Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






РОЗДІЛ ІІ.

Об’єкт

Але які ж відносини з приводу речей виражає власність? Це відносини присвоєння благ, у тому числі факторів виробництва, і відносини відчуження благ.

Після того, як держава законодавчо врегулює майнові відносини між зазначеними особами, вони наділяються правом власності. Це право включає повноваження власника володіти, користуватися і розпоряджатися майном.

Володіння – це фізичне володіння річчю, економічним благом. Це право власника охороняється законом. Законне володіння майном завжди має правову підставу (закон, договір, адміністративний акт).

Користування – полягає в праві продуктивно споживати благо, для одержання доходу чи особисто споживати його для задоволення власних потреб і інтересів, в залежності від його призначення. Припустимо, що можливо використовувати автомобіль для перевезення людей і вантажів в процесі виробництва, чи користуватися автомобілем для поїздок своєї родини на відпочинок. Власник може передавати своє майно в користування іншим особам на якийсь час і на визначених умовах. Права користування визначаються законом чи іншою правовою підставою (наприклад, заповітом).

Розпорядження – право змінювати присвоєнність (приналежність) майна. Воно здійснюється найчастіше шляхом укладання різних угод (купівлі-продажу, обміну однієї речі на іншу, дарування і т.д.). Зазначені права власника можуть бути тимчасово обмежені з його ініціативи. Так, людина, що здала в оренду річ іншій особі, позбавляє себе права володіння і користування річчю на термін дії договору оренди. У сучасних умовах у розвинених країнах держава прагне зафіксувати в нормативних документах відповідні юридичним законам економічні відносини.

Відносини власності можна представити як два полюси, на одному з яких – приватна власність, на іншому – суспільна власність. Відносини приватної власності будуються на відособленому присвоєнні факторів і результатів виробництва, суспільної – на суспільному присвоєнні. У реальній дійсності в „чистому вигляді” приватна і суспільна власність зустрічаються рідко. Існують різні варіанти переплетення рис приватного і суспільного, що втілюються в різноманітних формах власності: державній, кооперативній, пайовій, акціонерній.

Основний напрямок розвитку відносин власності в Україні на сучасному етапі – це формування багаторівневих відносин, що включають співіснування усіх форм власності. Суть сучасної реформи полягає в ліквідації монополії держави у всіх ланках системи відносин власності. Це передбачає роздержавлення власності – перетворення державної форми присвоєння в різноманітні недержавні форми господарства. Демонополізація державної власності аж ніяк не повинна вести до повної її ліквідації, тому що, як нам відомо, у другій половині XX ст. загальне нероздільне майно скрізь використовується в національних інтересах.

Державний сектор національної економіки одержав "постійну прописку" у всіх західних країнах. Характерно, що в 1990 р. кінцеві витрати державних установ у валовому національному продукті склали: в Японії - 9%, Італії - 17%, Франції і Німеччині - 19%, Великобританії і США - 20 %. В орбіту державного присвоєння ввійшли, як правило, багато базових галузей промисловості (видобуток енергоносіїв, металургія й ін.), військово-промисловий комплекс, найважливіші фінансові установи (наприклад, центральні банки, що випускають гроші) і інфраструктура - виробнича (залізничний, повітряний, трубопровідний транспорт, мережа електропостачання і т. д.) і соціальна (охорона здоров'я, соціальне забезпечення і т. д.).

Роздержавлення сприяє демонополізації і створенню конкурентного середовища. Процес роздержавлення засновується на приватизації. Співвідношення понять "роздержавлення" і "приватизація". Багато західних вчених, досліджуючи приватизацію, під об'єктом вивчення розуміють ту чи іншу сферу виробничо-господарської діяльності, у якій відповідальність за забезпечення виробництва товарів і послуг переходить від держави до приватного сектора.

Роздержавлення визначається як комплекс заходів, спрямованих на перетворення розміру, частини і принципів діяльності державного сектора.

При цьому поняття приватизації одержує двояке тлумачення: у широкому змісті - це один з аспектів реформування державного сектора з абсолютним чи відносним скороченням його розміру; у вузькому змісті - це повний чи частковий перехід підприємства з державного в приватне володіння. Світова економічна думка під роздержавленням розуміє також будь-які дії, спрямовані на посилення процесів саморегулювання в економіці. Тому роздержавлення - це не тільки поява нового власника, але і лібералізація цін і ринків, стимулювання недержавного сектора, особливо малого бізнесу, комерціалізація, поширення на державні підприємства принципів керування, що існують у сфері приватного бізнесу і т. д.

