Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА МЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

Забезпечення здорових і безпечних умов трудової діяльності внашій країні потребує корінної зміни ставлення всього суспільства до питань охорони праці, підвищення освіти посадових осіб і спеціалістів усіх рівнів, всього населення країни. Вирішення цієї проблеми не­можливе без належної підготовки всіх фахівців з питань охорони праці. Професійна освіта покликана забезпечити майбутнього спеціа­ліста знаннями, уміннями і навичками безпечної професійної діяль­ності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні чи розробці нових процесів, виконанні конкретних виробничих дій, технологічних операцій тощо. Випускник вищого навчального закладу повинен вміти використовувати закони та інші нормативно-правові акти, чинну галузеву нормативно-технічну документацію, засоби з охорони праці для того, щоб:

• розробляти організаційно-технічні заходи, які забезпечують
безпечне виконання робіт;

• готувати робочі місця для безпечного виконання робіт, монтажу,
обслуговування, експлуатації, використання, ремонту обладнання
тощо;

• організовувати безпечне виконання робіт;

• застосовувати на практиці індивідуальні та колективні засоби
захисту працюючих;

• виконувати вимоги норм безпечної експлуатації устаткування та
обладнання, застосування пожежо- та вибухонебезпечних і отруйних
матеріалів і речовин, що використовуються під час виконання робіт;

• забезпечувати протипожежну безпеку об'єктів;

• вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

• дотримуватись правил особистої гігієни та втілювати заходи з
дотримання вимог виробничої санітарії, поліпшення умов праці на
робочих місцях.

Закон України «Про вищу освіту» встановлює, що -«вимоги до освітніх рівнів вищої освіти містять вимоги до рівня сформовано-стіу особи соціальних і громадянських якостей з урахуванням осо­бливостей майбутньої професійної діяльності».Враховуючи це, вищий навчальний заклад повинен сформувати випускника як соціаль­ну особистість, здатну вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності, виходячи з принципу пріоритетності охорони життя та здо­ров'я працівників.


Виходячи з вищевикладеного, метою вивчення охорони праці у вищій школі є формування у майбутнього фахівця такого рівня знань з соціальних, правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, виробничої та пожежної безпеки, щоб він:

♦ чітко усвідомлював соціальпо-етичну важливість проблеми без­
пеки праці;

♦ вмів вирішувати типові задачі охорони праці відповідно до поса­
дових обов'язків первинної посади майбутньої професії;

♦ мав активну позицію щодо практичної реалізації принципу пріо­
ритетності охорони життя та здоров'я працівників.

Вивчення охорони праці у вищій школі відбувається неперервно і комплексно. Підготовка студентів в рамках нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» спрямована передусім на фор­мування світогляду, вироблення ідеології безпечного мислення і пове­дінки, і забезпечує майбутніхспеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного виконання різної складності технологічних про­цесів. Завдяки цій дисципліні майбутній фахівець має опанувати філо­софію безпеки локальних екосоціосистем, уміти будувати логічне дере­во подій виникнення небезпеки, визначати існуючі проблеми безпеки. Уміння вирішувати типові задачі охорони праці відповідно до по­садових обов'язків первинної посади майбутньої професії забезпе­чується відповідно до конкретної галузі і особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців шляхом опанування безпечними ме­тодами та прийомами ведення робіт при вивченні загальнотехнічних та фахових дисциплін.

Підготовка студентів вищих навчальних закладів усіх напрямів осві­ти стосовно питань правового забезпечення соціально-виробничої діяльності, організації охорони праці, організаційно-правового забез­печення належних культурно-побутових, санітарно-гігієнічних та безпечних умов праці, здорового способу життя та нормального психологічного клімату в трудовому колективіповинна здійснювати­ся при вивченні дисципліни «Охорона праці». Вивчення цього курсу ставить за мету вирішення подвійного завдання:

1) оволодіння питаннями правового забезпечення соціально-вироб­ничої діяльності, організації охорони праці, організаційно-право­вого забезпечення належних культурно-побутових, санітарно-гігіє­нічних та безпечних умов праці, здорового способу життя та нор­мального психологічного клімату в трудовому колективі;


2) оволодіння загальним підходом до питань охорони праці для того,

щоб уміти узагальнювати та структурувати знання з охорони

праці, як вже набуті, так і ті, що будуть набуті при вивченні інших

навчальних дисциплін та практичним досвідом.

Вивчення курсу «Охорона праці» базується на знаннях, набутих при вивченні нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» та інших дисциплін - загальноосвітніх (математика, фізика, хімія), соціально-правових та економічних (трудове право, соціологія, еконо­міка, організація і планування виробництва), медичних (гігієна, сані­тарія, токсикологія, фізіологія, психологія), загальнотехнічних та спе­ціальних (опір матеріалів, електротехніка, технологія та устаткування виробництва та ін.).

