Людський чинник і модель організаційного менеджменту

Працівник асоціюється з машиною	Менеджер регулює механізм (класифікація, регламентація), встановлює формально-функціональні стосунки, слідкує за справедливою оплатою праці, економічним стимулюванням працівника.
Працівник розглядається як біологічна істота	Менеджер мотивує працівників не лише економічно, а обов`язково організує відпочинок тощо, з повагою до них ставиться, проявляє турботу
Працівник розглядається як соціальна істота	Менеджер надає робітникам широкі можливості для спілкування, приймає рішення у результаті встановлення співробітництва з членами колективу.
Працівник, наділений волею, здатний приймати рішення	Менеджер не сам приймає рішення, а мотивує людей до прояву волі, ініціативи

У другій половині ХХ ст. теорія людських відносин поширена в економічно розвинутих країнах. Разом з тим, оскільки потреби і мотиви поведінки людей у різних країнах у цілому неоднакові, формуються національні особливості її застосування. У цілому виділяють два основних національно-своєрідних способи використання принципів теорії людських взаємин: на Заході (США, Зах. Європа) і Сході (Японія).

Японський варіант використання теорії людських взаємин пов'язаний із колективістським методом: формуванням у працівників почуття «єдиної сім`ї», нерозривного зв’язку з трудовим колективом. Це почуття підкріплюється, наприклад, виданням заводських газет, проведенням спільних свят, спортивних змагань, «сімейних днів», коли на робоче місце запрошуються члени родини. Цей досвід докладно описаний у книзі президента фірми «Sony» А. Моріта «Зроблено в Японії».

У ділових відносинах японці неформальним зв'язкам приділяють не меншого значення, ніж офіційним і прагнуть установити особисті взаємини, створити атмосферу співробітництва. Японська ділова культура намагається дотримуватися принципу рівного статусу представників договірних сторін, піклується про те, щоб не було нанесено втрати самолюбству кожного працівника. Тому перш ніж давати згоду на співробітництво, у японських фірмах воліють погодити питання попередньо з усіма майбутніми учасниками роботи, щоб вони були морально підготовлені до цієї роботи заздалегідь, і не виникало проблем на стадії реалізації проекту.

Американський варіант розробляє індивідуалістичний метод використання тієї ж теорії: особлива увага приділяється налагодженню індивідуальних, особистісних стосунків керівника й підлеглого.

Першочергове значення приділяється налагодженню людських відносин між працівниками і молодшими адміністраторами, майстрами, бригадирами, як ключовими фігурами, що забезпечують морально-психологічний клімат у колективі. Майстрам рекомендують щотижня розмовляти з кожним працівником, розпитувати про домашні справи. Цей досвід докладно описує у своїй книзі «Кар'єра менеджера» керівник найбільшої американської автомобільної компанії «Крайслер» Лі Якокка.

В усіх розвинутих капіталістичних країнах як на Заході, так і на Сході в практиці господарювання стало приділятися багато уваги навіть таким аспектам, як форма спілкування між керівником і підлеглими, що має сприяти не роз'єднанню, а об'єднанню працівників і підприємців. Так, наприклад, рекомендуються слова «буржуазія», «робітничий клас» заміняти більш нейтральними, наприклад, «адміністрація», «наймані працівники» тощо. Всебічне, добре продумане урахування людського чинника дозволило теорії людських відносин посісти провідні позиції в системі сучасного менеджменту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теоретичний аналіз	\|	Тестовий контроль

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.083 сек.