МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Соціально-демографічні ознаки особи злочинця 5 сторінкаДругий етап полягає в тому, що зібрані дані підлягають систематизації та групуванню:від характеристики окремих елементів переходять до узагальнених показників у формі абсолютних, відносних або середніх величин. Третій етап передбачає аналіз варіації, динаміки, взаємоза-лежностей. За результатами аналізу висновки можуть бути описані в текстовій формі, подані у формі таблиць і графіків. 8.6. Поняття про статистичне спостереження Початковою стадією статистичного дослідження є збір статистичної інформації про соціальні процеси в суспільстві, тобто статистичне спостереження. Статистичне спостереження - це планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в різних сферах життя суспільства, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології. Статистичне дослідження неможливе без розробки плану статистичного спостереження, який містить: - програмно-методологічні; - організаційні питання. Програмно-методологічпа частина плану охоплює формулювання гіпотези, розробку понятійного апарату дослідження, визначення мети, встановлення об'єкта й одиниць спостереження, складання програми спостереження. Організаційна частина плану статистичного спостереження -це перелік заходів, які забезпечують успішне виконання роботи зі збирання й обробки матеріалів. Організаційний план статистичного спостереження визначає місце, час і органи спостереження, календар спостереження, графік підготовки й інструктажу кадрів, джерела та способи одержання даних, матеріально-технічну базу спостереження, систему перевірки результатів спостереження. 8.7. Поняття одиниці сукупності, спо Одиниця сукупності- це первиний елемент об'єкта спостереження, який існує, та ознаки якого реєструються. У кримінально-правовій статистиці одиницею сукупності буде кожний окремий злочин, кожна окрема особа, яка вчинила злочин.
Одиниця спостереження- це джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані. У правовій статистиці одиницею спостереження є суд, відділ внутрішніх справ тощо. Одиниця вимірухарактеризує, в яких одиницях обчислюється досліджувана сукупність. Скажімо, у кримінально-правовій статистиці злочинність вимірюється кількістю зареєстрованих злочинів, осіб, які їх вчинили, кількістю розкритих і нерозкритих злочинів, кримінальних справ тощо. 8.8. Види статистичних спостережень Класифікація статистичних спостережень здійснюється за декількома критеріями. За часом реєстрації даних статистичне спостереження поділяють на: -поточне; - періодичне; - одноразове. Поточне спостереженняполягає в систематичній реєстрації фактів по мірі їх виникнення чи збирання щодо безперервного процесу. Періодичне спостереженняпроводиться регулярно, здебільшого через певні (зазвичай, однакові) проміжки часу. Приміром, перепис населення. Одноразове спостереженняпроводять епізодично, по мірі виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу з метою вирішення певних завдань щодо правозастосовної діяльності. За повнотою охоплення одиниць сукупності виділяють спостереження: - суцільні; - несуцільні. При суцільному спостереженніобстеженню та реєстрації піддягають усі без винятку елементи сукупності, а при несу-цільному спостереженніобліку підлягають не всі елементи, а тільки певна їх частина. Облік усіх правових явищ має бути суцільним. Суцільне спостереження найбільш чітко характеризує стан злочинності. Несуцільне спостереження застосовується з метою економії часу, зусиль і коштів, а також через неможливість проведення суцільного спостереження. Несуцільні спостереження поділяють на такі види: - спостереження основного масиву; - монографічне; - вибіркове. Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки в яких визначає розмір явища, тобто при обстеженні свідки дають певну кількість одиниць, які не можуть істотно вплинути на характеристику сукупності загалом. Цей різновид статистичного спостереження значно економить працю та кошти. Монографічне спостереження передбачає детальне обстеження лише деяких типових елементів сукупності. До нього вдаються з метою поглибленого вивчення тих аспектів суспільного життя, котрі не були висвітлені масовим обстеженням. Вибірковим спостереженням називається обстеження, при якому реєстрації підлягають не всі елементи сукупності, а тільки певна, випадково відібрана їх частина. Проведення вибіркового спостереження ґрунтується на знаннях математичної статистики та теорії ймовірностей. Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження, що їх застосовують при вивченні різноманітних закономірностей суспільного життя. Це дає змогу, наприклад, вивчати громадську думку. За способом одержання статистичних даних виділяють такі види спостереження: - безпосередні; - документальні; - опитування. Безпосереднійспосіб полягає в реєстрації ознак відповідних одиниць сукупності через безпосереднє обстеження - огляду, вимірювання. Прикладом такого спостереження може бути визначення дослідником матеріальних збитків від злочинів. Опитування респондентів- це спостереження, при якому відповіді на поставлені запитання записують зі сліїз респондента.
