• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Парові та водогрійні котли першої групи

НПАОП 0.00-1.08-94. «Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів» — основний нормативний документ, що встановлює вимоги безпеки до будови, проектування, виготовлен­ня, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту і експлуатації парових котлів, автономних пароперегрівачів і економайзерів, трубо­проводів пари і гарячої води в межах котла.

Правила не поширюються на відповідне обладнання, встановлене на плавзасобах (окрім драг), на котли паровозів і залізничного рухо­мого складу, електричні котли, котли з об'ємом пароводяного просто­ру до 0,01м³, в яких добуток робочого тиску в МПа на об'єм в м³ не перевищує 0,02, теплоенергетичне устаткування, виготовлене відпо­відно до Правил будови і безпечної експлуатації устаткування атом­них електричних станцій, пароперегрівачі трубних печей підприємств хімічної, нафтохімічної і нафтагазопереробної промисловості.

Проекти котлів, на які розповсюджується дія ДНЛОП 0.00-1.08-94, їх елементів, проекти монтажу, реконструкції та ремонту, а також про­екти котельних з використанням таких котлів, повинні виконуватися спеціалізованими проектними організаціями, які мають дозвіл орга­нів Держнаглядохоронпраці на проведення відповідних робіт. Проек­ти котлів повинні погоджуватись і затверджуватися у порядку, вста­новленому ГОСТ 15.001-88 та ГОСТ 15.005-86.

Відхилення від Правил можливі у виняткових випадках з дозволу Держнаглядохоронпраці України при відповідному їх обгрунтуванні та висновку спеціалізованої організації.

Відповідність котлів вимогам чинних Правил повинна бути під­тверджена сертифікатом відповідності, виданим органом сертифіка­ції, акредитованим Держстандартом України.

Відповідність котлів і їх елементів, а також напівфабрикатів для їх виготовлення, придбання яких здійснюється за кордоном, до укладан­ня контракту на поставку також повинна бути підтверджена сертифі­катом відповідності.

Конструкція котлів повинна забезпечувати надійність, монтажо- і ремон­топридатність, довговічність і безпеку експлуатації з розрахунковими пара­метрами протягом розрахункового ресурсу безпечної роботи, а також можли­вість проведення технічного опосвідчення, очищення, промивання, ремонту і експлуатаційного контролю металу.

Конструкція і гідравлічна схема котла повинні забезпечувати надійне охо­лодження його елементів до температур, прийнятих в розрахунках на міц­ність, виключати можливість утворення повітряних і парових пробок, нерів-

номірність прогрівання і, як наслідок, формування недопустимих темпера­турних напружень.

Елементи котлів з підвищеною температурою поверхні в зоні можливого перебування обслуговуючого персоналу покриваються тепловою ізоляцією, що забезпечує температуру на її поверхні не більше 55°С.

Конструкція газоходів котлів повинна виключати можливість вибухоне­безпечного скупчення газів, а також враховувати можливість підвищення тиску в газоходах внаслідок вибухів (хлопків) цих газів.

Положення рівня води в котлах і їх елементах, розміщення, розміри, кон­струкція і кількість лазів, лючків, топочних дверцят, запобіжних пристроїв топок і газоходів, конструкція днищ і трубних решіток, тип і розміщення зварних з'єднань і отворів, конструкція криволінійних елементів і вальцьова­них з'єднань повинні відповідати вимогам Правил.

Кожен котел оснащується трубопроводами для підведення живильної води, продування котла і спускання води при його зупиненні, видалення повітря з котла при заповненні його водою, продування пароперегрівачів і паропроводу, відбору проб води і пари, введення в котлову воду коректуючих і миючих реагентів, відведення води або пари при розпалюванні і зупинці, розігріванні барабанів при розпалюванні. Використання ємності, яка працює під тиском, для відведення середовища продування допускається при 10-кратному перепаді тиску між ємністю і елементом котла.

На ділянках паропроводу, які можуть бути відключені запірними органа­ми, влаштовуються дренажі для відведення конденсату.