Охорона праці як наука належить до комплексу наукових дисци­плін, що вивчають людину в процесі праці, таких, як наукова організа­ція праці, ергономіка, інженерна психологія, технічна естетика. Ці дисципліни мають єдину мету - сприяти підвищенню продуктивності праці, зменшенню впливу на людину несприятливих чинників вироб­ничого середовища, збереженню здоров'я працівників, підходячи до цієї мети з різних сторін іна різних рівнях.

Наукова організація праці досліджує трудовий процес, на підста­ві чого розробляє та впроваджує в практику такі його схеми, при яких забезпечується максимальна продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров'я працівників, збільшення періоду їх трудової діяльності.

Ергономіка досліджує знаряддя праці, розробляє та дає рекомен­дації щодо їх конструювання, виготовлення та експлуатації з метою забезпечення необхідної зручності, збереження сили, працездатності та здоров'я працюючих.

Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з технікою і вста­новлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі пси­хофізіологічні можливості людини.

Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень - всього, що оточує людину на виробництві.

Завершення підготовки фахівців з вищою освітою з питань охорони праці здійснюється при вивченні навчальної нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі» та при підготовці розділу «Охорона праці» у кваліфікаційних та дипломних роботах (проектах).


Розділ і. НАУКОВІ, ПРАВОВІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

1.1. Основні поняття в галузі охорони праці,

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ 1.1.1. Термінологія охорони праці

Однією зі специфічних форм людської діяльності є трудова діяль­ність, під якою розуміється не лише праця в класичному ЇЇ розумінні*, а будь-яка діяльність (наукова, творча, художня, надання послуг тощо), якщо вона здійснюється в рамках трудового законодавства.

Трудова діяльність - це джерело розвитку суспільства, ство­рення матеріальних, культурних і духовних цінностей, переду­мова існування як кожної окремої людини, так і людства в ціло­му. У процесі трудової діяльності розвиваються здібності людини, мислення, чуттєве сприйняття світу. З точки зору фізіології будь-яка трудова діяльність - це витрати фізичної і розумової енергії людини, але ці витрати необхідні і корисні для неї. Виконуючи трудові обов'язки, людина працює не лише заради свого блага, а задля блага суспільства в цілому. З економічної точки зору трудова діяльність повинна забезпечувати максимально можливий рівень продуктивно­сті, тому одним із завдань суспільства є забезпечення таких умов її, коли вона не буде спричиняти негативного впливу на здоров'я пра­цюючих, не буде завдавати шкоди оточуючим людям та довкіллю. В ідеалі трудова діяльністьповинна надавати людині задоволення і небути надмірно важкою чи напруженою. Важкість та напруженість праці є одними з головних характеристик трудового процесу.

Важкість праці - це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризуєть­ся фізичним (динамічним і статичним) навантаженням, масою ванта­жу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщен­ням в просторі.

• праця — процес, що відбувається між людиною і природою з використанням певних знарядь, протягом якого людина впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.


Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відоб­ражає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що характе­ризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емо­ційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Під час виконання людиною трудових обов'язків на неї діє сукуп­ність фізичних, хімічних, біологічних та соціальних чинників. Ці чинники звуться виробничим середовищем.

Виробниче середовище забезпечує життєдіяльність під час вико­нання трудових обов'язків, втому числі і працездатність, але за пев­них обставин ці ж чинники можуть являти небезпеку і причиняти шкоду людині. Будь-які реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю деякої небезпеки для працюючого, що полягає у можливості захворювання, отримання травми чи іншого ушкоджен­ня організму.

Сукупність чинників трудового процесу і виробничого середо­вища, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконування нею трудових обов'язків складають умови праці.

Люди, знаряддя праці, оточуюче середовище та завдання, що вирі­шуються в процесі трудової діяльності, являють собою динамічну систему, зміна в якій будь-якого з компонентів веде до зміни інших, арезультуючий вилив на безпеку інколи буває важко оцінити заздале­гідь. Під безпекою розуміється стан захищеності особи та сус­пільства від ризику зазнати шкоди.

Запровадженнянових технологічних процесів, навіть тих, що спря­мовані на полегшення праці* чи підвищення її безпеки, часто пов'яза­не з появою нових чинників, загроза яких життю та здоров'ю працюю­чих часто може бути неусвідомленою або навіть невідомою.

Реальне виробництво супроводжується шкідливими та небезпеч­ними чинниками (факторами) і має певний виробничий ризик. Виробничий ризик - це ймовірність ушкодження здоров'я праців­ника під час виконання ним трудових обов'язків, що зумовлена ступенем шкідливості та/або небезпечності умов праці та нау­ково-технічним станом виробництва.

Шкідливий виробничий фактор - небажане явище, яке супрово­джує виробничий процес і вплив якого па працюючого може призве-

* Тут і далі під терміном «праця» розуміється діяльність, що здійснюється в рамках трудового законодавства.


сти до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворю­вання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.

Захворювання - це порушення нормальної життєдіяльності орга­нізму, зумовлене функціональними та/або морфологічними змінами.