Опитування буває: - експедиційне (усне) - при якому спеціально підготовлені реєстратори заповнюють формуляри спостереження й одночасно перевіряють правдивість відповідей на запитання. - анкетне (письмове) - при якому опитувальні анкети респондентам вручають особисто чи висилають поштою. Документальний облік ґрунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. Найбільш широкого вжитку він набув при складанні статистичної звітності. У такий спосіб визначаються всі показники злочинності. Документальний спосіб полягає в тому, що записи статистичних матеріалів роблять на основі журналів, карток, формулярів та інших документів (приміром, картка на кримінальну справу, особу, що вчинила злочин). Цей спосіб використовується при складанні звітності та гарантує, зазвичай, найбільш точні результати. При спеціальних дослідженнях (див. пункт 8.9.) використовується такий документальний спосіб, як вивчення кримінальних, адміністративних і цивільних справ. 8.9. Форми статистичного спостереження Із погляду організації статистичного спостереження розрізняють дві основні організаційні форми спостереження: - звітність; - спеціально організоване статистичне спостереження. В Україні основним видом статистичного спостереження є неперервне суцільне спостереження. Воно і створює базу для звітності, що дає змогу отримати дані, які характеризують діяльність правоохоронних органів з різних боків, оперативно координувати їхню діяльність, слідкувати за розвитком соціальних явищ і процесів у суспільстві, а також застосовувати їх (ці дані) для проведення наукових досліджень. Зміст звіту, його форма й термін подання встановлює Державний комітет статистики України. Звітність- це форма спостереження, при якій будь-яка нижчестояща ланка за єдиними затвердженими формами й у твердо встановлені строки повинна обов'язково подати до вищестоящого органу відповідні документально обґрунтовані відомості про свою діяльність. Звітність поділяється на загальнодержавну та відомчу. Загально -державною є така, що передається органам державної статистики, а потім - уз агальнено - урядові. Відомчою є звітність, яку отримують міністерства й відомства для своїх оперативних потреб. Усі форми звітності затверджуються органами державної статистики. Надання звітності за иезатвердженими формами вважається порушенням звітної дисципліни, за що винні особи притягаються до встановленої законом відповідальності. Звітністьхарактеризується такими властивостями, як: - обов'язковість; - систематичність; - достовірність. Звітність як форма спостереження має свої переваги. її складають на основі безпосереднього збору інформації. За періодичністю подання звітність буває: • поточна (щоденна, декадна, місячна, квартальна) - що охоплює показники поточної діяльності суб'єктів; • річна - підбиває основні підсумки діяльності правоохоронних органів за рік. За порядком проходження звітність поділяють на: • централізовану; • децентралізовану. Централізована звітність проходить через систему державної статистики, де обробляється та передається відповідним органам управління. Тобто міністерства та відомства цю звітність підвідомчих установ не розробляють, а одержують готову від органів державної статистики. Децентралізована звітність опрацьовується у відповідних міністерствах або відомствах, а зведену інформацію подають статистичним органам. Та не всі суспільні явища й процеси можно охопити статистичною звітністю. До спеціально організованих статистичних спостережень належать: • переписи; • опитування; • спеціальні обстеження. Переписипроводяться періодично чи одноразово та дають повну характеристику масового явища станом на якусь дату
або певний момент часу. Класичним прикладом є перепис населення, що в багатьох країнах світу проводиться з інтервалом у 10 років і надає інформацію про віковий та національний склад населення, сімейний стан, джерела засобів існування, житлові умови тощо. Спеціальні обстеження - переважно несуцільне обстеження масових явищ згідно з повною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними чи одноразовими. Опитування - це, зазвичай, несуцільне спостереження з метою вивчення думок, мотивів, оцінок, які реєструються зі слів респондентів. Винятком є суцільне опитування всього населення - референдум (масове волевиявлення щодо принципових соціально-економічних і політичних питань). Опитування можуть здійснюватись у різних формах: усній (інтерв'ю), письмовій (анкетування), заочній (поштове, телефонне, інтернет-опитування). 