Для виготовлення, монтажу і ремонту котлів і їх деталей, які працюють під тиском, використовуються сталеві напівфабрикати, листова сталь, стале­ві труби, поковки, штамповки і прокат, сталеві та чавунні виливки, кріплен­ня, кольорові метали і сплави та сталі нових марок відповідно до вимог Пра­вил. Використання матеріалів і напівфабрикатів, не передбачених Правила­ми, скорочення обсягів випробування і контролю в порівнянні з вимогами Правил можливе з дозволу Держпромгірнагляду на підставі позитивних вис­новків спеціалізованої організації.

Дані про якість і властивості матеріалів і напівфабрикатів повинні бути підтверджені сертифікатом підприємства-виготовлювача і відповідним мар­куванням. При відсутності або неповноті вказаних даних підприємство-спо-живач матеріалів і заготовок повинно провести необхідні випробування з оформленням результатів протоколом.

Перед виготовленням, монтажем, ремонтом і реконструкцією котлів про­водиться вхідний контроль основних і зварювальних матеріалів і напівфаб­рикатів відповідно до ГОСТ 24297-87.

При виборі матеріалів для котлів, що поставляються в райони з холодним кліматом, враховується вплив низьких температур при вантажно-розванта­жувальних роботах, монтажі та експлуатації котла згідно з рекомендаціями спеціалізованих науково-дослідних організацій.

Виготовлення, монтаж, налагодження, реконструкція та ремонт котлів повинні виконуватися спеціалізованими підприємствами, які мають необхід-

ну матеріально-технічну базу і дозвіл органів Держнаглядохоронпраці, за технологією, розробленою виконавцем до початку виконання робіт. При цьому повинна застосовуватися система контролю якості (вхідний, операцій­ний і приймальний контроль) згідно з вимогами Правил та іншої норматив­ної документації.

Технологічні методи різання листів, труб, інших напівфабрикатів, вальцю­вання та штампування обичайок і днищ, гнуття труб повинні відповідати вимогам Правил. На листах, прокаті та поковках для виготовлення елементів, які працюють під тиском, а також на трубах зовнішнім діаметром більше 76 мм необхідно зберігати маркування підприємства-виробника. У випадках, коли вказані напівфабрикати розрізаються на частини, маркування має бути перенесене на окремі частини.

При виготовленні, монтажі, реконструкції і ремонті котлів повинна засто­совуватися технологія зварювання, атестована відповідно до вимог Правил. До проведення робіт із зварювання і прихватки допускаються зварники, які пройшли атестацію відповідно до «Правил атестації зварників» і мають від­повідне посвідчення. Зварники допускаються тільки до тих видів зварюваль­них робіт, які вказані в їх посвідченні. Зварні з'єднання елементів, які прац­юють під тиском, з товщиною стінки більше 6 мм, підлягають клеймуванню (тавруванню), що дозволяє встановити прізвище зварника, який виконував зварювання. Зварювання елементів котлів, які працюють під тиском, повин­но проводитись при плюсовій температурі навколишнього повітря. При мінусовій температурі навколишнього повітря метал в районі зварного з'єд­нання перед зварюванням повинен бути прогрітий до плюсової температури.

Для зниження залишкових напружень, а також для забезпечення необхід­них властивостей металу, напівфабрикати, окремі елементи і складальні оди­ниці котлів та вироби в цілому піддаються термічній обробці — якщо її про­ведення передбачено Правилами, НД, конструкторською чи виробничо-тех­нічною документацією.

Важливим фактором безпечної експлуатації котлів є контроль яко­сті при їх виготовленні, монтажі, реконструкції та ремонті.

Контроль якості зварювання і зварних з'єднань включає:

• перевірку атестації персоналу;

• перевірку обладнання, апаратури, приладів та інструментів;

• контроль якості основних матеріалів;

• контроль якості зварювальних матеріалів і матеріалів для дефектоскопії;

• операційний контроль технології зварювання;

• неруйнівний контроль якості зварних з'єднань;

• руйнівний контроль якості зварних з'єднань;

• контроль виправлення дефектів.

Основні види неруйнівного контролю металу і зварних з'єднань:

• візуальний і вимірювання;

• радіографічний;

• рентгенотелевізійний;

• ультразвуковий;

• радіоскопічний;

♦ капілярний або магнітопорошковий;

♦ стилоскопіювання;

♦ вимірювання твердості;

♦ прогонка металевої кулі;

♦ гідравлічне випробування.

