• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відносини власності в економічній системі.

Вивчення проблем власності дозволяє з'ясувати три головних соціально-економічних питання:

1. Хто (які суб'єкти господарювання) має економічну владу - привласнює фактори і результати виробництва?

2. Які економічні зв'язки сприяють кращому використанню виробничих ресурсів?

3. Кому дістаються доходи від господарської діяльності?

Власність економічно реалізується, якщо вона приносить доход її власнику. Такий доход являє собою весь знову створений продукт чи його частину, що отриманий завдяки застосуванню праці і засобів виробництва. Це може бути, скажімо, прибуток, різного роду платежі.

Система економічних відносин власності охоплює - від початку до кінця - весь господарський процес. Вона пронизує і складає серцевину усіх відносин між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання благ і послуг.

Цілком очевидно, що вся система відносин власності породжує у людей економічні (матеріальні, майнові) інтереси. Головний серед них, безумовно, полягає в тому, щоб усіляко примножувати блага, що знаходяться у власності, з метою кращого задоволення потреб. Так, через інтереси, власність визначає спрямованість і характер господарської поведінки людей.

Важливо розрізняти право власності і відношення власності.

Право власності — це право контролювати використання визначених ресурсів і розподіляти виникаючі при цьому витрати і вигоди. Тим самим права власності розмежовують, що і кому належить, як буде відбуватися зміна власника, визначаючи свободу вибору людей, що переслідують свої інтереси.

При визначенні власності в юридичному змісті виявляється сукупність речей (об'єкт власності), що належать власнику (суб'єкту).

Самі власники (суб'єкти) підрозділяються на два види:

- фізична особа - людина як суб'єкт цивільних (майнових) прав і обов'язків;

- юридична особа - організація (об'єднання осіб, підприємство, установа), що є суб'єктом цивільних прав і обов'язків. Це соціальне (колективне) утворення вступає в господарські зв'язки від свого імені як самостійна цілісна одиниця.

Право власності виражає відношення людини до речі "як до своєї" чи "як до чужої", тобто будується за формулою:

Суб'єкт → Об'єкт.

Однак у цьому трактуванні немає відповіді на питання: відкіля береться право власності і як воно реалізується? Відповідь міститься в розгляді власності як економічних відносин між людьми.

Відносини власності - це відносини між людьми з приводу речей, що виражаються формулою:

Суб’єкт ↔ Суб’єкт

Читайте також:

1. А/. Право власності.
2. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
3. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
4. Адміністративні правовідносини
5. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
6. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
7. Адміністративно-правові відносини
8. Адміністративно-правові відносини
9. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
10. Акціонерна власність в економічній системі
11. Антагоністичні взаємовідносини.
12. Б/. Право приватної власності.

Переглядів: 966