8.10. Облікові документи, на основі яких здійснюється облік злочинів у правоохоронних органах Облік злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ в органах прокуратури (і військової прокуратури також), внутрішніх справ, податкової міліції та Служби безпеки України здійснюється на підставі таких облікових документів: - статистична картка на виявлений злочин (форма1); - статистична картка про наслідки розслідування злочину (форма 1.1); - статистична картка про результати відшкодування матеріальних збитків і вилучення предметів злочинної діяльності (форма 1.2); - статистична картка на особу, що вчинила злочин (форма 2); - статистична картка про рух кримінальної справи (форма 3); - статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення (форма 4); - єдиний журнал обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини. Система показників у перелічених обліково-реєстраційних документах побудована на кримінально-правовій основі та спрямована на зміцнення законності при здійсненні обліку злочинів і їх розкриття. 8.11. Поняття про статистичне зведення Перший етап статистичного дослідження (спостереження) закінчується заповненням статистичних карток. У результаті такого первинного обліку, накопичується масив матеріалу, що характеризує певні одиниці досліджуваної сукупності. Для того, щоб вивчити характерні риси й істотні відмінності тих або тих явищ, виявити закономірності їхнього розвитку, треба дані щодо кожного елементу сукупності систематизувати й обробити. Усе це виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називають статистичним зведенням. Статистичне зведення - це процес упорядкування, систематизації та наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ та процесів, які вивчаються. Зведення є основою для подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними розраховуються узагальнені показники, виконується порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчаються взаємозв'язки між ознаками. Завданням зведення є підведення підсумку, узагальнення результатів спостереження з метою виявлення закономірностей процесів, які досліджуються, виявлення характерних рис і суттєвих властивостей соціальних явищ. Статистичне зведення у вузькому значенні (просте зведення) -це підрахунок підсумкових даних, які характеризують сукупність. За організацією робіт і формою обробки даних зведення може бути: - централізоване; - децентралізоване. При централізованому зведенні всі первинні дані спостереження зосереджуються в одній, центральній установі (наприклад, у Державному комітеті статистики України), де вони обробляються та систематизуються. Прикладом такого зведення є обробка матеріалів перепису населення.
При децентралізованому зведенні кожна одиниця спостереження за єдиною програмою обробляє зібрані первинні дані та подає до вищої організації тільки зведені дані. У правовій статистиці здебільшого застосовується децентралізоване зведення, коли орган, який веде спостереження, сам здійснює обробку первинних документів і відсилає їх до центру вже у зведених матеріалах для подальшого зведення. Це зведення є значно дешевшим й оперативнішим, аніж централізоване. Децентралізоване зведення - це головна організаційна форма зведення в нашій країні, особливо у правовій статистиці. За способом виконання техніка зведення може бути ручною (при порівняно невеликому обсязі матеріалу) та механізованою (комп'ютеризованою), що набуває все більшого значення. 8.12. Поняття про статистичне групування Одним з основних і найбільш поширених методів обробки й аналізу первинної статистичної інформації, що застосовується на етапі зведення, є групування. Групування - це розподіл одиниць суспільного явища, що вивчається, за істотними ознаками. Виділяють кілька типів групування: - типологічні; - структурні (варіаційні); - аналітичні. Типологічне групування - це групування, за допомогою якого виділяють із загального масиву інформації типові явища та процеси. Цей вид групування дає змогу виділити найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна сукупність, визначити істотні відмінності між одиницями статистичної сукупності, а також спільні ознаки. Прикладом таких групувань у правовій статистиці можуть бути: розподіл злочинів на однорідні категорії відповідно до глав Особливої частини Кримінального кодексу; розподіл цивільно-правових спорів на їх види; засуджених за соціальним статусом, судимістю, видами покарання тощо. Отже, при типологічних групуван- нях основним завданням є розчленування сукупності на якісно однорідні групи. Структурне (варіаційне) групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за інтенсивністю варіативної ознаки. За допомогою структурних групувань можна вивчати віковий склад населення; віковий склад злочинців або осіб, які вчинили якийсь конкретний вид злочинів. Аналітичним є групування, що має на меті виявити взаємозв'язок між окремими явищами й ознаками, які їх характеризують. У кримінально-правовій статистиці виділяють, зазвичай, групування за юридичними та соціально-демографічними ознаками, по регіонах і галузях народного господарства. Кримінально-правові ознаки: України, що дає змогу визначити структуру злочинності, виявити ступінь поширеності певних видів злочинів, питому вагу кожного з них у загальній злочинності; • за главами Кримінального кодексу України, що дає можливість одержати дані про кількість злочинів і засуджених за посягання проти власності, особи, порядку управління тощо; • за ступенем тяжкості злочинів; • за співвідношенням корисливих, корисливо-насильницьких і насильницьких злочинів;
• за формою вини (умисні чи необережні). Кримінологічні ознаки: • за галузями господарства; • за територіями (область, місто, село та ін.); • за місцем вчинення злочину (побутова, вулична тощо); • за часом вчинення (день тижня і година вчинення); • рецидивна (повторність вчинення злочину); • економічна; • організована та ін. Соціально-демографічні ознаки: стать, вік, рівень освіти, національність, громадянство, рід занять, сімейний стан тощо. Групування за територіальними ознаками (район, місто, область) і галузями господарства дають можливість порівнювати рівень інтенсивності й поширеність злочинів по регіонах та сферах економіки.
Групування за часом вчинення злочину бажано проводити не по всіх злочинах, а тільки щодо тих, на які має вплив "сезонність" (так, зґвалтування, крадіжки, хуліганство), що дає можливість одержати необхідні дані для розробки відповідних запобіжних заходів. Групування злочинців за соціально-демографічними ознаками (стать, вік, освіта, сімейний стан, соціальне походження) слід співвідносити з групуваннями населення, що проживає на певній території, за аналогічними ознаками. Це надасть можливість отримати правильне уявлення про поширеність злочинності в регіонах. 8.13. Табличний і графічний методи в правовій статистиці Статистична таблиця - це форма раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ і процесів. Статистичними таблицями вважають тільки ті, що містять наслідки статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів. Статистична таблиця містить низку горизонтальних рядків і вертикальних граф (колонок, стовпчиків). Перетинання граф та рядків утворює клітини таблиці. Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведення числових даних утворює макет статистичної таблиці, тобто сутність статистичної таблиці визначається сукупністю суджень, які характеризуються числовими показниками, а не словами. Ліві бічні та верхні клітини призначені для текстових заголовків, а решта — для числових даних. Подібно до граматичного речення у статистичній таблиці розрізняють: підмет і присудок. Підметом таблиці є та статистична сукупність, ті об'єкти чи їхні частини, що характеризуються низкою числових показників. Присудок таблиці - це показники, що характеризують статистичну сукупність. Обов'язковими атрибутами статистичної таблиці є загальний і внутрішні заголовки. Загальний заголовок таблиці повинен коротко та чітко характеризувати її зміст. У ньому вказують, що характеризується в таблиці, до якої території чи об'єкта належать дані та за який період або на який момент часу. Внутрішні заголовки таблиці розміщуються збоку та зверху. У бічних заголовках розкривається зміст підмета, у верхніх — зміст присудка. Одиниці вимірювання даних таблиці зазначаються чи в загальному заголовку (якщо вони однакові для всіх показників таблиці), чи у внутрішніх заголовках рядків і граф таблиці. Види таблиць: • простими називаються статистичні таблиці, в підметі яких немає групувань; • груповими називаються статистичні таблиці, підмет яких ознакою; • комбінованими називаються статистичні таблиці, в підметі освіти. Графіком у статистиці називають наочне зображення статистичних величин за допомогою геометричних ліній і фііур (діаграм), картосхем (картограм) або того й того разом узятих (картодіаграм). Графік доповнює статистичні таблиці, а подекуди замінює їх. За допомогою графіків статистичний матеріал стає зрозумі-лішим, краще усвідомлюється та запам'ятовується. Графік дає узагальнену картину стану й розвитку якогось явища, дає змогу швидше уявити закономірності цифрового матеріалу. При графічному зображенні стають особливо виразними взаємозв'язки між явищами та процесами суспільного життя, основні тенденції їхнього розвитку, ступінь поширеності. Графічне зображення статистичних даних здійснюється за допомогою геометричнихплощиннихзнаків: крапок, ліній, площин, фігур і різних їх комбінацій.