Виробничо зумовлене захворювання - захворювання, перебіг якого ускладнюється умовами праці, а частота якого перевищує частоту його у працівників, які не зазнають впливу певних професій­них шкідливих факторів.

Професійне захворювання (профзахворювання) - це захворю­вання, що виникло внаслідок професійної діяльності та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Небезпечний виробничий фактор - небажане явище, яке супро­воджує виробничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я працівника (гос­трого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.

Виробнича травма - пошкодження тканин, порушення анатоміч­ної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів. Як правило, виробнича травма є наслідком нещасного випадку на виробництві.

Нещасний випадок на виробництві - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'яз­ків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Поділення несприятливих чинників виробничого середовища на шкідливі та небезпечні зумовлене різним характером їх дії на людсь­кий організм, тим, що вони потребують різних заходів та засобів для боротьби з ними та профілактики викликаних ними ушкоджень, а також рядом причин організаційного характеру. В той же час між шкідливими та небезпечними виробничими факторами інколи важко провести чітку межу. Один і той же чинник може викликати травму і захворювання (наприклад, високий рівень іонізуючого або теплового випромінювання може викликати опік або навіть призвести до мит­тєвої смерті, а довготривала дія порівняно невисокого рівня цих же факторів - до хвороби; пилинка, що потрапила воко, спричиняє травму, а пил, що осідає в легенях, - захворювання, що зветься пнев-моконіоз). Через це всі несприятливі виробничі чинники часто роз­глядаються як єдине поняття - небезпечний та шкідливий виробни­чий фактор (НШВФ).


За своїм походженням та природою дії НШВФ ділять на 5 груп: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні та соціальні*.

До фізичних НШВФ відносяться машини та механізми або їх еле­менти, а також вироби, матеріали, заготовки тощо, які рухаються або обертаються; конструкції, які руйнуються; системи, устаткування або елементиобладнання, які знаходяться під підвищеним тиском; підви­щена запиленість та загазованість повітря; підвищена або понижена температура повітря, поверхонь приміщення, обладнання, матеріалів; підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку; підвищений або понижений барометричний тиск та його різкі коливання; підвище­на та понижена вологість; підвищена швидкість руху та підвищена іоні­зація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань; підвище­не значення напруги в електричній мережі; підвищені рівні статичної електрики, електромагнітних випромінювань; підвищена напруженість електричного, магнітного полів; відсутність або нестача світла; недо­статня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пониже­на контрастність; прямий та віддзеркалений блиск; підвищена пульса­ція світлового потоку; підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачерво­ної радіації; гострі кромки, задирки, шершавість на поверхні заготовок, інструментів та обладнання; розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги); слизька підлога; невагомість.

До хімічних НШВФ відносяться хімічні речовини, які по характеру дії па організм людини поділяються на токсичні, задушливі, нарко­тичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та такі, що впливають на репродуктивну функцію. За шляхами проникнення в організм людини вони поділяються на такі, що потрапляють через:

1) органи дихання;

2) шлунково-кишковий тракт;

3) шкіряні покриви та слизисті оболонки.

До біологічних НШВФ відносяться патогенні мікроорганізми (бак­терії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші) та продукти їхньої життєдіяльності, а також макроорганізми (тварини та рослини).

До психофізіологічних НШВФ відносяться фізичні (статичні та динамічні) перевантаження і первово-психічні перевантаження (розу-

* Чинний міждержавнийстандарт ГОСТ 12.0.003-74 виділяє лише перші чо­тири груші названих чинників,але, як в працях, виданих під егідою Міжнародної Організації Праці, так ів ДСТУ 2293-99 у визначенні терміну «виробниче середо­вище» виділяються також соціальні чинники, тому автори цього підручника та­кож виділяють їх.


мове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Соціальні НШВФ - це неякісна організація роботи, понаднормова робота, необхідність роботи в колективі зпоганими відносинами між його членами, соціальна ізольованість з відривом від сім'ї, зміна біо-ритмів, незадоволеність роботою, фізична та/або словесна образа та її ризик, насильство та його ризик.

Один і той же НШВФ за природою своєї дії може належати водно­час до різних груп.

Однією з причин появи НШВФ є небезпечні речовини. Небезпеч­на речовина - це хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку дляжиття і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА
  3. Безпечних і нешкідливих умов праці»
  4. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.
  5. В цьому полягає механічний (фізичний) зміст похідної.
  6. В.М.Шоботов. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 438
  7. Валютні системи : поняття, структура, призначення.
  8. Верховна Рада України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
  9. Види навчальної діяльності учнів на уроці
  10. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
  11. Визначення етики бізнесу як наукової дисципліни
  12. Вимоги до змісту контрольної роботи




Переглядів: 1157

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Динаміка валового внутрішнього продукту та виробничого травматизму | Такий стан умов праці, при яких виключена дія па працюючого небезпечних та шкідливих виробничих факторів зветься безпекою праці.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.051 сек.