МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Обрання суддів та припинення їх повноваженьКонституцією України (ст. 127) визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та у встановлених законом випадках — народні засідателі і присяжні. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Специфіка судової діяльності потребує, крім додержання принципів судочинства, ще й позбавленої політичної пристрасті судді, додержання вимог несумісності. Належність судді до будь-якої партії небезпечна для правосуддя. Необхідна за законом політична нейтральність судді не може бути зведена тільки до формальних заборон його зв'язків з політичними партіями і рухами. У принципі можливі й інші прояви суддею його політичних симпатій або антипатій (надання матеріальної підтримки певним партіям, участь у вуличних демонстраціях, агітація за кандидатів у депутати та інше). Усе це — акції політичного характеру, і суддя повинен залишатися осторонь них. Якщо ж його політична за-ангажованість перетворюється на постійний фактор, на фоні якого він продовжує виконувати свої професійні суддівські обов'язки, то незалежно від відсутності у судді формального членства в партії або русі цілком правомірним є порушення питання про припинення його суддівських повноважень . На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати громадян України, які досягли 25-річного віку, мають вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживають в Україні не менш як десять років та володіють державною мовою (ст. 59 Закону України "Про судоустрій України"). Не можуть бути рекомендовані на посаду судді особи, що визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи психічні захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом, зокрема Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України. — 2001. — № 1. — С. 17. -ЙСаВгГ!£ Статус суддів___________________________________________ 87 Законом України "Про статус суддів". Так, відповідно до ст. 7 цього Закону суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п'яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Відповідно до ст. 127 Конституції України ці судді відправляють правосуддя у складі колегій суддів. На посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менш як п'ять років. Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого складу суду є складання кваліфікаційного екзамені/. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує одинадцяти років. Звільнення судді або припинення його повноважень розглядається у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України "Про статус суддів" (ст. 15) дано вичерпний перелік випадків припинення повноважень або звільнення з посади. Зокрема, щодо припинення повноважень є підстави, які пов'язані з порядком проходження державної служби (закінчення строку повноважень, досягнення шістдесятип'ятирічного віку, переведення чи обрання судді на іншу посаду, письмова заява про відставку або звільнення з посади за власним бажанням), негативними життєвими ситуаціями (смерть судді або оголошення його рішенням суду, що набрало законної сили, померлим; набрання чинності рішення суду про визнання судді безвісно відсутнім тощо), професійною непридатністю (звільнення у порядку дисциплінарного провадження за професійною невідповідністю). Розділ II. Суд України Глава 2. Статус суддів
§ 3. Атестація та дисциплінарна відповідальність суддів Для забезпечення формування корпусу професійних суддів та визначення рівня їх фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії: • кваліфікаційні комісії суддів загальних судів; • кваліфікаційна комісія суддів військових судів; • кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів; • Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення. До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту: • шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України"; • дві особи від Міністерства юстиції України; • дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів; • одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять: • сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України"; • дві особи, призначені Верховною Радою України; • дві особи, призначені Президентом України; • одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; • одна особа від Міністерства юстиції України. Відповідно до ст. 77 Закону України "Про судоустрій України" кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їх кваліфікаційне атестування і давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, який пропонується на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді. Крім того на кваліфікаційну комісію покладено обов'язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суддям кваліфікаційні класи (не вище другого); розглядати звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушувати дисциплінарні провадження тощо. За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладається у письмовій формі. У рішенні (висновку) зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні. Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, у разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його. Вища кваліфікаційна комісія суддів України за своїми повноваженнями може: — давати висновок про можливість обрання суддів Верховно гр проводити атестацію суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України і присвоювати їм відповідні кваліфікаційні класи; — розглядати звернення про дисциплінарну відповідальність суддів Касаційного суду України та суддів апеляційних судів; проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушувати дисциплінарні провадження та вирішувати справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів; —розглядати скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів; —давати дозвіл на складання та приймати повторний (додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстроково; ,— припиняти перебування у відставці судді (крім суддів місцевих судів) та ін. Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів. Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань суддям довічно встановлюються шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п'ятий. 90 ______________________________________ Розділ II. Суд України Кваліфікаційні класи присвоюються: суддям Верховного Суду України — вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів — вищий, перший і другий кваліфікаційні класи; суддям Касаційного суду України — перший і другий кваліфікаційні класи; суддям апеляційних судів — перший, другий і третій кваліфікаційні класи; суддям місцевих судів — другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи. Мінімальний строк перебування у кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, встановлюється: у п'ятому і четвертому — три роки, у третьому і другому — п'ять років. Строк перебування у першому кваліфікаційному класі не обмежується. За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігається присвоєний йому кваліфікаційний клас. Втрата громадянства тягне за собою позбавлення судді кваліфікаційного класу. Чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокова кваліфікаційна атестація може бути проведена не раніше ніж через два роки з часу останньої атестації. Особи, вперше обрані на посаду, проходять кваліфікаційну атестацію протягом шести місяців після обрання, якщо вони мають стаж роботи, і протягом двох років, якщо вони такого стажу не мають. Порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів передбачає, що на суд, який підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, в якій відображаються ділові та моральні якості, дається оцінка його професійної діяльності. Характеристику на голів суддів складають голови суддів вищого рівня. Суддя має бути ознайомлений з характеристикою не пізніше як за п'ятнадцять днів до проведення атестації. Атестація проводиться у присутності судді, який атестується, у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту. Глава 2. Статус суддів 91 Кваліфікаційна комісія залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду роботи судді приймає рішення про: —присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу; —присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу; —залишення судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі; —відкладення атестації до шести місяців. За своїми повноваженнями кваліфікаційна комісія може дати висновок про невідповідність рівня професійних знань судді займаній посаді і звільнення його з посади судді. Крім того, за наявності підстав кваліфікаційна комісія може присвоїти судді більш високий кваліфікаційний клас, ніж запропоновано у поданні, внести подання про заохочення судді. Рішення кваліфікаційної комісії з питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено суддею, стосовно якого розглядалося питання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому рішення. Скарга подається через комісію, яка проводила атестацію. Скарга з матеріалами атестації надсилається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом трьох днів і має бути розглянута протягом місяця з дня надходження. За своїми повноваженнями, за наявності підстав, Вища кваліфікаційна комісія може прийняти одне з таких рішень: —залишити скаргу без задоволення; —змінити рішення і присвоїти судді кваліфікаційний клас; —залишити в раніше присвоєному кваліфікаційному класі; —призначити повторний (додатковий) іспит. За порушення законодавства при розгляді судових справ, вимог, що ставляться до судді, та обов'язків судді його притягують до дисциплінарної відповідальності. За кожне з порушень накладається лише одне з таких дисциплінарних стягнень (ст. 32 Закону України "Про статус суддів"): —догана; —пониження кваліфікаційного класу; — за наслідками дисциплінарного провадження відповідна Дисциплінарне провадження включає: —перевірку даних про дисциплінарний проступок судді; —порушення дисциплінарного провадження; —розгляд дисциплінарної справи. 92 Розділ II. Суд України Підставами порушення дисциплінарного провадження відповідно до ст. 34 Закону України "Про статус суддів" та ст. 97 Закону України "Про судоустрій України" можуть бути: —подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях; —подання Голови Верховного Суду України (голови вищого спеціалізованого суду); —подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; —подання члена Ради суддів України; —подання народного депутата України; — повідомлення у засобах масової інформації. 1) кваліфікаційні комісії суддів — щодо суддів місцевих 2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України — щодо суддів апеляційних судів та Касаційного суду України; 3) Вища рада юстиції — щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України. Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності. Рішення у дисциплінарній справі судді про притягнення його до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено до Вищої ради юстиції, Читайте також:
|
||||||||
|