8.14. Поняття про абсолютні величини та узагальнені показники У процесі статистичного спостереження одержують дані про значення певних ознак, які характеризують кожну одиницю досліджуваної сукупності. Статистична інформація починає формуватися з абсолютних величин, якими вимірюються всі аспекти суспільного життя. Абсолютні статистичні величини безпосередньо пов'язані з фізичною та соціально-економічною суттю явищ, які вивчають. Абсолютні статистичні величини- це кількісні показники, котрі отримують у результаті проведеного статистичного дослідження та які характеризують розміри (рівні, обсяги) суспільних явищ у певних умовах місця та часу. Абсолютні величини (показники) є підґрунтям, відправною точкою будь-якого статистичного дослідження, що має як наукові, так і суто практичні цілі. Вони дають уявлення про розміри злочинності, інших правопорушень, а при зіставленні з аналогічними показниками за конкретні проміжки часу та по певних територіях дають можливість отримати уявлення і про хід процесів, що відбуваються. Однак такі показники відображають тільки деякі грані багатоаспектних соціальних явищ. У криміиально-правовій статистиці абсолютним показником є рівень злочинності. Рівень злочинності - це абсолютна кількість зареєстрованих злочинів й осіб, які їх вчинили, на певній території за конкретний проміжок часу. Застосування під час дослідження лише абсолютних величин не дасть можливості глибоко прояснити закономірності й взаємозв'язки, що зумовлюють ситуацію та тенденції розвитку досліджуваних явищ: у правовій статистиці правопорушень, осіб, які їх вчинили, заходів боротьби з ними. Саме застосування абсолютних величин під час аналізу правових явищ може призвести до висновків, що не відповідають дійсності. Тож неминуче виникає потреба привести наведені показники у зіставлювану форму через обчислення узагальнених показників. Узагальнені показники- це такі показники, котрі відображають величини, приведені в порівнювану форму й одним числом характеризують найбільш типові риси явищ, які вивчаються в конкретному статистичному дослідженні. Узагальненіпоказники поділяються на: - відносні; - середні величини. Відносна величина - це узагальнений показник, який характеризує кількісне співвідношення двох порівнюваних величин. Відносні величини дають можливість глибоко проаналізувати якісний і кількісний боки соціальних явищ (наприклад, дати всебічну оцінку стану злочинності й ефективності боротьби з нею). Ось чому ми постійно знаходимо їх у звітах, аналітичних довідках, прогностичних розробках та інших документах, які фіксують основні напрямки роботи правоохоронних органів. В основі достовірності отриманих відносних величин має лежати вимога порівнюваності показників, зіставлення яких створює вказані величини. Це означає, що поняття різних видів злочинів має базуватися на відповідних нормах Кримінального кодексу України, характеристика процесуальних показників боротьби зі злочинністю - на відповідних нормах Кримінально-процесуального кодексу України, а кримінологічні показники -бути тотожними в усі інтервали часу та по всіх зіставлюваних територіях. Водночас власне інтервали часу мають бути однаковими, а території - тотожними (скажімо, дослідження показників злочинності в області за різні роки буде коректним за тієї умови, якщо територія області не змінювалася). При встановленні змін у будь-яких зіставлюваних показниках потрібно попередньо зробити необхідні поправки та врахувати їх при обчисленні відносних величин. Середня величина у статистиці - це узагальнений показник сукупності однорідних явищ, який характеризує її за якоюсь однією кількісно варіаційною ознакою на певній території за конкретний проміжок часу. Вона завжди узагальнює кількісну варіацію ознаки, наприклад, середній вік правопорушників від 14 до 18 років, і середній вік від 18 до 60 років. Названа ознака хоча по-різному, але властива всім одиницям сукупності, тобто кожному правопорушникові властивий вік як у межах до повноліття, так і повноліття. Однією з важливих умов розрахунку середніх величин є якісна однорідність одиниць сукупності щодо осередненої ознаки.
