Коли люди починають працювати разом, вони об’єднуються в певні організації. Ваша школа, кондитерська фабрика, перукарня, автомобільний завод, науково-дослідний інститут — все це конкретні організації. Те, що їх об’єднує, утворює суть організації. А саме: наявність групи людей, які разом працюють для досягнення спільної мети. В процесі спільної праці між ними виникають зв’язки двох типів. По-перше, горизонтальні, що породжені поділом праці. Наприклад, робітники, які монтують телевізор, вступають у горизонтальні відносини взаємодії з тими, хто створював електронні схеми, телескоп тощо. Ці зв’язки зумовлені послідовністю технологічного процесу. По-друге, вертикальні зв’язки виникають через те, що хтось має координувати, узгоджувати діяльність багатьох робітників, які виконують різноманітні виробничі функції.
У цеху, де складають телевізор, керівник розподіляє завдання між робітниками, налагоджує взаємодію між ними, організовує постачання комплектуючих деталей, контролює збут продукції, тобто управляє людьми, які виконують конкретну роботу. За жартівливим висловом американців, управління — це вміння “робити будь що руками інших”.
Якщо звернутися до наукового визначення, то управління, або менеджмент(від англійського manage — управляти), — це діяльність з координації роботи інших людей.
Сутність управління полягає у здійсненні таких функцій: планування, організації, мотиваціїта контролю. Ці функції водночас є складовими процесу управління. Схематично управління можна зобразити так: