• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обрання суддів та припинення їх повноважень

Конституцією України (ст. 127) визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та у встановлених законом випад­ках — народні засідателі і присяжні. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Специфіка судової діяльності потребує, крім додержання принципів судочинства, ще й позбавленої політичної пристрасті судді, додержання вимог несумісності. Належність судді до будь-якої партії небезпечна для правосуддя. Необхідна за законом по­літична нейтральність судді не може бути зведена тільки до фор­мальних заборон його зв'язків з політичними партіями і рухами. У принципі можливі й інші прояви суддею його політичних сим­патій або антипатій (надання матеріальної підтримки певним партіям, участь у вуличних демонстраціях, агітація за кандидатів у депутати та інше). Усе це — акції політичного характеру, і суд­дя повинен залишатися осторонь них. Якщо ж його політична за-ангажованість перетворюється на постійний фактор, на фоні яко­го він продовжує виконувати свої професійні суддівські обов'яз­ки, то незалежно від відсутності у судді формального членства в партії або русі цілком правомірним є порушення питання про припинення його суддівських повноважень .

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомен­дувати громадян України, які досягли 25-річного віку, мають ви­щу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживають в Україні не менш як десять років та воло­діють державною мовою (ст. 59 Закону України "Про судоустрій України").

Не можуть бути рекомендовані на посаду судді особи, що ви­знані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи психічні захворювання, що перешкоджають виконан­ню обов'язків судді; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом, зокрема

Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України. — 2001. — № 1. — С. 17.

-ЙСаВгГ!£ Статус суддів___________________________________________ 87

Законом України "Про статус суддів". Так, відповідно до ст. 7 цього Закону суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п'яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Відповідно до ст. 127 Конституції України ці судді відправляють правосуддя у складі колегій суддів.

На посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендо­ваний відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу ос­віту у галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відпо­відного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менш як п'ять років.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого складу суду є складання кваліфікаційного екзамені/. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на по­саді судді, давність якого не перевищує одинадцяти років.

Звільнення судді або припинення його повноважень розгля­дається у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України "Про статус суддів" (ст. 15) дано вичерпний перелік випадків припинення повнова­жень або звільнення з посади. Зокрема, щодо припинення повно­важень є підстави, які пов'язані з порядком проходження дер­жавної служби (закінчення строку повноважень, досягнення шістдесятип'ятирічного віку, переведення чи обрання судді на ін­шу посаду, письмова заява про відставку або звільнення з посади за власним бажанням), негативними життєвими ситуаціями (смерть судді або оголошення його рішенням суду, що набрало законної сили, померлим; набрання чинності рішення суду про визнання судді безвісно відсутнім тощо), професійною непридат­ністю (звільнення у порядку дисциплінарного провадження за професійною невідповідністю).

Розділ II. Суд України

Глава 2. Статус суддів

§ 3. Атестація та дисциплінарна відповідальність суддів

Для забезпечення формування корпусу професійних суддів та визначення рівня їх фахової підготовленості, а також для роз­гляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судо­устрою України діють такі кваліфікаційні комісії:

• кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;

• кваліфікаційна комісія суддів військових судів;

• кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;

• Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів стано­вить три роки з дня їх утворення.

До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту:

• шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії від­повідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";

• дві особи від Міністерства юстиції України;

• дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;

• одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:

• сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";

• дві особи, призначені Верховною Радою України;

• дві особи, призначені Президентом України;

• одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

• одна особа від Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про судоустрій Украї­ни" кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їх кваліфікаційне атестування і давати висновок про підготовле­ність до судової роботи кожного кандидата, який пропонується на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з поса­ди судді.

Крім того на кваліфікаційну комісію покладено обов'язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суд­дям кваліфікаційні класи (не вище другого);

розглядати звернення та подання про дисциплінарну відпові­дальність суддів місцевих судів, проводити пов'язані з цим служ­бові перевірки, за наявності підстав порушувати дисциплінарні провадження тощо.

За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладається у письмовій формі. У рішенні (висновку) зазначаються дата і місце прийнят­тя рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головую­чий і члени комісії, які брали участь у засіданні.

Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної ко­місії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, у разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України за своїми пов­новаженнями може:

— давати висновок про можливість обрання суддів Верховно­
го Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційно­
го суду України та суддів Апеляційного суду України, а також
висновок про звільнення зазначених суддів з посади;

гр проводити атестацію суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України і присвоювати їм відповідні кваліфі­каційні класи;

— розглядати звернення про дисциплінарну відповідальність суддів Касаційного суду України та суддів апеляційних судів; проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності під­став порушувати дисциплінарні провадження та вирішувати справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів;

—розглядати скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів;

—давати дозвіл на складання та приймати повторний (додат­ковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обран­ня суддею безстроково;

,— припиняти перебування у відставці судді (крім суддів міс­цевих судів) та ін.

Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів.

Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професій­них знань суддям довічно встановлюються шість кваліфікацій­них класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п'ятий.