8.15. Ряди динаміки у правовій статистиці Усі процеси в суспільному житті зумовлені, взаємопов'язані й існують тільки в розвитку. Зміна явищ і процесів у часі відбувається під упливом різних соціальних, економічних, технічних та інших чинників. Процес розвитку суспільних явищ у часі називається динамікою.Вивчення динаміки дає можливість виявити й оцінити особливості розвитку явищ протягом часу під упливом різноманітних факторів. Метою статистичного вивчення динамікиє виявлення закономірностей соціально-економічних явищ (зростання чи зменшення їхніх розмірів, темпи змін тощо). Вивчення поступального розвитку та змін суспільних явищ є одним з основних завдань статистики, що вирішується на основі аналізу динамічних рядів. Побудова та дослідження рядів динаміки має важливе значення для виявлення розвитку суспільних явищ у їх взаємозв'язку та взаємозалежності й постає базою для прогнозування розвитку явищ (приміром, злочинності). Ряди динаміки- це статистичні показники, розташовані в хронологічній послідовності, що характеризують розвиток якого-небудь соціально-економічного явища в часі. Для будь-якого динамічного ряду характерні перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу та конкретні значення відповідних статистичних показників. Окремі числові значення розмірів явищ називають рівнями ряду.Рівень ряду відображає стан явищ, досягнутий за будь-який період або на певний момент часу. Перший показник ряду називається початковим, а останній - кінцевим. Залежно від характеру явища, що вивчається (за ознакою часу), рівні ряду динаміки поділяються на: - інтервальні; - моментні. Інтервальнимрядом динаміки називається такий ряд числових показників, який характеризує розміри досліджуваного явища за певні проміжки (періоди, інтервали) часу (за декаду, місяць, квартал, півріччя, рік або якісь інші інтервали часу). Моментним рядом динаміки називається такий ряд числових показників, який характеризує розміри досліджуваного явища на певну дату чи момент часу. У правовій статистиці можна побудувати значну кількість інтервальних рядів динаміки: за кількістю зареєстрованих злочинів; кількістю осіб, які вчинили злочин; за кількістю розглянутих судами кримінальних справ; кількістю потерпілих тощо (більшість цих даних у статистичній звітності правоохоронних органів наводиться за висхідним підсумком). Характерною особливістю інтервальних рядів динаміки є те, що їхні рівні завжди одержуються підсумовуванням рівнів за якісь проміжки часу, тобто величина рівнів інтервального ряду залежить від тривалості проміжку часу, за який обчислюються показники. Наприклад, у результаті додавання можна отримати новий ряд динаміки, кожний показник якого характеризує величину явища за збільшені періоди часу. Характерною особливістю моментного ряду динаміки є те, що кожний наступний рівень ряду частково чи повністю містить у собі попередній, і тому підсумування (додавання) послідовних рівнів ряду не дає реальних показників. Рівень моментного ряду фіксує стан явища, його розмір або величину на відповідний момент часу. До моментних рядів динаміки належать ряди про кількість правоохоронних органів на певну дату; кількість засуджених, які відбувають покарання, на перше число кожного кварталу тощо. 8.16. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання Після обробки отриманих даних і зіставлення таблиць можна перейти до наступного етапу дослідження - якісного аналізу статистичних показників. Це - завершальний і найбільш відповідальний етап. Зібраний та оброблений статистичний матеріал у результаті аналізуможе дати багатогранну характеристику явища, що вивчається. Основна мета статистичного аналізу полягає у виявленні закономірностей, виявленні впливу одного явища на інше, констатації взаємозалежностей і взаємодії різних явищ. Читайте також:
|
||||||||
|