Руйнівний контроль включає випробування механічних властиво­стей (на статичний розтяг, статичний згин або сплющування і удар­ний згин), металографічні дослідження і випробування на стійкість проти міжкристалітної корозії. Зазначені види руйнівного контролю реалізуються на зразках, виготовлених з контрольних або зварних з'єднань, вирізаних з вибірки.

Види і обсяги контролю якості металу і зварних з'єднань визнача­ються Правилами, нормативною та проектно-технічною документа­цією. Обсяг руйнівного і неруйнівного контролю, передбачений Пра­вилами, може бути зменшений за погодженням з Держнаглядохорон­праці при масовому виконанні однотипних зварних з'єднань тощо.

Гідравлічним випробуванням підлягають:

♦ всі трубні, зварні, литі, фасонні та інші елементи і деталі, а також арма­
тура, якщо вони не пройшли гідравлічного випробування за місцем їх вигото­
влення;

♦ елементи котлів у зібраному стані;

♦ котли, перегрівачі та економайзери після закінчення їх виготовлення,
монтажу, реконструкції чи ремонту.

Величина пробного тиску при гідравлічному випробуванні приймається:

♦ при робочому тиску не більше 0,5 МПа (5 кгс/см²) — 1,5 робочого тиску,
але не менше 0,2 МПа;

♦ при робочому тиску більше 0,5 МПа — 1,25 робочого тиску, але не менше
робочого тиску + 0,3 МПа.

Гідравлічне випробування повинно проводитись водою при температурі не нижче 5 і не вище 40°С. Час підняття тиску до величини пробного і час витрим­ки котла під тиском повинен бути не менше 10 хвилин. Після зняття тиску до робочого проводиться огляд всіх зварних, вальцьованих, клепаних і роз'ємних з'єднань. При відсутності видимих залишкових деформацій, тріщин або ознак розриву, протікання в зварних, вальцьованих, роз'ємних і клепаних з'єднаннях і в основному металі об'єкт вважається таким, що витримав випробування.

Кожний котел, автономний пароперегрівач і економайзер постача­ються підприємством-виготовлювачем з паспортом встановленої форми, а на їх корпусі повинна бути прикріплена заводська табличка з маркуванням ударним способом паспортних даних, згідно з вимога­ми Правил.

Для управління роботою котла, регулювання режимів, контролю параметрів, надійної та безпечної його експлуатації та ремонту проек­том повинна бути передбачена достатня кількість відповідних техніч­них засобів.

З метою запобігання підвищенню тиску в елементах котла за межі допустимого, котел та його елементи, обмежені запірними органами, повинні бути обладнані запобіжними клапанами: важільно-вантажни­ми, пружинними (клапани прямої дії). На кожному котлі і обмежено­му запірними органами елементі повинно бути не менше двох клапа­нів. При тиску понад 4 МПа повинні бути імпульсні запобіжні клапа­ни. Клапани приєднуються до елементів котла безпосередньо без про­міжних запірних органів, обладнуються відвідними трубопроводами, пристроями для примусового продування.

Сумарна пропускна спроможність запобіжних клапанів має бути не менше паропродуктивності котла. Запобіжні клапани повинні спрацьо­вувати при перевищенні розрахункового тиску більш як на 10%.

Крім запобіжних клапанів парові і водогрійні котли мають бути оснащені відповідно до вимог Правил покажчиками рівня води, мано­метрами, приладами для вимірювання температури теплоносія і еле­ментів котла, запірною і регулюючою арматурою, живильними при­строями та приладами безпеки при небезпечному відхиленні режимів експлуатації котла від розрахункових.

Будівлі і приміщення для котлів повинні відповідати вимогам СниП II-35-76 «Котельні установки». В окремих випадках допускається встановлення котлів всередині виробничих приміщень: прямоточних паропродуктивністю не більше 4 т/год, парових за умови (t-100)V<100 (t — температура насиче­ної пари при робочому тиску, °С; V — водяний об'єм котла, м³), водогрійних безбарабанних котлів теплопродуктивністю не більше 10,5 ГДж/год, котлів-утилізаторів — без обмежень.

