У чому перевага біржової торгівлі перед не біржовою?

Для відповіді на це питання скористаємося прикладом не біржової торгівлі. Фермер, який вирощує пшеницю, зібравши врожай, прибуває на ринок із запізненням. Усі споживачі, які формують попит на зерно, вже придбали товар і витратили гроші. Фермер змушений повернутися додому, не продавши свого зерна. У цій ситуації програли не лише фермер, а й споживачі зерна, адже вони змушені були заплатити вищу ціну, оскільки пропозиція зерна від цього фермера не врахована ринком.

Біржова торгівля запобігає подібним ситуаціям, завдяки двом формам торгівлі — форвардним та ф’ючерсним угодам.

Форвардна угода— це зобов’язання продавця здійснити постачання певної кількості товару певної якості у зазначений час. З боку покупця передбачається зобов’язання виплатити за товар зазначену в угоді суму грошей у визначений час. Між покупцем і продавцем є біржовий посередник. Він укладає форвардну угоду спочатку з продавцем. Згодом, знаючи, скільки товару він одержить у зазначений час, посередник укладає угоду з покупцем на постачання товару або з іншим посередником на перепродаж йому певної частини майбутньої партії товару.

Форвардні угоди на самому початку технологічного ланцюга зв’язків вносять елемент визначеності, стабільності в усі подальші відносини. Уявімо, що форвардна угода укладена між фермером, який вирощує вівці, і підприємством, що виготовляє пряжу. Це дасть змогу попередньо впорядковувати відносини між виробником пряжі та фабрикою з виготовлення вовняних виробів тощо.

Ф’ючерсна угода— це придбання права купити або продати у майбутньому товар за певною ціною, що визначена товарною біржею. Розглянемо механізм ф’ючерсної угоди на прикладі. Нехай наш фермер, враховуючи негативний досвід минулого року, коли він не продав товар, у поточному році почав дбати про реалізацію зерна заздалегідь. Ще в квітні він приблизно визначив, що у липні збере 3000 ц зерна. Звернувшись на біржу, фермер дізнався, що ціну зерна на липень визначено в 90 дол. за 1 ц. Така ціна влаштовує фермера. За право продати на біржі у липні 3000 ц по 90 дол. за 1 ц фермер вносить гроші — заставу, що називають маржею. Нехай маржа становить 10% від виручки, яку він передбачає отримати, тобто 10% від 270 000 (З 000 ц х 90 = 270 000), і дорівнює 27 000 дол. Такі самі внески роблять ті учасники ф’ючерсного контракту, які хочуть придбати зерно у липні по 90 дол. за 1 ц. Настає липень, ціна на реальному ринку встановилась не по 90 дол., а по 80 дол. за 1 ц. Фермер виручив від продажу 3 000 ц х 80 дол. = 240 000 дол. замість очікуваних 270 000 дол. Біржа компенсує втрати фермера від зниження ціни, перерозподіляючи кошти, внесені учасниками ф’ючерсного контракту. Якби ціна на зерно у липні піднялася до 100 дол. за 1 ц, то відповідний перерозподіл коштів був би здійснений на користь покупця, який без ф’ючерсної угоди мав би постраждати від такого підвищення.

Отже, участь у ф’ючерсній угоді допомагає її учасникам застрахувати свій дохід від можливих втрат і, одночасно, від надмірного його зростання.

За сучасних умов існує ще один спосіб біржової торгівлі — торгівля за опціонами.Опціон — це право (але не зобов’язання) купити (продати) товар за певною ціною, що відмінна від ціни ф’ючерсних контрактів. Це своєрідне страхування від пониження (підвищення) ціни, яким можна скористатись, а можна і не скористатись.

Крім форвардних та ф’ючерсних угод, на біржах здійснюються аукціони, або біржові торги. До участі у торгах допускаються лише співробітники біржі та біржові посередники. Після того, як на продаж товару була висунута пропозиція і хтось із посередників висловив бажання його придбати або виборов це право у конкуренції з іншими посередниками, укладається угода. Вона реєструється на біржі й набуває юридичної сили.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура ринку та ринкові установи	\|	Як функціонує товарна біржа?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.