Етапи розвитку ОП тісно пов’язані з розвитком цивілізації. Умови праці розглядались в працях Аристотеля (387-322 рр до н.е.) Гіппократа (400-377 рр до н.е.). За 379 років до н.е. Гіппократ звернув увагу на шкідливий вплив пилу на організм рудокопів, який утворюється при видобуванні руди.
Лікарі епохи Відродження докладно описали важкі умови праці в гірничорудних і металургійних підприємствах.
У 1700 р. вийшла книга Бернардино Рамацині „Роздуми про хвороби ремісників”, де детально розглянуто питання гігієни праці і патологічні зміни, що виникають в осіб різних професій.
М.В. Ломоносов (1711-1765 рр.) написав” науково обґрунтував цілу низку питань щодо ролі центральної нервової системи та органів основоположні праці про безпеку в гірництві.
Значний вклад у розвиток гігієни праці вніс І.М. Сєченов (1829-1905 рр.), котрий у своїй праці „Нарис робочих рухів людини чуття людини в процесі праці. Зелінський (1915р.) розробив конструкцію першого протигаза, винайшов сорбенти на основі активованого вугілля.
В Україні питаннями подальшого вдосконалення охорони праці в сучасних умовах займаються Національний науково-дослідницький інститут (НДІ) охорони праці. Державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв. Інститут медицини праці. Український НДІ пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи, навчальні заклади.