• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Причини порушень психофізичного розвитку

Відхилення у розвитку дітей можуть бути обумовлені різ­ними несприятливими факторами, які поділяються на ендоген­ні (генетичні або внутрішні впливи) і екзогенні (середовищні або зовнішні) впливи. Найчастіше фахівці групують патологічні фактори залежно від періоду впливу на здоров'я дитини: пре­натальні - причини, що діють на зародок і плід у період вну-трішньоутробного розвитку; натальні — у період пологової діяльності; постнатальні - після народження дитини.

У внутрішньоутробному (пренатальному) періоді відхи­лення у розвитку дитини можуть викликати наступні фактори:

■S спадкові захворювання (наприклад, міопатія — порушення обміну речовин у м'язовій тканині, галактоземія — незасво-єння галактози, що входить у грудне молоко, муковісцидоз - дефект ферменту підшлункової залози, певні типи пору­шень зорового та слухового аналізаторів, ринолалія та ін.);

■S генетичні захворювання (наприклад, фенілкетонурія, тиро-зиноз — хвороби, пов'язані з порушенням ферментної діяль­ності організму);

■S хромосомні порушення (хвороба Дауна, синдром «котячого крику» та ін.);

^ порушення харчування зародку і плоду — ця причина обу­мовлена неправильним харчуванням вагітної жінки (хаотич­ним, нераціональним, незбалансованим), в разі якого зародку і плоду не вистачає поживних речовин (білків, жирів, вугле­водів, мінеральних речовин тощо);

■S інтоксикації (хімічний вплив) безконтрольний прийом ва­гітною жінкою ліків, алкоголізм майбутньої матері, куріння, наркотичний вплив, радіація тощо;

S інфекційні захворювання вагітної жінки токсоплазмоз, мі-коплазма, сифіліс, вірусні інфекції (червінка, герпес, грип, цитомегалія. гепатит);

Модуль I.

■S травми зародку і плоду (механічний вплив);

S температурний вплив — переохолодження чи перегрівання вагітної жінки;

S соматичні та психічні захворювання вагітної жінки - ревма­тизм, хвороби серця, гіпертонія, цукровий діабет та ін.;

■S несумісність груп крові чи резус-фактору матері та плоду.

Вагітній жінці слід пам'ятати, що самолікування, без­контрольне вживання ліків, голодування, неправильне і нера­ціональне харчування, хронічні та гострі захворювання важли­вих органів негативно відображаються на внутрішньоутробному розвитку плоду і можуть призвести навіть до його загибелі. При чому існує прямий зв'язок між часом дії патологічного фактору і негативними наслідками — чим раніше у внутрішньоутробно­му розвитку пошкоджується ембріон, тим важчими виявляють­ся наслідки.

У період пологової діяльності(натальний період) неспри­ятливими можуть бути такі фактори:

•S стрімкі пологи;

S затяжні пологи;

S некваліфікована акушерська допомога.

Дія цих факторів призводить до асфіксії (кисневе голоду­вання) або травм дитини.

У постнатальному періоді розвитку можуть діяти як біологічні, так і соціальні фактори:

*/ інфекційні захворювання (грип, кір, скарлатина, менінгіт, енцефаліт, поліомієліт, отит та ін.);

S інтоксикації (передозування лікарських препаратів (особли­во антибіотиків), радіація, алкоголізм чи паління матері, яка годує дитину грудним молоком та ін.);

S травми;

s порушення харчування дитини;

S тривалі соматичні захворювання;

S соціальні фактори (соціально-психологічні причини):

• тяжкі переживання дитини, обумовлені несприятливим
становищем у сім'ї чи школі, постійними стресами, хро­
нічними соматичними і фізичними дефектами;

• несприятливі соціально-побутові умови;

• недостатність мовленнєвого спілкування;

• наслідування неправильного мовлення;

• психічні травми;

• педагогічна занедбаність.

Загальні питання корекційної педагогіки та спеціальної психології

Наголосимо, що окремі соціальні фактори впливають пе­редусім на дітей із ослабленою нервовою системою, вразливих, ранимих, із певними характерологічними особливостями (за­мкнутість, сором'язливість, несамостійність), із відсутністю ін­телектуальних інтересів тощо.

Правильне виховання у сім'ї, емоційний контакт із близьки­ми людьми є джерелом повноцінного розвитку дитини.

