкт, як правило, не виконується [8–13].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Моделювання поведінки системи	\|	Теоретичні аспекти компонентного програмування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.