• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Макроекономічні мультиплікатори та їх роль в економічній політиці.

Послідовна та непослідовна економічна політика.

Інструменти послідовної політики:

1) підтримка стабільних темпів змін у грошовій масі.

2) Стабілізація процентних ставок.

3) Стабілізація номінального ВВП.

Послідовна політика є ефективною коли економіка наближається до стану повної зайнятості ресурсів.

Непослідовна економічна політика означає, що уряд оцінюючи кожну конкретну ситуацію вибирає інструменти економічної політики.

Інструменти:

1) балансування бюджету;

2) регулювання ставок оподаткування;

3) стримування доходів;

4) зменшення обсягів державного боргу;

5) коригування державних витрат; та інше.

Непослідовну політику використовують в періоди спадів. Як показую досвід послідовна політика має ряд переваг перед непослідовною:

1) послідовна політика знижує ризик неприйняття некомпетентних рішень;

2) послідовна політика знижує вплив політичних факторів;

3) послідовна політика сприяє зміцненню довіри до уряду.

Т.Ч, послідова політика має переваги перед непослідовною, тому заходи цієї політики доцільно використовувати ширше.

Вплив мультиплікатора державних витрат починається, коли вони зростають на ΔG і збільшують дохід на цю саму величину, що викликає приріст споживання на величину b · ΔG. Цей ріст споживання знову збільшує витрати і дохід, що приводить до зростання споживання на величину b² х ΔG і т.д.

Сукупний ефект дорівнює:

- початкова зміна витрат = ΔG;

- перша зміна споживання = b · ΔG;

- друга зміна споживання = b² · ΔG.

ΔУ = ΔG (1+ b+ b²⁺……).

Мультиплікатор державних витрат чи простий мультиплікатор Кейнса дозволяє вимірювати ефект мультиплікації:

Мультиплікатор показує, наскільки зростає рівноважний рівень доходу в закритій економіці в результаті росту витрат на одиницю. Основним фактором, що визначає величину мультиплікатора, є гранична схильність до споживання b (МРС).

З урахуванням оподатковування доходу (У) модель мультиплікатора змінюється має вигляд:

де: t – гранична податкова ставка.

Гранична податкова ставка – співвідношення між приростом суми внесеного податку і приростом доходу:

де: ΔТ – приріст суми внесеного податку; ΔУ – приріст доходу.

У відкритій економіці ефект мультиплікатора державних витрат відносно нижчий, ніж у закритій, тому що на нього впливають ще й експортно-імпортні операції:

, – мультиплікатор державних витрат у відкритій економіці, де m¹ – гранична схильність до імпортування.

Зниження податків (Т) також здійснює мультиплікативний вплив на рівноважний рівень доходу. Якщо податкові відрахування знижуються на ΔТ, то дохід у розпорядженні (У_d = У-Т) зростає на величину ΔТ. Ефект мультиплікації відбиває мультиплікатор податків:

Механізм податкової мультиплікації пов'язаний з багаторазовою реакцією споживання на одноразове зменшення податку.

Якщо податки знижуються на АТ, то дохід у розпорядженні збільшується на ΔТ, споживання зростає на b · АТ, сукупні витрати збільшуються на b · ΔТ, а сукупний дохід збільшується на b х АТ. Зазначені зміни призводять до того, що споживання збільшується на b (b · ΔТ), сукупні витрати збільшуються на b² · ΔТ, сукупний дохід зростає на b² · ΔТ, споживання збільшується на b · (b² · ΔТ) і т. ін.

Якщо передбачається, що всі податкові відрахування в державний бюджет залежать від динаміки поточного доходу У, то податкова функція має вигляд:

T = t · У, де t – гранична податкова ставка.

У цьому випадку модель податкового мультиплікатора має вигляд:

де m_t – податковий мультиплікатор у закритій економіці.

Мультиплікатор податків у відкритій економіці:

Повна податкова функція має вигляд:

де: Т_а – автономні податки, що не залежать від величини поточного доходу У (податки на нерухомість, спадщину і т.і.); t – гранична податкова ставка.

Сукупний ефект від збільшення податків дорівнює добутку мультиплікатора податків на величину зміни податків:

Мультиплікативний ефект від зниження податків слабкіший, ніж від збільшення державних витрат, що виражається в перевищенні мультиплікативних витрат над податковим мультиплікатором. Це є наслідком більш сильного впливу державних витрат на величини доходу і споживання в порівнянні зі зміною податків.

Це розходження є визначальним при виборі інструментів фіскальної політики. Якщо вона спрямована на розширення державного сектора економіки, то для подолання циклічного спаду збільшуються державні видатки (що дає сильний стимулюючий ефект), а для стримування інфляційного підйому збільшуються податки ( що є відносно м'якою обмежувальною мірою).

Якщо фіскальна політика націлена на обмеження державного сектора, то у фазі циклічного спаду знижуються податки (що дає невеликий стимулюючий ефект), а у фазі циклічного підйому знижуються витрати держави, що дозволяє відносно швидко знизити рівень інфляції.

Читайте також:

1. Акціонерна власність в економічній системі
2. Визначення поняття «Економіка підприємства» у сучасній економічній літературі
3. Відносини власності в економічній системі.
4. Відносини власності у змішаній економічній системі
5. Власність, її сутність місце і роль в економічній системі.
6. Власність, її сутність та місце в економічній системі
7. Власність, її суть, форми і місце в економічній системі
8. Вплив на грошову пропозицію банківського і небанківського секторів економіки. Депозитний і грошовий мультиплікатори
9. Дайте сучасну оцінку новій економічній політиці.
10. Економічна система, її сутність, структурні елементи, закони розвитку. Місце і роль людини в економічній системі.
11. Економічний розвиток і проблеми його дослідження в сучасній економічній теорії
12. Економічні ідеї революційної та радикальної демократії в українській економічній думці

Переглядів: 1273