90 ______________________________________ Розділ II. Суд України

Кваліфікаційні класи присвоюються:

суддям Верховного Суду України — вищий і перший квалі­фікаційні класи;

суддям вищих спеціалізованих судів — вищий, перший і дру­гий кваліфікаційні класи;

суддям Касаційного суду України — перший і другий квалі­фікаційні класи;

суддям апеляційних судів — перший, другий і третій кваліфі­каційні класи;

суддям місцевих судів — другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи.

Мінімальний строк перебування у кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного кла­су, встановлюється: у п'ятому і четвертому — три роки, у третьо­му і другому — п'ять років. Строк перебування у першому квалі­фікаційному класі не обмежується.

За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігаєть­ся присвоєний йому кваліфікаційний клас.

Втрата громадянства тягне за собою позбавлення судді квалі­фікаційного класу.

Чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізні­ше одного місяця з дня закінчення строку перебування у присво­єному йому кваліфікаційному класі. Дострокова кваліфікаційна атестація може бути проведена не раніше ніж через два роки з часу останньої атестації.

Особи, вперше обрані на посаду, проходять кваліфікаційну атестацію протягом шести місяців після обрання, якщо вони мають стаж роботи, і протягом двох років, якщо вони такого ста­жу не мають.

Порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів перед­бачає, що на суд, який підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, в якій відображають­ся ділові та моральні якості, дається оцінка його професійної ді­яльності. Характеристику на голів суддів складають голови суд­дів вищого рівня.

Суддя має бути ознайомлений з характеристикою не пізніше як за п'ятнадцять днів до проведення атестації.

Атестація проводиться у присутності судді, який атестується, у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту.

Глава 2. Статус суддів 91

Кваліфікаційна комісія залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду роботи судді приймає рішення про:

—присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;

—присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;

—залишення судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

—відкладення атестації до шести місяців.

За своїми повноваженнями кваліфікаційна комісія може дати висновок про невідповідність рівня професійних знань судді зай­маній посаді і звільнення його з посади судді.

Крім того, за наявності підстав кваліфікаційна комісія може присвоїти судді більш високий кваліфікаційний клас, ніж запро­поновано у поданні, внести подання про заохочення судді.

Рішення кваліфікаційної комісії з питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено суддею, стосовно якого розгляда­лося питання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому рішення. Скарга подається через комісію, яка проводила атестацію. Скарга з мате­ріалами атестації надсилається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом трьох днів і має бути розглянута протя­гом місяця з дня надходження.

За своїми повноваженнями, за наявності підстав, Вища ква­ліфікаційна комісія може прийняти одне з таких рішень:

—залишити скаргу без задоволення;

—змінити рішення і присвоїти судді кваліфікаційний клас;

—залишити в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

—призначити повторний (додатковий) іспит.

За порушення законодавства при розгляді судових справ, ви­мог, що ставляться до судді, та обов'язків судді його притягують до дисциплінарної відповідальності. За кожне з порушень накла­дається лише одне з таких дисциплінарних стягнень (ст. 32 За­кону України "Про статус суддів"):

—догана;

—пониження кваліфікаційного класу;

— за наслідками дисциплінарного провадження відповідна
кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про на­
правлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення
питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарне провадження включає:

—перевірку даних про дисциплінарний проступок судді;

—порушення дисциплінарного провадження;

—розгляд дисциплінарної справи.

92 Розділ II. Суд України

Підставами порушення дисциплінарного провадження відпо­відно до ст. 34 Закону України "Про статус суддів" та ст. 97 За­кону України "Про судоустрій України" можуть бути:

—подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях;

—подання Голови Верховного Суду України (голови вищого спеціалізованого суду);

—подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

—подання члена Ради суддів України;

—подання народного депутата України;

— повідомлення у засобах масової інформації.
Відповідно до ст. 98 Закону України "Про судоустрій Украї­
ни" дисциплінарне провадження здійснюють:

1) кваліфікаційні комісії суддів — щодо суддів місцевих
судів;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України — щодо суд­дів апеляційних судів та Касаційного суду України;

3) Вища рада юстиції — щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшіс­тю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на за­сіданні. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.

Рішення у дисциплінарній справі судді про притягнення його до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено до Ви­щої ради юстиції,

Читайте також:

1. Використання матеріалів ОРД для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли
2. Вимоги що висуваються до кандидатів на посади суддів
3. Вимоги, що висуваються до суддів
4. Виникнення та припинення володіння
5. Виникнення та припинення права застави
6. Вирішення суперечок між суб'єктами страхування. Умови припинення дії договору.
7. Відповідальність суддів
8. Глава 2 Статус суддів
9. Горіння речовини і способи його припинення.
10. Громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України
11. Делегування повноважень підлеглим. Переваги та ризики, пов’язані з передачею повноважень
12. Депутат ради, його обрання та повноваження.

Переглядів: 611