3. Особливості процесу аномального розвитку

Л. С Виготський дослідив, що діти з порушеннями психо­фізичного розвитку розвиваються за тими ж закономірностями, що й нормальні, зокрема: психічний розвиток має поетапний ха­рактер, і кожен етап завершується формуванням новоутворень, які є основою для подальшого розвитку. Динаміка розвитку нор­мальної та аномальної дитини підпорядковується єдиним загаль­ним закономірностям, при цьому кожен вид психофізичних по­рушень характеризується своїми специфічними особливостями. Проте є й загальні особливості процесу аномального розвитку.

Л. С Виготський розробив теорію складної структури аномального розвитку,яка означає, що дефект не призводить до випадіння чи порушення якоїсь однієї функції, а відобра­жається на всьому розвитку дитини. Структура аномального розвитку складається із первинного дефекту (ядра), ви­кликаного певним хворобливим фактором, і вторинних та супутніх порушень, що виникають під впливом первинного дефекту у процесі розвитку дитини. Всі структурні компоненти є взаємозалежними, окрім того вторинні ускладнення пов'язані з дією середовищних факторів у розвитку психіки дитини. У складній структурі аномального розвитку вчені виділяють такі закономірності:

• на рівень розвитку дитини суттєво впливає ступінь і якість
первинного дефекту (тотальне чи часткове, органічне чи
функціональне ураження);

• від ступеня вираження та якості первинного дефекту зале­
жить не лише кількісна, а і якісна своєрідність вторинних
відхилень у розвиткові аномальної дитини;

• своєрідність розвитку аномальної дитини залежить від часу
виникнення первинного дефекту: чим раніше діє хворобли­
вий фактор, тим важчим є ступінь порушення;

Модуль І

• особливості розвитку аномальної дитини визначаються і се-
редовищними факторами, особливо педагогічними умовами;

• чим далі від першопричини знаходиться порушення, тим
більше воно піддається виховному і лікувальному впливу
(Л. С Виготський);

• відсутність педагогічних умов, що враховують специфіч­
ні особливості дитини, обумовлені первинним дефектом,
призводить до дивергенції (розходження біологічного та со­
ціального розвитку), внаслідок чого виникають складні вто­
ринні відхилення;

• чим раніше створюються спеціальні умови для розвитку і ви­
ховання дитини з психофізичними вадами, тим менше вини­
кає вторинних ускладнень;

• у корекційній роботі слід враховувати не лише порушення
дитини, а і наявні позитивні можливості (опора на збережені
функції або «пуди здоров'я» за Л. С Виготським);

• вагомого значення у розвитку та соціалізації дітей набуває
мовлення оточуючих (членів родини, педагогів);

• процес навчання дітей з психофізичними порушеннями має
враховувати не лише рівень актуального розвитку, а й ґрун­
туватись на потенційних можливостях дитини, тобто зоні
найближчого розвитку (навчання має вести за собою розви­
ток за Л. С Виготським);

• закономірністю психічного розвитку аномальних дітей є труд­
нощі їхньої соціальної адаптації, складність взаємодії із со­
ціальним середовищем;

• виховання і навчання дітей з психофізичними порушеннями
має бути корекційно спрямованим, корекційний вплив має
поєднуватись із формуванням практичних навичок і вмінь.

Контрольні запитання

1.Дайте визначення поняття «аномальна дитина» та наведіть
сучасні наукові синоніми

2. У чому полягає внесок Л. С. Виготського у дефектологію?

3. Назвіть основні категорії порушень психофізичного розвитку
у дітей.

4 Охарактеризуйте причини порушень психофізичного розвит­
ку у дітей.

5 У чому сутність складної структури аномального розвитку?
6. Заповніть таблицю:

Загальні питання корещгйног педагогіки та спеціальної психологи

7. Обґрунтуйте необхідність знань про дітей з порушеннями психофізичного розвитку для вихователя дошкільних закла­дів та вчителя загальноосвітньої школи.

Тема 1.2 КОРЕКЦІИНА ПЕДАГОГІКА ЯК НАУКА

План

1.Предмет, завдання та понятійно-категоріальний апарат ко-
рекційної педагогіки.

2. Галузі корекційної педагогіки.

3. Перспективи розвитку корекційної педагогіки в Україні.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
6. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
8. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
9. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
10. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
12. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм

Переглядів: 10252