Приміщення котельні повинно бути забезпечене природним освітленням і еклектричним відповідно до СниП П-4-79/85. Обов'язковому аварійному електричному освітленню підлягають фронт котлів, проходи між, за та над котлами, щити і пульти управління, вимірювальні прилади, вентиляторні, димососні та інші площадки, приміщення водопідготовки та насосні тощо.

Розміщення котлів і допоміжного устаткування, розміри зон обслуговування котлів, параметри площадок і сходів, для обслугову­вання котлів повинні відповідати вимогам Правил.

Всі парові котли з природною і багатократною примусовою цирку­ляцією паропродуктивністю більше 0,7 т/год, парові прямоточні і водогрійні котли обладнуються установками докотлової обробки води з метою забезпечення її якості відповідно до вимог Правил.

Після монтажу до пуску в роботу котли, в яких (t_S-100)V > 5, про­ходять реєстрацію в органах Держпромгірнагляду — інспекціях чи екс­пертно-технічних центрах. Котли пересувних котельних установок реєструються за місцем їх експлуатації. При передачі котла іншому власнику котел підлягає перереєстрації.

Після реєстрації до пуску в роботу, а також періодично в процесі експлуа­тації в терміни, встановлені Правилами, в т. ч. і позачергово, котли піддають­ся технічному опосвідченню за участю інспектора (експерта) Держпромгір­нагляду.

Позачергове опосвідчення котлів проводиться у випадках простою котла більше 12 місяців, демонтажу і встановлення його на новому місці, ремонту з застосуванням зварювання основних елементів котла, після досягнення роз­рахункового терміну служби, після аварії котла, за рішенням осіб державно­го нагляду або відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію котла.

Технічне опосвідчення котла включає зовнішній і внутрішній його огляд і гідравлічні випробування відповідно з наведеним вище. Технічні опосвідчен­ня котлів за участі осіб Держпромгірнагляду проводяться: внутрішній і зов­нішній огляд — раз на 4 роки; гідравлічні випробування — раз на 8 років. Крім того, власник котла (особа, відповідальна за справний стан і безпечну експлу­атацію котла) проводить щорічно внутрішній і зовнішній огляд котла з веден­ням відповідної документації та гідравлічні випробування котла кожен раз після його ремонту з розкриттям основних його елементів.

Після реєстрації і технічного опосвідчення котел може вводитись в експлуатацію відповідно до чинних нормативів. На видному місці на котлі вивішується табличка з зазначенням реєстраційного номера, дозволеного тиску та дати наступного внутрішнього огляду і технічного опосвідчення.

Для забезпечення безпечної експлуатації котлів власник повинен призначити наказом особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію котлів, укомплектувати необхідний штат експлуатацій­ного персоналу. До експлуатації котлів допускаються особи віком не менше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання та атестацію і мають відповідні посвідчення.

Навчання машиністів (операторів) котельні з дозволу Держпром­гірнагляду проводиться в ПТУ, НКК, а також на спеціально створених на підприємстві курсах за програмами, розробленими на підставі типо­вих, погоджених з Держпромгірнаглядом, а їх атестація — комісією за участі інспектора Держпромгірнагляду. Посвідчення підписує голова комісії і інспектор Держпромгірнагляду.

Періодична перевірка знань персоналу, який обслуговує котли, повинна проводитись раз на 12 місяців, а позачергові — при зміні умов праці, при перерві в роботі більше 6 місяців, за рішенням адміністра­ції або вимогою інспектора Держпромгірнагляду.

Читайте також:

1. Алгоритми групи KWE
2. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
3. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
4. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
5. Блок групи приміщень адміністрації
6. Блок групи приміщень громадського харчування
7. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.
8. Варіанти групи крові
9. Визначення групи крові та резус-фактора людини за допомогою тест-реагентів «Цоліклон»
10. Визначте місце України в планах імперіалістичних держав напередодні та на початку Першої Світової війни. В чому полягала трагедія українського народу в цій війні?
11. Вимоги до керівника групи
12. Вимоги до професійних і особистісних якостей керівника групи АСПН

Переглядів: 419