Виникнення та припинення права застави

Література основна

Нормативні та регулюючі документи

Література

1.ЗУ « Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» 12.07.2001 № 2658-ІІІ

1 Пазинич В.І. Оцінка об’єктів нерухомості: навч. пос. К.: Центр учбової літератури, 2009, ст..

Економіка нерухомості: Підручник. А.М.Асаул, І.А.Брижань, В. Я. Чевганова.-К., 2004, с. 10- 13,1 5-17,20-27

1.Визначення застави та основні принципи її застосування

Застава виникла і розвивалася одночасно з появою таких елементів приватної власності, як фінансово-економічний інструмент, що забезпечує захист кредиторів і сприяє розвитку інвестиційної діяльності. У загальному значенні заставу можна визначити як майно чи інші цінності, що служать забезпеченням позики. Тобто застава є способом забезпечення зобов'язання, при якому кредитор (заставодержатель) у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання має переважне право перед іншими кредиторами цього боржника одержати задоволення вимог з вартості заставленого майна.Застава виникає в силу договору між заставодавцем і заставодержателем, а також на підставі діючого законодавства при настанні зазначених у ньому обставин. Найбільше поширення має застава за договором, коли заставодавець (боржник) добровільно віддає своє майно в заставу, укладаючи відповідний договір із заставодержателем (кредитором). Застава є способом забезпечення зобов'язань, тому договір про заставу не носить самостійний характер, він завжди пов'язаний з іншим договором (купівлі-продажу, підряду, комісії, збереження й ін.), що його забезпечує. Крім того, договір зобов'язання із забезпеченням застави укладається для того, щоб вивести майно, що закладається, з-під можливого стягнення по вимогах інших кредиторів. Договір про заставу завжди стоїть за іншим основним договором і перебуває з ним у прямій залежності. Кредитор зберігає заставне право навіть у випадку відчуження майна власником на користь третіх осіб. Однак застава не дає права власності (чи володіння, користування) на закладене майно після порушення боржником своїх зобов'язань, а служить засобом задоволення основної вимоги кредитора з вартості закладеного майна. .

Поняття застави не можна цілком установити, не визначивши, що ж є предметом застави.

Предметом застави може бути майно, а також майнові права, тобто об'єктивні права учасників взаємин, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також із тими матеріальними (майновими) вимогами, що виникають між учасниками економічного обороту з приводу розподілу цього майна й обміну товарами, послугами, цінними паперами тощо. Предметом застави може бути не тільки існуючий об'єкт чи права на нього, а й майно, не існуюче в натурі на момент підписання договору, наприклад, майбутній врожай чи будинок, що має бути побудований за рахунок кредиту, забезпеченням якого воно виступає.

Предметом застави не можуть бути:

- національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності й занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

- вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом;

- об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами;

- майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що перебувають у процесі корпоратизації.

Основні принципи застави:

1. Гласність — доступність інформації про перебування в заставі майна для всіх зацікавлених осіб.

2. Конкретність — майно, передане в заставу, повинне за своїми характеристиками (і, зокрема, за функціональним призначенням) точно збігатися з даними, що воно має як об'єкт державної реєстрації.

3. Довіра — вартість і ліквідність майна гарантує повернення боргу. Вимоги заставодержателя виконуються під гарантії оговореного майна заставодавця.

Залежно від специфіки предмета застави розрізняють п'ять видів застави:

іпотека;
заклад;
застава товарів у обороті або у переробці;
застава майнових прав;
застава цінних паперів.

Іпотека — застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи.

Заклад — застава рухомого майна, при якій майно, що становить предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. За домовленістю заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з накладенням знаків, які засвідчують заставу.

Предметом застави товарів у обороті або в переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція. Згідно зі ст. 41 Закону України «Про заставу» договір застави товарів у обороті або в переробці повинен визначати вид товару, інші його родові ознаки, а також види товарів, якими може бути замінений предмет застави. При заставі товарів у обороті або в переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися і розпоряджатися предметом застави. Товари, реалізовані заставодавцем, перестають бути предметом застави, а знову отримані товари, передбачені договором застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності.

Одним із видів застави є майнові права. Насамперед це права заставодавця користуватися майном, у тому числі й об'єктами права інтелектуальної власності, а також права вимоги, що випливають з різноманітних цивільно-правових правочинів. У договорі застави майнових прав повинна бути зазначена особа, що є боржником стосовно заставодавця (ст. 49 Закону України «Про заставу»). При заставі майнових прав (права вимоги по зобов'язаннях) реалізація предмета застави проводиться шляхом поступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає з заставного права. У договорі застави прав, що не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається за домовленістю сторін. Особливий порядок передбачений для застави цінних паперів. Відповідно до ст. 53 Закону України «Про заставу» застава векселя чи іншого цінного паперу здійснюється шляхом вчинення передавального запису (індосаменту) і вручення заставодержателю індосованого цінного паперу. Застава цінного паперу, який не передається шляхом індосаменту, здійснюється за угодою заставодержателя та особи, на ім'я якої було видано цінний папір.

За угодою сторін заставлені цінні папери можуть бути передані на зберігання в депозит державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса або банку. Якщо законом чи договором не передбачено інше, купонні листи на виплату процентів, дивідендів та інші доходи від зазначеного в цінному папері права є предметом договору застави тільки у випадках, якщо вони передані кредитору заставного зобов'язання.

Стосовно сторін до закладеного майна виділяються такі основні види застави;

класична застава — майно залишається в заставодавця;
заклад — майно передається заставодержателю у володіння;
тверда застава — майно залишається в заставодавця з нанесенням на нього знаків, що свідчать про заставу.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, — з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен зберігатися у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, — то з моменту його укладення. Коли предметом застави є рухоме майно, реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави.

Заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою.

Право застави припиняється у разі :

-припинення забезпеченого заставою зобов'язання;

- загибелі заставленого майна;

- придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;

- примусового продажу заставленого майна;

- закінчення терміну дії права, що становить предмет застави.

У разі відмови кредитора прийняти виконання забезпеченої заставою грошової вимоги відповідна сума вноситься заставодавцем у депозит державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса. Якщо внесена в депозит сума повністю покриває борг, застава припиняється.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бази оцінки, відмінні від ринкової вартості	\|	Будівлі та споруди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.