Більшість авторів, розглядаючи поняття "роздержавлення економіки", звертають пильну увагу на зміни в методах впливу держави на господарські процеси, на звільнення їх від державної опіки і державного керування.

Таким чином, під роздержавленням мається на увазі загальний процес зміни державної економіки економікою багатоукладною, змішаною, плюралістичною.

Приватизація є стрижнем переходу від державно-бюрократичної системи господарювання, із властивою їй командною, планово-розподільною підсистемою керування, до ринкової економіки. Загальним для всіх трактувань понять "роздержавлення" і "приватизація" є те, що вони розглядаються, по-перше, як нетотожні, по-друге, як взаємозалежні явища, по-третє, як найважливіші аспекти історичного розвитку, і по-четверте, як найбільш характерні для суспільств, що трансформуються з однієї соціально-економічної системи в іншу.

Поняття "роздержавлення" і "приватизація" співвідносяться як ціле і частина, причому зміст першого пов'язаний зі зміною системи державного керування економікою, створенням умов для розвитку ринкових відносин. Друге поняття включає здійснення роздержавлення через заміну власника майна.

 

Висновки за темою:

• Економічні системи відрізняються способом розв'язання основних економічних питань: "Що виробляти? Як виробляти? Для кого виробляти?". Корінні відмінності систем залежать від таких факторів: а) система ґрунтується на приватній чи на державній власності на ресурси; б) механізмом координації є ринковий механізм чи централізоване директивне планування.

• Трансакційні витрати пов'язані не з виробництвом безпосередньо, а із супутніми йому витратами: витратами на пошук інформації про ціни, про контрагентів господарських угод, витратами на укладання господарських угод та контролю за їх виконанням і т. ін.

• Власність - це відносини між людьми стосовно привласнення засобів виробництва та продуктів виробництва. Ці відносини реалізуються у правах володіння, користування й розпорядження об'єктами власності.

• Суб'єктами власності можуть бути фізична особа, юридична особа, держава.

• Роздержавлення - це система заходів, спрямованих на усунення монополії держави, скорочення державного сектора і утворення багатоукладної економіки, посилення процесів саморегулювання економіки.

• Приватизація - це один із заходів роздержавлення, який реалізується у передачі державної власності за плату або безкоштовно в приватну власність.

 

Питання для самоперевірки:

1. Які три основні питання повинні вирішувати економічні?

2. Що таке економічна система?

3. Які ви знаєте типи економічних систем? Охарактеризуйте кожну з них?

4. Що таке право власності та відносини власності?

5. Охарактеризуйте поняття володіння, користування, розпорядження?

6. Що таке роздержавлення та приватизація?

Література:

1. Уразов А.У., Саух І.В., Маслак П.В. Основи економічної теорії: навчальний посібник для студентів неекономічних спеціальностей вищих навчальних засобів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Житомир, 2004. – 314 с.

Домашнє завдання:

1. Уразов А.У., Саух І.В., Маслак П.В. Основи економічної теорії: навчальний посібник для студентів неекономічних спеціальностей вищих навчальних засобів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Житомир, 2004. – с.6-21, с. 42-51.

2. Підготуватися до модульного контролю за І розділом (модулем), прочитавши вищевказані сторінки навчального посібника та відповівши на питання для самоперевірки після кожної теми.

 

 


Читайте також:

  1. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
  3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
  4. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
  5. Б – розділення гелю на дві фази
  6. Взаємодія органів слідства з підрозділами, уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність, при розслідуванні злочинів
  7. Взаємодія підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок
  8. Взаємодія СВА з іншими структурними підрозділами підприємства.
  9. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.
  10. Визначення та визнання запасів в підрозділах підприємств готельно-ресторанного господарства , їх оцінка та класифікація
  11. ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ЗНАНЬ ПРО КОНФЛІКТИ В ЗЛОЧИННОМУ СЕРЕДОВИЩІ
  12. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ЇЇ РЕСУРСНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА.




Переглядів: 626

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Відносини власності в економічній системі. | Основні суб’єкти економіки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.